- •Лабораторна робота № 3
- •2 Класи ip−адрес
- •4 Ізольовані (приватні) мережі tcp/ip
- •5 Маски підмережі, що задаються за замовчуванням
- •6 Проблеми з адресами і продовження життя адресного простору iPv4
- •7 Розподіл мережі на під мережі
- •8 Позакласова міждоменна маршрутизація cidr
- •9 Завдання до виконання лабораторної роботи
- •11000000.10101000.00000000.00000000 Network 192.168.000.000
4 Ізольовані (приватні) мережі tcp/ip
При підключенні до Internet необхідно отримати ідентифікатор мережі від організації Internet Network Information Center, InterNIC (http://internic.net), або отримати підмережу у провайдера Internet.
Для приватних TCP/IP-мереж, які ніяк не підключені до Інтернету, можна використовувати будь допустимий діапазон IP-адрес класів A, B або C.
Якщо у вас немає виходу в Internet, то ви вільні використовувати будь-які коректні IP-адреси, але настійно рекомендується використовувати спеціально виділені діапазони адрес.
Для приватних TCP/IP−мереж, які підключені до Інтернету не безпосередньо, а за допомогою перетворювача мережевих адрес (NAT) або шлюзу рівня додатки, наприклад проксі-сервера, рекомендується використовувати приватні IP-адреси.
Простір IP-адрес, призначених для використання в ізольованих мережах визначено в RFC1918 − Address Allocation for Private Internets, February 1996. Ці діапазони адрес зарезервовані організацією IANA (Internet Assigned Numbers Authority) для приватних TCP/IP-мереж і не використовуються в Інтернеті.
Таблиця 2 - Частина IP−адреси
Ідентифікатор ізольованої мережі |
Маска підмережі |
Діапазон IP-адрес |
Префіксна нотація |
10.0.0.0 |
255.0.0.0 |
10.0.0.1 – 10.255.255.254 |
10/8 |
172.16.0.0 |
255.240.0.0 |
172.16.0.1 – 172.31.255.254 |
172.16/12 |
192.168.0.0 |
255.255.0.0 |
192.168.0.1 – 192.168.255.254 |
192.168/16 |
Зазвичай з міркувань безпеки не рекомендується підключати безпосередньо до Інтернету велику кількість систем TCP/IP з локальної мережі, потрібно використовувати NAT. Для будь-яких вузлів локальної мережі, що підключаються до Інтернету, необхідно отримати у постачальника послуг Інтернету зареєстровані загальні (не приватні) IP-адреси.
5 Маски підмережі, що задаються за замовчуванням
Коди мереж і коди вузлів в IP-адресі можна розрізнити за допомогою маски підмережі. Кожна маска підмережі являє собою 32−бітове число, що складається з послідовної групи одиничних бітів для виділення з IP-адреси коду мережі, і послідовної групи нульових бітів для виділення коду вузла.
Наприклад, ось маска підмережі, яка зазвичай використовується з IP-адресою 131.107.16.200:
11111111 11111111 00000000 00000000
Ця маска підмережі складається з 16 одиничних бітів, за якими слідують 16 нульових бітів, що означає, що частини цієї IP-адреси, відповідні коду мережі та коду вузла, мають однакову довжину в 16 біт. У точково-десятковій нотації ця маска буде мати наступний вигляд: 255.255.0.0.
У наступній таблиці показані маски підмережі для A, B і C класів адрес Інтернету.
Таблиця 3 - Стандартні маски
Клас адреси |
Біти маски підмережі |
Маска підмережі |
Префікс |
Класс A |
11111111 00000000 00000000 00000000 |
255.0.0.0 |
/8 |
Класс B |
11111111 11111111 00000000 00000000 |
255.255.0.0 |
/16 |
Класс C |
11111111 11111111 11111111 00000000 |
255.255.255.0 |
/24 |
Звичай значення маски підмережі за замовчуванням використовується для мереж, в яких кожен сегмент IP-мережі відповідає одній фізичній мережі, але в деяких випадках можна використовувати спеціальні маски підмережі для поділу мережі на IP-підмережі.
Важливо! Щоб уникнути неполадок з адресацією і маршрутизацією всі комп'ютери TCP/IP в одному сегменті мережі повинні використовувати одну і ту ж маску підмережі.
