Розподіл коштів структурних фондів єс та фонду згуртування для чеської республіки впродовж 2004—2006 рр., млн євро, (ціни 1999 року)

Напрям фінансування	Разом	Роки
		2004	2005	2006
Фонд згуртування Максимум Мінімум У середньому	932,1 740,5 836,3	319,2 253,2 286,2	262,8 208,4 235,6	350,1 278,9 314,5
Структурні фонди Мета 1 Мета 2 МетаЗ	1491,2 1286,4 63,3 52,2	371,4 307,0 21,1 17,4	498,1 431,1 21,1 Г/,4	621,7 548,3 21,1 17,4
Європейські ініціативи Інтеррег Еквал	60,9 2Н,4	19,0 6,9	19,0 9,5	22,9 12,0
Структурні операції разом	2327,5	657,6	733,7	936,2

Джерело: Programy Pomoci Evropskych Spolecenstvi 2003/2004. – Praha: Ministerstvo financi, 2003. – P.7

При цьому на ціль 1 (сприяння розвиткові та реструктуризації регіонів з відставанням у темпах) припадатиме 55,3 % усіх кош­тів, чи 86,2 % структурних фондів. Як зазначалося раніше, Прага буде виключена зі списку реципієнтів, через те що перевищує се­редній по ЄС індикатор ВРП на душу населення. Натомість чесь­ка столиця може розраховувати на фінансування певних проектів за ціллю 2 (підтримка регіонів зі структурними проблемами у сфері соціально-економічних перетворень і сільського господар­ства) та за ціллю 3 (модернізація політики в галузі освіти, профе­сійнотехнічної підготовки і зайнятості та відповідних систем). Європейська Комісія ухвалила також рішення щодо підтримки деяких європейських ініціатив з їх реалізації в Чеській Республі­ці. Найбільш значущими з них є програма Інтеррегіонального співробітництва (Інтеррег) та рівноправ'я на ринку праці (Еквал). Виходячи з того, що впродовж усього періоду (2000—2006 рр.) програмної діяльності структурних фондів та Фонду згурту­вання буде витрачено 215 млрд. євро (у цінах 1999 року), Чехія може розраховувати лише на 2,3 млрд. євро — 1,1 %, що є суттє­вим доповненням до національних програм підтримки розвитку регіонів, хоча й не зовсім відповідатиме її новому статусу та кон­кретним потребам адміністративно-територіальних утворень.

Добре розуміючи, що основним напрямом підтримки чеських регіонів виступає не отримання субсидій з боку держави та євро­пейських структур, а розвиток підприємництва в них, урядом Че­ської Республіки було розроблено та апробовано новий проект Міністерства промисловості та торгівлі і агентства Чехінвест що­до створення промислових зон. Упродовж 1998—2002 рр. на на­звані цілі було витрачено з держбюджету 73,4 млн. євро . Від за­гальної кількості у 62 зони, які отримали підтримку за цим проектом, лите 50 частково чи повністю відповідають своєму призначенню. Саме в останніх було реалізовано 131 інвестицій­ний проект загальною вартістю 3,5 млрд. євро. Протягом 2004 р. інвестори створили в них ще близько 40 000 нових робочих місць. Для чеських депресивних регіонів саме цей показник є найбільш значущим з огляду на високий рівень безробіття в сіль­ській місцевості та маленьких містах. Найбільші інвестиції у промислові зони були внесені фірмами з Німеччини та Японії, а галузевими лідерами виявилися автомобільна (48 % загального обсягу ІIII) та електронна і електротехнічна промисловості

Сланинова Р. II Чехии обьявлены «Зоны года» // Чешская торговля и предпринимательство (актуальные статьи об интеграции в ЕС). — 2003. — № 1—2. — С. 17.

(21 %). Найефективнішими з цих зон є Пльзенська (інвестори — Daiho, Intersoft-Holding, Matsushita Television Central Europe та ін.), Південно-Моравська (Tyco Elektonice, Dc, Vailant, Walter), Оломоуцька (LG, Philips Display Czech Republic). Все більше ре­гіональними інвесторами виступають чеські компанії, які вміло користуються тими перевагами, що надаються їм місцевими ор­ганами влади. Окремо слід сказати про інноваційний характер за­лучення прямих іноземних інвестицій. Відділення Чехіивесту відкрито в основних фінансових центрах світу (Лондон, Цюрих, Нью-Йорк та ін.), проте останнім часом деякі офіси було відкри­то також І на території провідних інноваційних комплексів.

Як випливає з наведених вище фактів, Чеська Республіка пе­ребуває на стадії переходу до постіндустріального суспільства, а її вступ до Європейського Союзу хоча і викликав значну дефор­мацію галузевої структури, яка існувала на початку 90-х рр., од­нак привів до посилення позицій чеських підприємств на євро­пейських та світових ринках.