2. Сучасна структура господарства

Як і в усіх постіндустріальних країнах, структура вироб­ництва у Франції відображає у цілому типовий для Великої сімки склад та співвідношення основних галузей. Так, наприкінці 1990-х рр. на сільське господарство припадало 2,3 % ВВП, що виробля­ється, на промисловість — 26,2 %, сферу послуг — 71,5 %'. Поді­бною до цього була й структура зайнятості. Найбільші французькі фірми є досить відомими у світі та Європі, а відтак їх значення у глобальній економічній моделі є важливим, проте за обсягами тор­гового обороту, прибутковістю та кількістю працюючих вони по­ступаються американським, німецьким та цілому ряду британсь­ких компаній (табл. 5.3).

Як випливає з табл. 5.3, позиції французьких компаній є досить різ­ними. Так, наприклад, два автомобільні гіганти, приватний «Пежо— Сітроен» та державний «Рено», забезпечують відповідно 4 та 5 % сві­тового виробництва автомобілів та сумарну зайнятість близько

¹ The statesman’s yearbook. 2004. – N.Y., Palgrave, 2004.

330 тис. осіб. Французька промисловість представлена також євро­пейськими лідерами у галузі виробництва швидкісного рухливого складу залізниць (TGP), літаків (Airbus, Falcon, Mirage), ракет (Arian), ядерної енергетики, в якій вона має передові технології, в обробці рідкоземельних металів, робототехніці, біотехнологіях, мікроелектроніці.

Таблиця 5.3

ПРОВІДНІ ФРАНЦУЗЬКІ КОРПОРАЦІЇ У 2001 р.

Ранг у країні	Світовий ранг	Назва	Спеціалізація	Торговий оборот, млн евро	Прибуток, млн евро	Кількість працюючих
1	14	Totalfinalf	Переробка нафти та корисних копалин	105 518	7518	122 025
2	27	Carrefour	Торгівля	69 486	1266	382 821
3	39	Vivendi Universal	Змішаний тип	57 360	- 13 597	320 654
4	47	PSA Peugeot Citroen	Автомобільний	51 663	1691	192 500
5	69	France Telecom	Зв'язок	43 026	-8280	206 184
6	71	Suez	Енергетика	42 359	2087	177 545
7	74	EDF	Енергетика	40 716	841	162 491
8	92	Renault	Автомобілебу­дування	36 351	1051	1404І7

Складено за: Журнал европейской экономики. — 2003. — № 3. — С. 419—428.

Для країни характерний високий рівень концентрації та централі­зації капіталу, за якого провідні позиції належать десяти фінансово-монополістичним групам, при цьому державні та приватні корпора­ції досить успішно конкурують як на зовнішньому, так і на внутріш­ньому ринках. Прикладом такої конкуренції можуть бути не тільки «Пежо» і «Рено», а й французькі лідери електронної та електротех­нічної промисловості: приватна корпорація «Компані женераль д'електрисіті» та державна «Томпсон». Дещо по-іншому склалися стосунки лідерів авіакосмічної промисловості — державної «Аероспасьяль» та приватної «Дассо»: останню поглинула перша через до­сить нестандартний підхід, коли французький уряд оголосив про свій намір передати 45,9 % акцій «Дассо» компанії «Аероспасьяль».

Посилена конкуренція з американськими літакобудівними компаніями привела на початку 1970-х рр. до створення нового міжнародного консорціуму «Ербас індастрі», пакети акцій у яко­му належать «Аероспасьяль» (Франція), «Брітіш аероспейс» (Ве­ликобританія), «Каса» (Іспанія) та ряду інших. Проте найбільша частка у пакеті акцій належить першим двом.

Французькі фірми мають досить високі конкурентні позиції також у хімічній, хіміко-фармацевтичній та харчовій промислово­сті, на які припадає значна частка виробництва продовольства в Європі, за обсягами якого країна вийшла на друге місце у світі та перше в ЄС. Одним із лідерів галузі є компанія «Данон», експансійна діяльність якої в країнах ЦСЄ забезпечила її домінування на ринках молокопродуктів. Традиційно конкурентними є позиції Франції у виноробній, коньячній та парфумерній промисловості.

Разом з тим, країна має досить жорстку позицію в ЄС щодо металургійної галузі, яку французький уряд розглядає як най­більш «чутливу» ланку національного виробництва. Тільки одна компанія «Юзінор-Сасілор» забезпечує близько 70 % виробницт­ва сталі та 98 % експорту продукції галузі. Розширення СС, яке мало місце у 2004 р., аж ніяк не вплинуло на її конкурентні пози­ції через значне обмеження випуску металовиробів у державах Центральної та Східної Європи.

Сільське господарство. Інтенсивне зростання механізації та автоматизації впродовж 1960—1990 рр. привело до того, що вало­вий аграрний продукт країни подвоївся, а його середньорічний приріст перевищував 3 %, внаслідок чого питома вага Франції знач­но зросла у світовому сільгоспвиробництві. У середині 1990-х рр. її частка в ЄС досягла 23 %, при тому що кількість населення ста­новила лише 10 %. Зараз країна забезпечує майже половину євро­пейського виробництва вина, 25 % яловичини, майже 1/6 вироб­ництва молока і баранини, 1/3 птиці. Країна щорічно збирає 35 % зернових, що вирощуються в ЄС, 26% цукрового буряку, 15— 16% овочів та фруктів. Близькими до цього показника є вироб­ництво яєць та свинини. За виробництвом молока і молочних продуктів надушу населення Франція випереджає навіть США.

Сфера послуг. Ця галузь традиційно оцінюється у Франції за кіль­кістю зайнятих у різних сферах. Найбільшими за питомою вагою при цьому виступають консультативні послуги, що складаються з інфор­маційних, рекламних, маркетингових, інжинірингових тощо. Крім цього, виділяють також оперативні послуги, підбір персоналу, роботу з кадрами, забезпечення безпеки громадян. Провідну роль у структу­рі галузі відіграють банківська сфера, транспорт, торгівля, туризм.

Найбільшими банками Франції вважаються «Сосьете жене­раль», «Кредит Ліонне», «Банк насьональ де Парі». Вони мають розгалужену мережу відділень та активно працюють на світових ринках банківських послуг. В умовах глобалізації світового гос­подарства в економіці країни йде активний процес злиття фінан­сового капіталу з промисловим з утворенням так званих фінансо­во-промислових груп. У своїй основі до них можуть входити як сімейні клани (групи Ротшильдів, Ампен-Шнейдерів), так і кон­гломерати банків та компаній («Париба», «Соез»).

Франція має розвинутий транспортний комплекс, представле­ний насамперед надшвидкісними залізницями «ТЖВ», швидкість руху на яких перевищує 320 км на годину, розгалужену автодорожню систему та потужний авіаційний транспорт. Так, відома французька авіаційна компанія «Ер Франс» мала у 2002 р. торго­вий оборот у розмірі 12,3 млрд. євро, а кількість працюючих була близько 65 тис. осіб, поступаючись таким чином на європейсько­му ринку повітряних перевезень лише німецькій «Люфтганзі», натомість маючи більші за неї прибутки. Досить важливим є та­кож морський транспорт, проте його позиції більш скромні (25-е місце у світі за тоннажем).

Суттєві зміни відбуваються в організації оптової та роздрібної торгівлі Франції. Як і скрізь у західних країнах тут поширені супер- і гіпермаркети та торгівля за каталогами, збереглися магазини спожи­вчих кооперативів, народні магазини та великі магазини (що нага­дують добре відомі універмаги), проте ефективність «ланцюжків по­стачання» в них поступається сучасним формам організації торгівлі.

Франція є світовим лідером у галузі туризму, в якому зайнято майже 500 тис. осіб. Щорічно країну відвідують понад 62 млн. ту­ристів, які приносять їй дохід у розмірі 28 млрд. дол. Питома вага туризму (включаючи внутрішній) перевищує 10% ВВП. У Фран­ції вважають, що ця галузь є однією з перспективних та може ре­ально вплинути на зниження досить високого для постіндустріальних країн рівня безробіття (понад 11 %).