5.8.6.2. Сучасна структура економіки

За структурою ВВП Угорщина може вважатися типовою постіндустріальною країною, в якій питома вага сервісних галузей перевищує 60% (2001 р.). Частка приватного сектора м структурі цього показника досягла 85 % і, з огляду на європейські тенденції, швидше за все не буде підвищуватися у майбут­ньому. Кінець XX — початок XXI ст. був досить удалим для угорської економіки: темпи приросту ВВП становили 4,2 % у 1999 р., 5,2 % у 2000 р. та 3,8 % у 2001 р., а загальний показник цього індикатора розвитку економіки сягнув 52,4 млрд. дол. у 2001 р. І це при тому, що тривало зниження рівня інфляції з 28 % у 1995 р. до 4,8 % на початок грудня 2002 р., хоча, як зазна­чалося вище, далося це країні непросто. Так, згідно з національ­ною статистикою, на 31 грудня 2000 р. витратна частина бюджету перевищувала дохідну на 25%, при цьому резерви Націо­нального банку становили майже 10 млрд. дол., що не було катастро­фічним для економіки країни, проте яскраво свідчило, що під час вступу до ЄС від неї вимагатимуть більш рішучих заходів щодо бюджетної політики.

Наступною особливістю Угорщини є те, що вона має високу концентрацію капіталу, а відтак і ділової активності у своїй сто­лиці. Понад 40 комерційних банків та 20 страхових компаній ба­зуються в Будапешті, у тому числі найбільша фінансова устано­ва — ОТР Bank (National Savings and Commercial Bank of Hungary), активи якого сягають 5,8 млрд. дол. (2002).

Основними галузями угорської економіки є: видобувна, мета­лургійна (насамперед алюмінієва) промисловість, виробництво будівельних матеріалів, харчова, хімічна індустрія (переважно фармацевтика), виробництво транспортних засобів. Аграрний сек­тор представлений вирощуванням пшениці, кукурудзи, соняшни­кового насіння, цукрового буряку, розведенням великої рогатої худоби, свиней, домашньої птиці тощо.

Зовнішньоекономічна діяльність Угорщини с показовою для багатьох країн Центральної та Східної Сиропи, а тому потребує більш докладного аналізу. У 2003 р. обсяги угорського експорту становили 37,7 млрд. євро, а імпорту 42,1 млрд. Тобто від'ємне сальдо досягло 4,4 млрд., що було на 1 млрд. євро більшим, ніж у 2002 р. Ця загрозлива тенденція також стимулювала зростання зовнішнього боргу країни, який досяг і навіть перевищив встанов­лений Євросоюзом критичний рівень у 60 % (маастрихтські вимоги) ВВП.

Промислово розвинуті країни є основними зовнішньоторговель­ними партнерами Угорщини, на які у 2003 р. припадало 80,3 % угорського експорту та 65,4 % імпорту (на країни ЄС відповідно 73,6 та 55,1 %). Разом з тим, наявною стала тенденція уповільненого зростання торгівлі з країнами Європейського Союзу та високих тем­пів нарощування торгівлі з Росією, Китаєм, країнами ЦСЄ (на той час аплікатами на вступ до ЄС). На країновому рівні виділялася на­самперед четвірка європейських держав, передусім Німеччина, на яку припадало близько 29 % зовнішньоторговельного обороту, Ав­стрія -— 7 %, Італія 6,5 %, Франція — понад 5 %, Росія — 4 %. Несподівано з 9-го на 6-е місце за обсягами експортно-імпортних операцій перемістився Китай, що було пов'язано з форсуванням до нього угорського імпорту. Саме з цією азіатською країною були підписані численні угоди про можливість використання китайських робітників на будівництві автострад (ці проекти частково фінансу­ються Європейським Союзом передусім в плані створення транс'­європейських коридорів), мостів та будапештського метро. Пошук нових ринків інвестування призвів до поглиблення у розвиткові угорсько-китайських відносин. Так, угорський холдинг Raba планує створити в Китаї спільне виробництво автобусів та вантажних ав­томобілів. Разом з тим, тривожною ознакою є від'ємне сальдо зов­нішньої торгівлі країни з КНР, яке сягнуло 3,1 млрд. дол. і становить більш як 60 % пасива країни. Сучасні тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків відображає табл. 5.25.

Таблиця 5.25