5. Розвиток економічних відносин України з новими індустріальними державами

Розвиток дво- і багатосторонніх відносин України з НІК є надзвичайно важливим як для нашої держави, так і для цього мегарегіону світу. Перспективними галузями для співробітицтва могли б стати:

• торговельно-економічна сфера. Продаж українських техно­логій, а також сталі, прокату, хімічних товарів; закупівля продукції «іронічного землеробства». Ряд країн, а саме Аргентина, Бразилія, Мексика, Сінгапур, Південна Корея, також могли б продавати свої технології в Україну. На галузевому рівні перспективними є авіаційна, енергетична, верстатобудівна, телекомунікаційна та фармацевтична промисловості;

• військово-промисловий комплекс. Передбачає не тільки на­рощування обсягів торгівлі відповідними технологіями, а й продаж зброї, якість якої давно вже була високо оцінена фахівцями. У зв'язку із цим найбільш цікавим є ринок Південно-Східної Азії, а також деяких латиноамериканських країн;

• науково-технічне та технологічне співробітництво, яке включає співпрацю в галузі космічних досліджень. Зараз успішно реалізується спільний космічний проект на бразильському космодромі Алкантара для запуску супутників за допомогою українських ракетоносіїв «Циклон-4», подібні перспективи є також у співробітництві з Чілі та іншими державами тропічної зони. Україна зацікавлена у реалізації спільних проектів у галузі ядерної енергетики, авіаційному машинобудуванні, оптико-механічних дослідженнях та експериментальному виробництві;

• гуманітарне співробітництво, яке передбачає, з одного боку, залучення студентів з ПІК до навчання в українських вузах, з другого — залучення українських фахівців для викладання в різних навчальних закладах країн ІІСА та Латинської Америки.

Розділ 10. Економіка країн Близького, Середнього Сходу (бсс) та Північної Африки

10.1. Позиції країн бсс у глобальній та азійській економіці

10.2. Покраїнові відмінності

3. Економічні відносини України з країнами бсс

До країн Близького та Середнього Сходу відносять, як правило, держави Північної Африки, Східного Середземномор'я та Перської затоки. За географічного ознакою до цього мегарегіону також тяжіє Туреччина, східна частина якої мало чим відріз­няється від сусідніх з нею Іраном та Іраком. Проте визначаючи її як апліката на вступ до СС, цю країну варто розглядати все ж та­ки як європейську (незважаючи на те, що більша її частина ле­жить за межами Європи), що й було зроблено у відповідному розділі книги.

В економічній літературі нерідко вживається також термін «Ісламська економіка», який, як правило, об'єднує не тільки весь арабський схід, а й держави ПСА, переважна більшість населення яких сповідує іслам. Деякі дослідники переконані, що цей тип гос­подарства включає держави з азійською нафтовидобувною про­мисловістю, до складу якої включають також Азербайджан та країни Центральної Азії.

Генетично до складу БСС тяжіють також країни Північної Африки, особливості розвитку деяких з них також розглядаються у цьому розділі.