ЗМІСТ

Y

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 6

Теоретико-аналітична характеристика організації діяльності спортивних шкіл в системі підготовки спортивного резерву 6

1.1. Характеристика діяльності організацій в системі підготовки спортивного резерву 6

1.3. Характеристика організаційної структури управління спеціалізованою дитячо-юнацькою школою олімпійського резерву 12

1.3. Характеристика взаємодії структурних підрозділів спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву 19

Висновки до розділу 1 22

РОЗДІЛ 2 23

МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 23

2.1 . Методи дослідження 23

2.2. Організація дослідження 27

РОЗДІЛ 3 28

Обгрунтування організаційних аспектів та умов організації навчально-тренувального процесу спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву 28

3.1. Організаційний аналіз діяльності спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву на місцевому рівні 28

3.2. Результати оцінки організаційних умов підготовки та подальшого вдосконалення навчально-тренувального процесу в СДЮШОР 32

Висновки до розділу 3 45

РОЗДІЛ 4 46

ОХОРОНА ПРАЦІ 46

4.1. Організація охорони праці у сфері фізичної культури та спорту 46

ВИСНОВКИ 49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 51

Додатки 57

ВСТУП

Актуальність. Фізична культура і спорт в даний час набувають все більшого значення в житті суспільства і кожної людини зокрема. Вона виступає як засоби зміцнення здоров'я, підвищення рівня фізичних і психічних можливостей, рекреації, як чинники соціального затвердження та міжнародного співробітництва. Роль спорту, особливо юнацького, у нашій країні неухильно зростає у зв'язку з тим, що він є найважливішою базою підготовки спортивних резервів, здатної поповнювати склади збірних команд країни висококваліфікованими спортсменами. Надзвичайно важливе місце в системі фізичної культури і спорту займає підсистема, що включає організації з підготовки спортивного резерву. Основу цієї підсистеми складають спортивні школи, серед яких важлива роль відведена спеціалізованим дитячо-юнацьким школам олімпійського резерву.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що аспектами організації роботи і функціонування спортивних шкіл були предметом дослідження таких талановитих вчених як О.М. Жданової, В.І. Мудрика, І.І. Приходька, Г.М. Путятіної, І.В. Петренко.

Стратегія розвитку фізичної культури і спорту у нових соціально-економічних умовах направлена на здійснення завдань: збереження і зміцнення позицій українського спорту на міжнародній арені, впровадження сучасних наукових досліджень, формування сучасної системи олімпійської підготовки.

На це орієнтуються положення Закону України від 17.11.2009р. «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», Національна Доктрина розвитку фізичної культури і спорту. У зв'язку з цим виникає потреба в більш детальному розгляді діяльності організацій в системі підготовки спортивного резерву,зокрема спеціалізованих дитячо-юнацьких школах олімпійського резерву.

Мета дослідження – аналітичне обгрунтування діяльності спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву (СДЮШОР).

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати особливості організації діяльності спортивних шкіл в системі підготовки спортивного резерву.

2. Визначити організаційні аспекти механізму взаємодії структурних підрозділів СДЮШОР.

3. Визначити організаційні резерви та оцінити умови організації навчально-тренувального процесу СДЮШОР.

Об'єкт дослідження – спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву.

Предмет дослідження – організаційні аспекти діяльності спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерв.

Методи дослідження:

1. аналіз літературних джерел;

2. аналіз документів;

3. опитування (анкетування);

4. організаційний аналіз;

5. методи математичної обробки результатів.

Структура кваліфікаційної роботи: кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних літературних джерел – 52, результати проілюстровано на 11 рисунках, 2 таблицях.

Обсяг роботи – 60 сторінок.

Розділ 1 Теоретико-аналітична характеристика організації діяльності спортивних шкіл в системі підготовки спортивного резерву

1.1. Характеристика діяльності організацій в системі підготовки спортивного резерву

Спорт сприяє досягненню фізичної та духовної досконалості людини, виявленню резервних можливостей організму, формуванню патріотичних почуттів у громадян та позитивного міжнародного іміджу держави [1, 9, 15, 16].

Основними організаціями в системі підготовки спортивного резерву являються: дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР), школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ), училища олімпійського резерву, центри олімпійської підготовки [5, 29].

ДЮСШ – вирішують проблеми розвитку масового фізкультурно -спортивного руху з його завданнями оздоровлення підростаючого покоління, забезпечення готовності до фізичного вдосконалення і самоудосконалення і професійно-трудової діяльності [10].

Дитячо-юнацькі спортивні школи є позашкільними навчальними закладами спортивного профілю - закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту [7, 22].

Дитячо-юнацькі спортивні школи створюються та діють відповідно до Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженого Кабінетом Міністрів України [19]. Засновниками дитячо-юнацьких спортивних шкіл можуть бути, зокрема:

• центральні органи виконавчої влади;

• місцеві державні адміністрації;

• органи місцевого самоврядування;

• фізкультурно-спортивні товариства, інші громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;

• підприємства, установи, організації України та їх об'єднання;

• громадяни України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту здійснює організаційно-методичне забезпечення та встановлює порядок надання спортивним школам вищої, першої, другої категорій з урахуванням вимог, визначених відповідно до положення про дитячо-юнацьку спортивну школу [19].

Фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл здійснюється відповідно за рахунок коштів власника (засновника) відповідного бюджету, Фонду соціального трахування з тимчасової втрати працездатності, інших джерел, не заборонених законодавством..

ШВСМ - займається підготовкою кандидатів в збірні команди країн, республік, регіонів, тобто власне спортивного резерву. Школи вищої спортивної майстерності - заклади фізичної культури і спорту, які забезпечують підготовку спортсменів резервного спорту та спорту вищих досягнень шляхом проведення постійно діючих навчально-тренувальних зборів та участь спортсменів у відповідних змаганнях [6, 10, 20].

Школи вищої спортивної майстерності створюються та діють відповідно до положення про школу вищої спортивної майстерності, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту. Засновниками шкіл вищої спортивної майстерності можуть бути, зокрема:

• центральні органи виконавчої влади;

• місцеві державні адміністрації;

• органи місцевого самоврядування;

• фізкультурно-спортивні товариства.

Фінансування шкіл вищої спортивної майстерності здійснюється відповідно за рахунок коштів власника (засновника), відповідного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством.

Училища фізичною культурою – займаються підвищенням спортивної майстерності, підвищенням резерву у складі збірних команд і підготовкою молодших фахівців [21].

Центри олімпійської підготовки – заклади фізичної культури і спорту, які забезпечують підготовку спортсменів національних збірних команд з олімпійських видів спорту шляхом проведення постійно діючих навчально-тренувальних зборів на спортивних спорудах, де створені умови для проживання, харчування спортсменів, належного медичного та наукового забезпечення їх підготовки, та участь спортсменів у відповідних змаганнях.

Центри олімпійської підготовки створюються та діють відповідно до положення про центр олімпійської підготовки, де засновниками центрів олімпійської підготовки можуть бути, зокрема:

• центральний орган виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту;

• місцеві державні адміністрації;

• органи місцевого самоврядування;

• спортивні федерації, фізкультурно-спортивні товариства, інші громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості;

• вищі навчальні заклади, підпорядковані центральному органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту.

Заклади фізичної культури і спорту набувають статусу центрів олімпійської підготовки за рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту на підставі вимог, визначених положенням про центр олімпійської підготовки. Державним центрам олімпійської підготовки може бути надано статус національних у встановленому порядку.

Фінансування центрів олімпійської підготовки здійснюється за рахунок коштів власника (засновника), інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування державних та комунальних центрів здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету [19].