Десять найбільших реципієнтів, що отримали іноземну допомогу від сша у 2000 році (бюджетні асигнування

АГЕНЦІЇ США З МІЖНАРОДНОГО РОЗВИТКУ (USAID)

Назва країни	Обсяг допомоги, млн. дол.	Питома вага, %
1. Ізраїль	930,000	32,0
2. Єгипет	715,000	24,6
3. Росія	295,000	10,2
4. Україна	219,000	7,5
5. Боснія	175,000	6,0
6. Йорданія	150,000	5,2
7. Індія	126,350	4,3
8. Західний сектор газу	100,000	3,4
9. Грузія	83,500	2,9
Разом по постсоціалістичних країнах	772,500	26,6
Разом по десяти країнах	2905,746	100

Джерело: Glenoe social studies Economic update, 1999. — п.-у.: Glenoe, 2000. — Р. 20; Власні розрахунки.

Симптоматичним є той факт, що серед усіх постсоціалістичних країн виділені Росія та Україна, які мають найбільшу кількість на­селення серед мегарегіону центральної та східної Європи, а також потужний військовий, промисловий та Інтелектуальний потенціал.

Важливе значення для світогосподарських позицій США має міжнародна роль американського долара, на який припадає близь­ко 65 % світових валютних резервів. Сучасні конкурентні позиції цієї валюти та євро оцінюються як рівні, а відтак підтримка купі­вельної спроможності своєї грошової одиниці на світових торгах є важливим чинником американської економічної безпеки.

7. Особливості економічних зв'язків між Україною та сша

Розвиток українсько-американських економічних від­носин на сучасному етапі є досить важливим для двох країн, який нерідко пов'язують у США з подальшим реформуванням вітчиз­няної економіки. Для України є дуже важливою підтримка США в Міжнародному валютному фонді, ГАТТ/СОТ та інших надна­ціональних структурах. Крім цього, досить значущим для Украї­ни є стимулювання залучення в її економіку прямих іноземних інвестицій, за обсягами яких США посідають перше місце серед інших країн світу. їх загальний обсяг станом на 1 січня 2004 р. становив 1074,8 млн. дол. (рис. 3.3), що становить 16,1 % всіх ШІ. Для порівняння: українські інвестиції в США на той же період становили лише 5,4 млн. дол. (5-е місце), що майже у 200 разів менше за американські інвестиції до нашої економіки. Разом з тим, говорити про суттєве збільшення інвестицій поки що не приходиться. Практично відсутні інвестиції в галузі машинобу­дування та інноваційний комплекс, натомість найбільші їх обсяги надходять до харчової промисловості (компанія «Пепсі-Кола»), виробництва побутової хімії («Джонсон та Джонсон») тощо.

Структура експортно-імпортних операцій на галузевому рівні у цілому відбиває всі особливості торгівлі США з третіми краї­нами. Сполучені Штати посідають четверте місце (близько 4 % товарообігу) в українській зовнішній торгівлі товарами та друге місце в експорті послуг. Загальний же рівень експорту до Амери­ки як материка у 2003 р. становив 1219,3 млн. дол., імпорт — 1072,3 млн. дол., тобто мало місце позитивне сальдо у 147 млн. дол. Щодо послуг, то відповідне співвідношення становило 259,5 млн. (експорт) та 282,9 млн. (імпорт).

2000

1800

1600

1400

1200

1000

800

600

400

200

0

1980 1990 1995 1998 роки

(20%)

(18,7%)

(16,5)

(16,1%)

96,6

385

639,5

1074,8

Рис. 3.3. Нарощування ПІІ США в економіку України (станом на 1 січня відповідного року) (20%) – відсоток американських інвестицій у структуру ПІІ, що надійшли в Україну.

Джерело: Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році”. – К., 2004. – с. 375; Власні розрахунки

Зрозуміло, що левова частка експортно-імпортних операції по лі­нії Україна — Америка припадала саме на США. Найбільшою проб­лемою України у зовнішній торгівлі є переважання «сензитивного» («чутливого») експорту і передусім такої продукції, як сталь та про­кат. Односторонні дії американської адміністрації спрямовані на підтримку своєї чорної металургії (2002—2003 рр.) дуже боляче вдарили по українському експорту до США. Відміна дискримінаційних об­межень у торгівлі України та США відповідає інтересам двох країн.