Найбільші компанії країн центральної європи, 1999 р.

Ранг	Назва компанії	Країна	Галузь	Ринкова капіталізація, млн. дол.	Випущені цінні папери, млн.. дол.	Прибуток на капітал
1	TPSA	Польща	Телекомуні­кації	6958	1044	21,5
2	Matav	Угорщина		5830	2040	15,6
3	SPT Telecom	Чехія		4909	1080	20,7
4	MOL	Угорщина	Нафта, газ	2660	1835	9,6
5	Bank Pekao	Польща	Банківська сфера	1826	274	11,1
6	ICN	Міжнародна	Фармацевтика	1752	…	…
7	Pliva	Хорватія		1618	971	13,2
8	ОТР Ваnk	Угорщина	Банківська сфера	1374	1251	8,9
9	CEZ	Чехія	Електроенер­гетика	3208	386	6,5
10	Ceske Radio Komunikace	Чехія	Радіомовлен­ня, телекому­нікації	990	277	35,3

Джерело: Equity Central Europe 1999.-Budapest-warsaw,Prague,2000.-P.10

Дослідження Цунео Морити (Nomura Research Institute) щодо моделей держашюго споживання Барро (Barro)¹ і Левін—Рене (Levine-Renelt) дозволили побудувати досить непросту перспек­тиву щодо можливостей реальної адаптації країн Центральної Єв­ропи та Балтії після вступу в ЄС (табл. 5.18). Судячи з усього, мо­дель Барро є найонтимістиннішою серед песимістичних, а друга модель Левін—Рене є найпесимістичнішою. Розрахунки дослідни­ка показали, що найвдалішою країною для інтеграції є Чехія (11 та 15 років відповідно подальшої конвергенції у межах ЄС), а далі йдуть Словаччина, Естонія, Угорщина, Польща, Словенія.

Друга хвиля інтеграції виглядає ще складнішою. Проміжок часу збільшується з 25 років (Латвія) до 53 (Албанія). Разом з тим, різниця у трактуванні двох індикаторів у другій хвилі, за ви-

¹ В основу розрахунків цих моделей було покладено показник ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності та очікувані темпи економічного зростання.

нятком Албанії та Македонії, стає менш разючою, тобто песимі­стичний прогноз Левін—Рене стає більш оптимістичним для Латвії, Болгарії, Хорватії, Литви та Румунії.

Таблиця 5.18

Термін, що необхідний країнам центральної європи та балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)

Назва країни	Модель державного споживання
	Барро	Левін—Рене
Чехія	11	15
Словаччина	15	19
Естонія	16	17
Угорщина	16	17
Польща	18	23
Словенія	19	24

Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал зкономического роста // Трансформация. — 1999. — №5. — С. 11.

Таблиця 5.19

ТЕРМІН, ЩО НЕОБХІДНИЙ КРАЇНАМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ ТА БАЛТІЇ (ДРУГА ХВИЛЯ) ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС (У РОКАХ)

Назва країни	Модель державного споживання
	Барро	Левін—Рене
Латвія	25	23
Болгарія	29	28
Хорватія	32	ЗІ
Литва	3-І	33
Румунія	36	34
Македонія	50	52
Албанія	53	75
Середній по країнах ЦСЄ	28	31

Джерело: Цунео М. Страны, претендующие на членство в ЕС, имеют скрытый потенциал зкономического роста // Трансформация. — 1999. — №5. — С. 11.

Великою проблемою країн ЦСЄ є наявність зовнішнього бор­гу іншим державам ЄС, США, Японії та деяким міжнародним фі­нансовим структурам. Відповідно до Маастрихтських критеріїв показник зовнішнього боргу не повинен перевищувати 60 % ВВП. Практично на межі цього показника перебувають Естонія та Угорщина. Тяжіє до «граничної норми» також Словаччина та Латвія. Разом з тим, найнижчий індикатор у 29,3 % боргу до ВВП був притаманний для Словенії, яка всіляко уникає його збіль­шення до третини свого основного макроекономічного показника (табл. 5.20).

Таблиця 5.20