Експорт та імпорт словацької республіки, млрд. Дол.

Показник	Роки
	1997	1998	1999	2000	2001
Імпорт	11,7	13,1	11,3	12,8	14,8
Експорт	8,8	10,7	10,2	11,9	12,6
Сальдо	-2,9	-2,4	-1,1	-0,9	-2,2

Як видно з табл. 5.24, експорт у цілому перевищує імпорт, а негативне сальдо, як правило, пояснюють масовим ввезенням ін­вестиційних товарів та технологій.

Суттєві зміни відбулися впродовж останніх десяти років у географічній структурі зовнішньої торгівлі. Якщо на початку реформ лише 30% обсягів зовнішньої торгівлі припадало на країни ЄС, то вже на початку XXI ст. близько 60 %. Найбільшими партнерами з експорту у 2000 р. були: Німеччина — 27 %, Чехія — 15 %, Італія — 9 %; з імпорту — Німеччина — 27 %, Ро­сійська Федерація — 18 %, Чехія 15 %. Домінування енерго­носіїв у структурі імпорту є значною проблемою країни.

Перспективною галуззю в Словаччині вважають іноземний туризм. Так, у 1999 р. країну відвідав майже 1 млн. іноземних громадян, а оплачені ними послуги становили 2 % її ВВП. У державі переконані, що в перспективі ця цифра могла б зрос­ти до 5—7 %, що відповідало б рівню сусідніх з нею Чехії та Угорщини.

Протягом 2003—2004 рр. (у тому числі після вступу до Євро­пейського Союзу) Словаччина сміливо продовжувала системне реформування своєї економіки щодо зближення з економічною моделлю СС. Серед багатьох заходів цього процесу передусім слід відзначити: введення єдиного податку у розмірі 19 %, що створило хороший базис для подальшого соціально-економічного зростання; суттєве зменшення рівня інфляції, хоча остання зали­шається високою порівняно з іншими державами ЦСЄ; зближен­ня показників відсоткової ставки за кредитами з провідними країнами ЄС; скорочення суми державного боргу та дефіциту державного бюджету. Такі заходи уряду Словаччини, відомі в ЄС як «Маастрихтські вимоги конвергенції», на думку експертів Єв­ропейської Комісії, дозволять Словаччині однією з перших увійти впродовж 2006—2007 рр. до Європейського монетарного союзу і замінити словацьку крону на євро.

5.8.6. Особливості економіки Угорщини

Ще за соціалістичних часів Угорщина вирізнялася біль­шим, ніж інші країни ЦСЄ, лібералізмом зовнішніх економічних відносин, широким міжнародним співробітництвом і коопераці­єю не обмежуючись при цьому лише зв'язками в рамках Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). Розпад соціалістичного та­бору дозволив Угорщині з меншими ніж в інших державах цьо­го мегарегіону втратами вийти на авангардні позиції серед країн ЦСЄ наприкінці XX — на початку XXI ст. Так, у 2001 р. країна посіла 38-е місце у світі за ІЛР, а показник ВВП на душу насе­лення досяг 12 340 дол. (ПКС). За індексом технологічного роз­витку країна вийшла на 22-е місце у світі — 0,464 (1999 р.), а питома вага експорту продукції високих та середніх техноло­гій у загальному експорті товарів становить 63,5 %, що прибли­зно відповідає рівню Великобританії, ФРН, Південної Кореї, та перевищує аналогічний показник Франції, Австрії та Фінляндії. Країна має одні з найбільших серед країн ЦСЄ ПІІ на душу на­селення, які перевищують 1500 дол. Наступною особливістю її сучасної економіки є розвиток іноземного туризму. Так, у 1999 р. країну відвідало 13 млн. іноземних громадян, що в 1,3 раза пере­вищує кількість населення країни, отриманий при цьому дохід становить 3,39 млрд. дол. тобто близько 8 % ВВП Угорщини.