5.8.6.3. Особливості членства в єс

Вступ Угорщини до Європейського Союзу (2004 р.) став можливим лише за умов виконання системних вимог цієї організації до країн-аліканта. Європейська Комісія ще в жовт­ні 1999 р. дала позитивну оцінку зрілості Угорщини з погляду готовності до коінтеграції з ЄС. Тоді ж було визначено, що не­має потреби у подальшому реформуванні фінансів та зниження темпів інфляції. Разом з тим, упродовж 2000—2004 рр. най­більш пекучою стала проблема внесення державних коштів до консолідованого бюджету Європейського Союзу. Рішення остан­ньою щодо неприпустимості більших внесків нових учасників, ніж загальної суми коштів, що надходитимуть зі структурних фондів ЄС та інших фондів та програм, зменшило напругу в су­спільстві, хоча й не розв'язало проблему повністю, адже відпо­відний перерозподіл коштів обмежував фінансову мобільність країни у їх перерозподілі.

Серед багатьох проблемних ситуацій, які виникли щодо трид­цяти одного пакета переговорів з ЄС, найбільш актуальними для Угорщини були два: підвищення ефективності управління муні­ципальних органів під час радикальної реорганізації їх управлін­ня та розвиток ринкової інфраструктури у сільському господар­стві. Це виявилося складним завданням, з яким Угорщина повною мірою не впоралася і зараз. Якщо раніше нерівномірність розвит­ку в Угорщині регулювалася плановими методами, то в останні п'ятнадцять років такі можливості були обмежені. Так, зараз майже 60 % ПП сконцентровано в Будапешті (2002 р.), а регіональ­ні диспропорції за показником ВРП сильно дистанціюють Цен­тральний регіон (Kozep-Magyarorszag) — 72,4% середнього по ЄС 15 та Східний (Eszak-Alfold) —- 32,5% (дані станом на 1999 р., який визначається в ЄС як базовий).

Залишаються проблеми приєднання Угорщини до Європейсь­кого монетарного союзу та дотримання маастрихтських критері­їв: дефіцит державного бюджету не повинен бути більше 3 % ВВП; державна заборгованість не більше 60 % ВВП; рівень ін­фляції, який не може бути більшим на 1,5 % ніж у трьох най­більш стабільних державах єврозони; рівень відсоткових ставок по банківських кредитах не може відрізнятися більш як на 2 % від показників трьох найстабільних держав ЄМС. Валютна кон­вергенція (зближення) держав-учасниць є проблемною для Угор­щини, яка особливо загострилося після вступу країни до ЄС. Спеціальне дослідження, яке було проведене Європейським центральним банком, що охоплювало період з вересня 2003 р. по жовтень 2004 р., засвідчило, що сальдо державного бюджету є невід’ємним і становить 6,2 % ВВП, державна заборгованість 59,1 % ВВП, рівень інфляції сягнув 6,5 % (на Кіпрі — 2,1 %, у Польщі — 2,5 %), ставка по кредитах — 8,1 % (Кіпр — 5,2 %, Польща — 6,9 %).

Дещо знизився в Угорщині останнім часом і рівень конкурен­тоспроможності національної економіки. Так, за ІКЗ¹ Угорщина перемістилася у 2004 р. з 33-го місця, яке посідала у 2003 р., на 39-те. Дотримання відповідних критеріїв членства ставить країну перед необхідністю скорочення асигнувань на соціальні потреби, що говорить про поступове зменшення «благополуччя» та пере­хід до прагматичних механізмів регулювання економіки.

Однак за прогнозами експертів Європейської Комісії країна має всі наявні шанси ввійти до еврозопи, за найоптимістичними прогнозами у 2006—2007 рр., за найпесимістичними у 2008—2010 рр.