10.1. Позиції країн бсс та па у глобальній та азійській економіці

Країни БСС знаходяться у досить специфічному мегарегіоні планети, де межують між собою три частини світу: Євро­па, Азія та Африка, перетинаються найважливіші морські шляхи, а чорноморські протоки, Гібралтар, Суецький канал та Перська затока мають глобальне значення для всього світового господарства. Близький та Середній є найскладнішою конфесійною територією планети ще й тому, що знаходиться на перехресті ре­лігій (християнство, іудаїзм, іслам), компактного проживання різ­них етносів, які впродовж тривалого періоду своєї історії воро­гували між собою. Додаткової значущості країнам БСС надає на­явність у цьому мегарегіоні планетарних запасів нафти та природного газу, а відтак ці держави умовно можна поділити на ті, що мають відповідні родовища, і в яких вони відсутні, що наявно випливає з абсолютних та відносних розмірів їх ВВП (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Основні макроекономічііі показники найбільших країн близького та середнього сходу

Назва країни	ВВП, ПКС, 2001 р., млрд. дол.	Товарообіг, 2001 р., млрд. дол.		ІЛР, 2001, рамі	Зовнішній борг, 2001 р.
		експорт	імпорт		млрд. дол.	% ВВП
Алжир	53,0	20,1	9,7	107	25,0	50
Єгипет	97,5	4,1	13,1	120	29,0	23
Ізраїль	110,4	29,0	35,1	22	...	...
Іран	118,9	26,4	16,4	106	7,9	7
Кувейт	37,8	16,2	7,0	46	...	...
Марокко	33,7	7,1	10,8	126	17,9	49
Саудівська Аравія	173,3	68,2	32,1	73	...	...
Сирія	17,9	5,4	4,3	110	21,7	128
Йорданія	8,8	2,2	4,9	90	8,2	90
Ліван	16,7	0,9	7,3	83	10,3	61

Джерело: 1. Доклад о мироном ратні ии 2003. — М.: Весь мир, 2003.

1. Доклад о развитии челопека за 2003 год. — Минск: ЮНИПАК, 2003. — С. 237—239.

Лідерами нафтовидобувної промисловості цього мегарегіону, а відтак і світу, є Саудівська Аравія, Іран, Ірак, ОАЕ та деякі інші дер­жави. Значні родовища нафти та природного газу знаходяться також у Північній Африці (Алжир, Лівія, Єгипет). А тому саме ця галузь становить основу економіки Близького та Середнього Сходу, проте і тут чітко виділяються такі держави як Катар, Кувейт, ОАЕ, ВВП яких знаходиться в межах 20 000 дол. на одного жителя. Дещо іншою є Саудівська Аравія, яка має менші відносні макроекономічні показни­ки, проте абсолютні обсяги видобутку та транспортування нафти є найбільшими серед держав Перської Затоки, а позиції цього королів­ства в ОПЕК багато в чому є вирішальними. Щорічний її експорт у доларовому еквіваленті в окремі роки може доходити до 70 млрд.

Країни БСС є різними за показниками людського розвитку. Якщо, наприклад, Ізраїль, який посідає за цим індикатором 22-е місце у світі, можна віднести до постіндустріальних держав світу то Йемен, з його 148-м місцем та з ВВП на душу населення у 790 дол. за ПКС (2001 р.) входить до групи найбідніших держав світу. Таким чином, рівень освіти та охорони здоров'я населення розподіл національного багатства та соціальні гарантії є досить різними в державах цього мегарегіону.

Наступною особливістю країн БСС є значні обсяги зовнішньо­го боргу, особливо високий рівень яких відмічається в державах Східного Середземномор'я. Наприклад, у Сирії його розміри знач­но перевищують ВВП країни (у 2001 р. сумарні іноземні запозичення становили 128 % цього індикатора). При цьому слід мати на увазі, що чимало держав не вважають за доцільне друкувати дані про реальні обсяги боргів, зроблених ними за кордоном.

Річною є також галузева структура економіки. Якщо в Ізраїлі па сервісні галузі припадає 81 % ВВП, а на сільське господарство лише 2 %, то в Саудівській Аравії у сфері послуг створюється лише 47 % валового внутрішнього продукту, а в аграрному сек­торі — 6 %. У такій країні, як Йемен, питома вага сільського гос­подарства становить, за оцінками МВФ, не менше 20 % ВВП, при цьому в ній зайнято близько 60 % трудових ресурсів країни. Такі контрасти н державах Близького та Середнього Сходу яскраво свідчать, що вони перебувають на різних стадіях соціально-економічного розвитку і відображають різні концептуальні моде­лі організації свого господарства.

Постійні військові конфлікти, наявність тоталітарних режимів змушують уряди країн БСС витрачати значні кошти з бюджету на свою оборону, модернізацію озброєнь, розвиток національних ВПК. Сумарні витрати цих держав є одними з найбільших у світі, а ринок зброї та військового обладнання другим за обсягами піс­ля ринків постіндустріальних країн. Наприклад, у 2001 р. бюджет­ні витрати Ізраїлю на оборону становили близько 9,5 % його ВВП, а Саудівської Аравії — 14,1 %. За експертними оцінками, Ірак до початку військових дій США та їх союзників витрачав близько 20 % ВВП на озброєння та наукові розробки у цій галузі. Закритість економіки більшості з цих країн дозволяє досить умовно оцінювати рівень конкурентоспроможності їх економіки. Вперше таку спробу у 2004 р. здійснив Інститут менедж­менту (м. Лозанна, Швейцарія), що дало змогу чітко визначити національне лідерство у цьому мегарегіоні (табл. 10.2).

Таблиця 10.2