Зовнішня торгівля угорщини

Групи країн	Експорт			Імпорт
	2002 р., млрд євро	2003 р.		2002 р., млрд євро	2003 р.
		млрд євро	%до 2002 р.		млрд євро	%до 2002 р.
Разом	36,5	37,7	103,2	39,9	42,1	105,5
Промислово розви­нуті країни	29,9	30,2	101,0	26,7	27,6	103,3
• країни ЄС	27,4	27,7	101,0	22,5	23,2	103,3
у т. ч. Країни ЦСЄ	5,1	5,9	116,1	6,6	7,4	111,1
• країни ЦЄКВТ*	3,2	3,7	115,7	3,4	3,8	113,9
Країни, що розвива­ються	1,48	1,53	103,2	6,62	7,2	108,9

*ЦЄКВТ — Центральноєвропейські країни вільної торгівлі.

Джерело: БИКИ. — 2004. — № 129 (8775).

У сучасній товарній структурі угорського експорту близько 60 % припадає на машини, обладнання, транспортні засоби, 30 % — на продукцію переробної промисловості, 7 % становлять продовольчі товари і близько 4 % — паливно-сировинні товари. Подібною до цього є структура імпорту, з тією лише різницею, що питома вага машин та продукції переробної промисловості є нижчою за експортний відсоток, а паливно-енергетичних товарів значно вищою. Меншим за вивізну квоту є угорський експорт продовольства.

Відмінною від багатьох країн ЦСЄ є активна зовнішньоеко­номічна діяльність провідних угорських фірм, які швидко закріп­люються на ринках цього мегарегіону. Провідні позиції при цьо­му посідають, як правило, дочірні компанії відомих ТНК. Яскравим прикладом на підтвердження цих слів може бути ком­панія Audi Hungaria, що спеціалізується на виробництві автомо­білів і двигунів. Вартість її експорту у 2003 р. становила 3,5 млрд. євро, тобто 10% усього угорського експорту (за даними «БИ­КИ». 2004. — № 129).

Далі за обсягами продажів ідуть Flextronics, яка виробляє по­бутову електроніку, засоби зв'язку, телекомунікації, а експорт її продукції становить 2,9 млрд. євро (2003 р.), та дочірнє підприєм­ство виробників сотових телефонів Nokia (2,4 млрд. євро, 2003 р.). Ці три компанії разом забезпечують 25 % усього угорського екс­порту.

До ознак експансіоністської (на регіональному рівні) діяльно­сті можна віднести регіональну стратегію угорського акціонерно­го товариства «MOL», яке тільки у 2003 р. придбало 25 % + 1 ак­цію хорватської компанії INA, контрольний пакет акцій нафтової компанії «Словнафт» (Словаччина), 23 автозаправочні станції в Румунії у фірми «Шел-Романія», подало заявку на участь у тен­дері на приватизацію польського нафтопереробного підприєм­ства у м. Гданськ. Великий інтерес виявляє компанія МОЬ до приватизації нафтопереробних підприємств у Чехії та Сербії. Другим прикладом посилення позицій на ринках ЦСЄ є угорсь­ке АТ «Глобус» (харчова промисловість, зокрема плодоовочеконсервна галузь), яке придбало контрольний пакет акцій болгарсь­кого консервного заводу «Оторко». У цій же країні угорський «Відеотон» придбав великий пакет акцій електронної компанії «ДЗУ». Як випливає з наведених вище прикладів, угорські кор­порації найбільш активно поводять себе на національних ринках нових членів ЄС та аплікантів на вступ до цього інтеграційного об'єднання.