18.1. Зарубіжний досвід реформування публічної адміністрації

Модернізація державного управління в Португалії

Після кількаразових спроб упорядкування системи держав­ного управління в Португалії в 1986 році прийнята нова програ­ма модернізації державного управління, спрямована на набут­тя управлінського апарату статусу сервісної держави для грома­дян. Для реалізації завдань програми був створений спеціальний Секретаріат модернізації державного управління з невеликої кіль­кості експертів з усіх сфер державного управління.

Щоб забезпечити покращення системи надання державних по­слуг та упорядкувати структуру державного управління були здій­снені наступні кроки:

1. прийнятий Адміністративно-процедурний кодекс, що чітко закріпив стандарти та процедури надання адміністративних послуг;

2. введена в дію електронна інформаційна система для грома­дян про державні послуги ШГОСГО;

3. в одному нормативному акті закріплені засади функціону­вання державної служби;

4. оновлена система оплати праці державних службовців, що не зазнавала змін з 1935 року;

5. закладені нормативні засади та практично впроваджено державно-приватне партнерство;

6. у 1990 році запроваджено Національний день дебюрокра- тизації.

Адміністративна реформа у Франції

Історія демократичних перетворень та розвитку демократич­них традицій мала завжди лише один непорушний приклад — Французьку республіку та її Декларацію прав та свобод грома­дянина та людини. На сучасному етапі Франція залишається взі­рцем у сфері реформи публічної адміністрації для покращення якості надання державних послуг.

Розуміючи, що основна цінність держави — це її громадяни, які потребують зручності в отриманні послуг, монополією на які володіє держава, в країні проведена широка реформу децентралі­зації та деконцентрації влади.

Під час реформи були здійснені наступні кроки:

1. надання всіх адміністративних послуг делеговане на місце­вий рівень органам місцевого самоврядування;

2. вища влада на місцях передана виборним органам місцево­го самоврядування;

3. представники виконавчої влади на місцях зберегли за со­бою лише повноваження з контролю надання послуг населенню;

4. така форма державного контролю забезпечила єдність стан­дартів та якість надання послуг населенню;

5. розроблена нова система навчання державних службовців.

У 2007 році уряд Франсуа Фійона оголосив про початок гене­рального перегляду державнихполітик, спрямованого на знижен­ня державних витрат та одночасне посилення ефективності діяль ностіпублічного сектору.

Амбітні завдання реформи охоплюють усі сфери публічної по­літики та передбачають:

1. поліпшення якості послуг, що надаються користувачам;

2. зменшення державних видатків;

3. модернізацію державної служби.

Поштовхом для проведення реформ стали занадто розгалужена діяльність держави, без чітко встановлених меж, відсутність чітких пріоритетів, а також сумнівна доцільність існування окремих дер­жавних функцій. Крім того, організація державного сектору була занадто складною як для користувачів державних послуг, так і для самих державних службовців. Іншими не менш важливими причи­нами започаткування реформи стали значне збільшення штатної чисельності державних службовців протягом останніх ЗО років та постійне наростання навантаження на державний бюджет.

Під глобальний перегляд, згідно з методологією реформи, по­трапила кожна установа як на центральному, так і місцевому рів­нях державної влади. Детальному аналізу були піддані абсолютно усі функції та процеси, що відбуваються в органах державної влади.

Результатом перегляду державних політик, відповідно до сформованого бачення держави у 2012 році, мають стати адап­тація державних функцій до вимог XXI ст., поліпшення послуг для фізичних та юридичних осіб, модернізація і спрощення орга­нізації та процесів у державному секторі, підвищення значимос­ті праці та кар'єри державних службовців, запровадження куль­тури орієнтації на результат, а також відновлення балансу дер­жавних фінансів і забезпечення ефективного використання кож­ного євро. У фіскальному виразі за мету ставиться зекономити 10 млрд. євро до 2013 року.

Звичайно, у досягненні поставлених цілей необхідна зна­чна політична підтримка, у зв'язку з чим для реалізації рефор­ми сформовано Раду з модернізації державних політик на чолі з Президентом Франції. Як робочий орган Ради сформовано Моніторинговий комітет, який одночасно очолюють генераль­ний секретар служби Президента та директор кабінету Прем'єр- міністра.

Основою для прийняття рішень Радою слугують аудиторські звіти по кожній із державних політик, які готуються праців­никами міністерств із залученням фахівців приватного сектору. Комітет регулярно відслідковує хід впровадження реформи, ре­зультати якого розглядаються на засіданнях Ради.

Одним із важливим результатів спрощення адміністратив­них процесів, окрім можливості замовлення послуг через мережу Інтернет та скорочення термінів очікування, стало скасування не­потрібних процедур, зокрема повна відмова від необхідності нада­вати державним органам при зверненні за послугою будь-які ко­пії або витяги з актів громадянського стану.

Другий напрям реформи — зменшення державних витрат — пе­редбачає зменшення затрат на функціонування держави в цілому, скорочення кількості структур центрального апарату, скасування периферійних функцій, скасування завдань, що виконуються од­ночасно на різних рінях влади і різними службами. Крім того, ре­форма передбачає об'єднання і професіоналізацію функцій підтрим­ки, розвиток системи виділення коштів залежно від результатів ді­яльності, посилення внутрішнього аудиту, контролю та боротьби із зловживаннями, поширення нових правил державного управління за межами адміністрацій (оператори, в органах соціального страху­вання, лікарнях), спрощення організаційних структур.

Третій напрям — модернізація державної служби, що перед­бачає скорочення кількості державних службовців (наймається лише один замість двох, що виходять на пенсію), підвищення рів­ня оплати праці державних службовців, впровадження нової полі­тики управління людськими ресурсами, підвищення мобільності та ротації, перегляд системи класифікації — скорочення кількості категорій і рангів держслужбовців, запровадження індивідуально­го підходу в оплаті праці за результатами індивідуальної оцінки діяльності. У рамках цього напряму також створено Школу мо­дернізації держави, яка покликана підтримувати впровадження реформи та розвивати культуру інновацій на державній службі.

Як підсумок слід зазначити, що одним із найважливіших принципів генерального перегляду державних політик Франції є пошук рівноваги між якістю послуг, економією і поліпшенням умов праці в державному секторі, а також спрямування проце­су модернізації держави на користь максимально широкого кола його учасників: користувачів, платників податків та державних службовців. Такі принципи дають змогу забезпечити широку під­тримку та ефективність результатів реформи.

Проведення адміністративної реформи в Російській Федерації: досвід країни-сусіда з пострадянського простору

З метою забезпечення адміністративної реформи в РФ у 2003 ро­ці Урядовою комісією з проведення адміністративної реформи про­ведено комплексне горизонтальне функціональне обстеження та міжвідомчий аналіз усіх державних функцій. Підсумком цієї робо­ти став підготовлений Указ Президента РФ «Про систему та струк­туру федеральних органів виконавчої влади» від 09.03.2004 № 314.

Указ передбачав такі масштабні зміни:

1. введена типологія федеральних органів виконавчої влади (ФОВВ): міністерство, служба та агентство;

2. введена єдина типологія державних функцій: нормотворчі, контрольно-наглядові, державні послуги та управління об'єктами державної власності;

3. визначені співвідношення типів органів та типів функцій (усунений вбудований конфлікт функцій та визначені межі відпо­відальності органів);

4. проведена реструктуризація системи ФОВВ: реорганізація, ліквідація та утворення органів;

5. визначена ієрархія органів у системі ФОВВ;

6. закріплена нова система та структура ФОВВ.

Упродовж трьох місяців були прийняті положення про нові

ФОВВ, в яких на основі норм законодавства за єдиним стилістич­ним стандартом закріплені функції [13].