Провідні країни світу в галузі інновацій

Рейтинг	Назва країни
	1995	1999
1.	США	Японія
2.	Швейцарія	Швейцарія
3.	Японія	США
4.	Швеція	Швеція
5.	Німеччина	Німеччина
6.	Фінляндія	Фінляндія
7.	Данія	Данія
8.	Франція	Франція
9.	Канада	Норвегія
10.	Норвегія	Канада
11.	Нідерланди	Австралія
12.	Австралія	Нідерланди
13.	Австрія	Австрія
14.	Велика Британія	Велика Британія
15.	Нова Зеландія	Нова Зеландія

Джерело: БИКИ. — 1999. — № 19.

6. Стрімке нарощування впливу транснаціональних корпо­рацій на всі сфери діяльності. Понад 90 % усіх ТНК мають свої штаб-квартири у розвинутих країнах, близько 8 % — у країнах, що розвиваються, і менш ніж 2 % — у постсоціалістичних державах. Наприкінці 1990-х рр. їх налічувалося близько 53 тис. з більш як 450 тис. зарубіжних філій. Деякі з ТНК майже повністю переключили свою діяльність на світові ринки. Так, у 1996 р. 86 % продажів бри­тансько-голландського лідера в галузі харчової промисловості ком­панії «Юнілевер» здійснювалося за кордоном, майже стільки ж — 84 % реалізації продукції німецької ТНК «Байер АГ» (хімічна про­мисловість, фармацевтика) та 87 % американської «Ексон» (нафто­переробка) проходило поза межами розташування їх штаб-квартир. Проте абсолютними лідерами закордонної торгівлі наприкінці 90-х виявилися «Філіпс Електроніко) (Нідерланди) — 95 %, «АББ Асеа Браун Бовері» (Швейцарія/Швеція — електроніка та електротехні­ка) — 97 % та «Нестле» (Швейцарія, харчова промисловість) — 98 %. Вплив ТНК на країнові моделі стає дедалі потужнішим. Так, упродовж 1980—2000 рр. обсяг прямих іноземних інвестицій зріс у 22,3 раза (табл. 2.4), активи зарубіжних філій ТНК у 2000 р. в 11,2 раза перевищили показник 1980 р., а питома вага зарубіжних ТНК у світовому експорті дорівнювала вже 54,8 %.

Таблиця 2,4

ПОКАЗНИКИ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЩЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ, млрд дол.

Індикатори	Роки
	1980	1990	1995	2000
Прямі іноземні інвестиції (ПІІ)	57	172	331	1271
Накопичені ПІІ	615	1496	2937	6314
Міжнародні злиття та поглинання	…	151	141	1144
Кількість батьківських ТНК, оди­ниць	…	36 600	44 508	63 312*
Кількість зарубіжних філій ТНК, одиниць	…	174 900	276 659	821 818*
Активи зарубіжних філій ТНК	1888	5744	7091	21 102
Обсяг продажів зарубіжних філій	2465	5467	5933	15 680
Обсяг експорту зарубіжних філій	637	1166	1841	3572
Кількість зайнятих у зарубіжних філіях, млн осіб	17,5	23,7	30,8**	45,6
Питома вага зарубіжних ТНК у світовому експорті, %	31,8	34,0	37,0	54,8
Питома вага зарубіжних ТНК у світовому виробництві, %	5,2	6,3	4,9	10,3

* Дані за 1999 р.

** Дані за 1996р.

Джерело: Губайдулина Ф. Пряме иностранные инвестиции, деятельность ТНК и глобализация // МЭ и МО. – 2003. – “2. – С.43.

Наведені вище цифри дозволяють говорити про нарощування рівнів експансії ТНК та ТНБ на економіку держав світу.

7. Перехід до інформаційного суспільства. В останні двадцять років інформація стала важливим ресурсом та чинником суспільно­го розвитку. А тому в наш час у країнах-лідерах завершується фор­мування єдиного світового інформаційного простору— принципо­во нової реальності, що відкриває значні перспективи для людства. Однак переважна більшість баз даних, систем швидкого здійснення складних розрахунків, систем моделювання ефективних та швидко­ діючих мереж управління сконцентрована в країнах-лідерах (для порівняння: тільки в США знаходяться понад 75 % баз даних).

8. Високі соціальні стандарти. Вони передбачають: а) досить високу заробітну плату, яка, наприклад, у промисловості п'ятнадцяти держав Європейського Союзу становила в середині 1990-х рр., за даними В. Іноземцева (Росія) — 22,3 євро/год., у США — 17,5 євро/год.; б) зниження рівня бідності (в ЄС протягом 1990-х рр. цей показник знизився у 6—11 разів, у США — на 44 %); в) підвищення якості соціальних послуг: допомога безробітним (в ЄС — 8,5 місяця, в США — 4), тривалість відпустки у зв'язку з доглядом за дитиною (у Швеції — 72 тижні, в США — 12) тощо.

У цілому країнові моделі держав-лідері в щодо соціальних стандартів суттєво різняться між собою, а тому порівняння до­ступності освіти (університетської), безкоштовного медичного обслуговування та інших послуг часто ототожнюються з політи­кою того чи іншого уряду, а також відповідною системою пере­розподілу ВВП.