3.2. Результати оцінки організаційних умов підготовки та подальшого вдосконалення навчально-тренувального процесу в сдюшор

Анкетування проводилося в КЗ МСДЮСШОР зі спортсменами, які займаються від 4 до 12 років (розрядники, КМС, МС). Загальна кількість спортсменів 663 на трьох відділеннях:

• на відділенні хокею (осіб) – 283;

• на відділенні фігурного катання на ковзанах (осіб) – 321;

• на відділенні шорт-треку (осіб) – 59;

з них по групах:

ГПВД − 1 групи 3 чол.

ГСБП − 16 груп 132 чол.

ГПБП − 15 груп 186 чол.

ГПП − 25 груп 342 чол.

Разом − 57 груп 663 чол.

В анкетуванні взяло участь 70 чоловік (60 − юнаки,10 − дівчат) віку 12 − 19 років. Анкета включає 12 питань.

Одним з головних питань анкети було (див.рис.3.1.): «які чинники стимулюють займатися в СДЮСШОР ? » (необхідно було вибрати один або кілька варіантів відповіді) , з 70 опитаних спортсменів головним факторам ввважають інтерес до обраного виду спорту – 62,8 % віддали перевагу цьому варіанту відповіді, 52,8 % − вважають що це бажання досягти високих результатів, 18,5 % − бажання рідних і близьких, 17,1 % − відповіли що отримання досвіду , який стане в нагоді в житті, і таке ж саме процентне співвідношення опитаних вважають що головним фактором є турбота про здоров'я, і тільки 4,2 % відзначили можливість поспілкуватися з друзями.

Рис 3.1. Фактори, спонукаючі займатися обраним видом спорта в СДЮСШОР (n=70, у %)

На питання про фактори (див.рис.3.2.), що допомагають спортсменам добре займатися (необхідно було вибрати один або кілька варіантів відповіді) відповіді були наступними: 81,4% вважають що одним з основних факторів є особиста зацікавленість, 28,5% − змагання з собою, 22,8% – установка і підтримка тренера, 10% − підтримка і похвала товаришів по команді, 14,3% − особиста підтримка та участь тренера, також 17,1% − бажання займатися.

Рис 3.2. Фактори, що допомагають спортсменам добре займатися (n = 70, у %)

Таким чином, особиста зацікавленість і інтерес до обраного виду спорта є одними з основних факторів системи підготовки спортсменів. Активний інтерес до навчально-тренувальних занять формується в результаті внутрішньої мотивації, яка виникає тоді, коли зовнішні мотиви та цілі відповідають можливостям того, хто займається, тобто є для нього оптимальним (не дуже важкими або легкими), і коли він розуміє суб’єктивну відповідальність за їх реалізацію. Успішна реалізація таких мотивів і цілей викликає почуття успіху, бажання продовжувати заняття за своєю ініціативою, тобто внутрішню мотивацію та інтерес. Адже внутрішня мотивація виникає тоді, коли ті, хто займаються, відчувають задоволення від самого процесу, умов занять, характеру взаємовідношень з тренерами, товаришами по групі під час навчально-тренувальних занять.

Режим дня − це раціональний розподіл часу активної діяльності та відпочинку спортсмена протягом дня. Дотримання режиму дня необхідне передусім для того, щоб зберегти і зміцнити здоров'я та забезпечити високу працездатність, особливо в дитячому та підлітковому віці.

Основними елементами режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, регулярне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів та інтересів. Загальна тривалість та особливості чергування основних режимних елементів залежать від віку.

Розподіл занять протягом тижня повинен узгоджуватися з особливостями динаміки змін працездатності спортсменів.

При оцінці умов організації навчально-тренувальних занять (див.рис. 3.3.) аналіз відповідей показав, що більшості спортсменів подобаються ці умови, а точніше дні тижня за розкладом і час занять, з 70 опитанних 51,0 % оцінює дні розкладу розподілені «добре» , 6,0 % − «відмінно» , відповідно час початку занять «добре» – 43,0%, «відмінно» − 28,0%; всього лише 2,0% вважають «не задовільні» дні тижня і 11,0 % − «задовільні», а час початку занять відповідно 7,0% і 22,0%. Оцінюючи тривалість занять ми отримали всі результати майже на одному рівні , тобто 22,0% оцінили «відмінно», 31,0% − «добре», 26,0% − «задовільно», 21,0% − «незадовільно». При оцінці кількості займаючих в групі 37,0% оцінює «добре», 36,0% − «задовільно», 23,0% − «відмінно» і лише 4,0% − «незадовільно». Отже, дні тижня за розкладом, час початку занять добре підходять займаючим , а от тривалість занять потрібно підкоригувати , що теж стосується і кількості займаючих в групі.

Рис 3.3. Оцінка умов організації навчально-тренувальних занять в СДЮСШОР (n = 70, у%)

Аналіз анкетних даних показав (див.рис. 3.4.), що більшості спортсменів дуже подобається займатися обраним видом спорту у свого тренера, а точніше 77,0% опитаних і лише 23,0% загальном не у великому захваті, але і претензій немає. Це говорить про те що в КЗ ГДЮСШОР працюють висококваліфіковані тренери.

Рис 3.4.Наскільки спортсменам подобається займатися обраним видом спорту у свого тренера (n = 70, у%)

В КЗ МСДЮСШОР працює 38 тренерів-викладачів, по відділенням:

• хокей з шайбою −14 чол.;

• фігурне катання на ковзанах − 20 чол.;

• шорт-трек − 4 чол.

з них: заслужений тренер РСФСР − 1чол.(Думаревський Д.В. − хокей з шайбою)

заслужений тренер України − 1чол.(Куракін В.А.-хокей з шайбою)

майстри спорту − 9 чол.(Костіна О.А., Єгоров Вал.Вол., Козлова М.О., Баранов С.Л., Баранов В.Л., Білецька Ю.С. − фігурне катання на ковзанах, Сівак В.В., Вашкевич Ю.В., Зарванська М.В. – шорт-трек);

майстри спорту міжнародного класу − 1чол.(Єгоров Віт.Вік. – фігурне катання на ковзанах).

З загальної кількості тренерів мають категорії: вищу — 9 чол., першу — 8 чол., другу — 12 чол., б/к — 9; по відділенням: фігурне катання на ковзанах: вища категорія — 3 чол., перша — 6 чол., друга — 8, б/к — 3; хокей з шайбою: вища — 4чол, перша — 2, друга — 3, б/к — 5; шорт-трек: вища — 2 чол, друга — 1 чол., б/к — 1чол.

На питання про враження що склалося про працівників СДЮСШОР (див.рис. 3.5.) відповіді були такі: в 37,0% опитаних враження склалося саме позитивне, 42,0% скоріше добре, ніж погане; 16,0% спортсменів не змогли відповісти і лише в 5,0% враження про працівників скоріше поганий, ніж хороше. За результатами опитування можна сказати що в школі працюють хороші, приємні, виховані, інтелігентні працівники, які старанно та ефективно виконують свою роботу, сумлінно виконують свій службовий обов ̓язок.

Рис 3.5.Враження склалося про працівників СДЮСШОР в цілому (n = 70, у%)

Аналіз відповідей (див.рис. 3.6.) показав що 47,0% опитаних інформацію про КЗ МСДЮСШОР в місцевих засобах масової інформації зустрічають вкрай рідко, 27,0% з такою інформацією не доводилося стикатися жодного разу і 26,0% спортсменів не змогли відповісти на це питання. Це говорить про те що інформація зустрічається вкрай рідко, для цього потрібно поширити інформацію про існування КЗ МСДЮСШОР в засобах масової інформації.

Рис 3.6.Як часто доводиться чути, бачити або читати про СДЮСШОР в місцевих ЗМІ: радіо, телебаченні, газети, інтернет і т.д. (n = 70, у%)

Засоби масової інформації (ЗМІ), масмедіа (Mass media) − преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Всім цим засобам притаманні якості, що їх об'єднують − звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації, тому необхідно розповсюдити інформацію про існування КЗ МСДЮСШОР в цих засобах масової інформації.

На поставлене питання про те «Які послуги пропонує СДЮСШОР своїм вихованцям?» (див.рис. 3.7.) спортсменам пропонувалося 7 варіантів відповіді і 8-й свій варіант. Так, з 70 опитаних 95,7% уточнили про наявність навчально-тренувальних занять з видів спорту, 18,6% про наявність спортивно-оздоровчого табору, 24,2% про проведення індивідуальних занять, 10,0% про відновлювальні процедури в сауні або лазні, 75,7% про заняття в тренажерному залі, 30,0% про проведення спортивно-видовищних заходів.

Рис 3.7. Послуги пропоновані СДЮСШОР своїм вихованцям (n = 70, у %)

Спортсменам було поставлено питання про їх результати на сьогоднішній день (див.рис.3.8.), запропонованими кілька питаннь про самопочуття, про досягнення результатів, про появу нових друзів, появі самостійності, здатності розкриватися і про участь у змаганнях, та запропоновані 3 варіанти відповіді оцінки результатів (повністю згодні, згодні частково , зовсім не погоджусь), на що більшість опитаних повністю погодилися в позитивному впливі занять, і тільки не всі були задоволені своїми досягнутими результатами: 15,0% зовсім не погодились з цим результатом.

Рис 3.8. Результати впливу занять на сьогоднішній день (n = 70, у %)

При аналізі грошових коштів які спортсмени витрачають на навчання в СДЮШОР за місяць в середньому з'ясували що приблизно на дорогу витрачається 115гр., на навчально-тренувальні заняття з обраного виду спорту від 20 до 500гр., і додаткові послуги, залежно від змагань, поїздки до 1500гр. і більше.

На думку спортсменів при оцінці стану споруди, яким володіє СДЮСШОР за 5-ти бальною шкалою оцінки 27,0% опитаних оцінили інвентар в 3 бали, 19,0% − 2 бали, 18,0% − 1бал,16,0% − 0 балів, і по 10,0% поставили 4 і 5, отже можна зробити висновки що інвентар не в найкращому стані і необхідно заміна або ремонт на більш сучасний якісний інвентар. За результатами оцінки спортивної форми та взуття можна сказати що вона в поганому стані адже 38,0% оцінили її в 0 балів. Що стосується медичного обслуговування то він знаходиться вище середнього рівня, 36,0% спортсменів оцінили його в 3 бали, 28,0% в 4 і 21,0% в 5, це хороші показники обслуговування. При оцінці умов проведення навчально-тренувальних занять по 38,0% оцінили в 4 і 5 балів – це хороший показник що залежить в основному від особистої зацікавленості в обраному виді спорту, від установок і підтримок тренера, від навантаження і т.д. Участь у змаганнях оцінили в 4 бали 42,0% спортсменів, 17,0% − 5 балів, 24,0% − 3 бали, це нормальні показники участі у змаганнях. При аналізі документів ми з'ясували що в КЗ МСДЮСШОР є деякі проблеми, а точніше:

• необхідна бетонування поверху охолоджувальних труб плити охолодження малої льодового майданчика;

• заміна старого холодильного обладнання на нове;

• відсутність спортивних залів для проведення навчально-тренувальних занять з загальної фізичної підготовки.

Рис 3.9.Оцінка забезпечення навчально-тренувального процесу СДЮСШОР (n = 70, у%)