МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 17

для позааудиторної самостійної роботи курсантів та учнів

підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю 5.17020301 «Організація та техніка протипожежного захисту» галузі знань 1702 «Цивільна безпека»

кваліфікації 3119 «Технік з аварійно-рятувальних робіт»

Навчальні групи: 2МС- К, 2МС- У

Навчальна дисципліна: «Пожежна профілактика»

Тема № 2.7 Пожежна безпека під час збирання та зберігання врожаю

Тема самостійної роботи: «Пожежна безпека під час зберігання врожаю»

Кількість годин – 2 год.

Навчальна мета: розглянути види зерносховищ, їх пожежну небезпеку, а також основні вимоги правил пожежної безпеки під час сушіння та зберігання зерна.

План вивчення.

1. Види зерносховищ та їх пожежна небезпека.

2. Забезпечення пожежної безпеки під час сушіння та зберігання зерна.

1. Методичні вказівки.

Після обробки зерно направляють на зберігання в зерносклади. Застосовують в наш час зерносховища двох типів: наповнені та закромні. Найбільш великими зерносховищами являються елеватори

Під час розгляду начального матеріалу даної самостійної роботи Вам необхідно ознайомитись із видами зерносховищ, їх пожежною небезпекою та розглянути основні вимоги правил пожежної безпеки під час сушіння та зберігання зерна.

Впродовж опрацювання самостійної роботи необхідно законспектувати: коротко особливості пожежної небезпеки зерносховищ (характеристику горючого середовища, можливі джерела запалювання, шляхи поширення пожежі) та основні вимоги правил пожежної безпеки під час сушіння та зберігання зерна (вимоги правил пожежної безпеки до конструктивних елементів будівель зерноскладів, вимоги правил пожежної безпеки під час експлуатації зерноскладів).

2. Після вивчення навчального матеріалу курсанти та учні повинні:

знати: пожежну небезпеку та основні вимоги правил пожежної безпеки під час сушіння та зберігання зерна.

уміти: оцінювати пожежну небезпеку процесів сушіння та зберігання зерна та визначати вимоги правил пожежної безпеки до їх проведення.

3. Орієнтовна карта роботи з літературою.

№ з/п	Навчальні питання	Необхідна література
1	Види зерносховищ та їх пожежна небезпека	1. Клубань В.С. Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса. – М. Стройиздат, 1987. – С. 411-414, 416-419.
2	Забезпечення пожежної безпеки під час сушіння та зберігання зерна	1. ДБН В.2.2-8-98. Підприємства будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна. – п.п. 1.1-1.7, 3.1-3.55. 2. НАПБ А.01.001-04 Правила пожежної безпеки в Україні – п.п. 7.9.3. 3. Клубань В.С. Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса. – М. Стройиздат, 1987. – С. 414-416, 420-421.

4. Основні теоретичні відомості.

4.1. Види зерносховищ та їх пожежна небезпека.

Після обробки зерно направляють на зберігання в зерносклади. Застосовують в наш час зерносховища двох типів: наповнені (зерно зберігають насипом та в мішках) та закромні (зерно зберігають в окремих ємностях – закромах, бунькерах, силосах). Інколи зустрічаються зерносховища механізовані з наклонною підлогою, які дозволяють спустошувати склади самоплинном зерна. Будівлі зерносховищ будують різної СВ, але розподілом п/п стінами на відсіки площею 1200 м² і місткістю відсіку 3000 тон.

Найбільш великими зерносховищами являються елеватори – будівля, крім зберігання зерна виконують його прийом, взвішування, очистку сушку, провітрування і відгрузку.

В склад елеваторів входить

• робоча башня (в якій розміщенні норії, самоплинні труби, шахтні сушилки, пасажирський ліфт);

• цехи і склади зерна та відходів).

В залежності від призначення елеватори поділяються на: заготівальні, виробничі і перевалочні. Їх будують до 60 м. (робоча башня) і місткістю до 200 тис. тон.

Пожежна небезпека зерносховищ характеризується наявністю великої кількості горючих матеріалів, різних механізмів та електричних тяг з обертаючимися поверхнями і можливістю швидкого розповсюдження пожежі (по віконних, дверних, технологічних пройомах, по транспортним пристроям для переміщення зерна, по відкладанням пилу та інш. легкогорючим залишкам повітропроводам систем вентиляції та пневмопроводам).

Горючим середовищем в складах являється: зерно у великій кількості, зернова пиль, горючі конструкції будівель, транспортні стрічки, також хімічні речовини для знищення шкідників та обезжараження зерна (ЛЗР,ГР) сірковуглецьдихлоретан, зелене масло і інші

Зерновий пил - легкогорючий матеріал. В взвішаному стані вибухонебезпечна.Нижня межа вибуху пилів зерновихелеваторів залежить від обладнання, в якому вона накопичується.Так, для зразків пшиничної пилі, відібраних з аспіраційної системи, НКПВ = 12,6-30,2, з пильової камери - НКПВ = 22,7-68, із обладнання - НКПВ = 35-170 г/м3. Максимальний тиск вибуху для зернової елеваторної пилі 0,735 МПа, мінімальна енергія запалення 50 МДж. Склади зерна, мягкої тари, елеватори по вибухопожежній небезпеці відносяться до катигорії «Б».

Поступивши на зерноочистні тока і в зерносховища зерно після очистки від соломистих продуктів, сору має повишену вологість і швидко париться, якщо його несвоєчасно висушити. Сухе зерно вологістю до 15% може зберігатися довгий час. Для сушки зерна застосовують зерносушарки: барабанного типу та шахтного типу/ дані зерносушарки працюють на:рідкому та твердому паливі( деколи на газі)/ Зерношушарки можуть бути: стаціонерні та пересувні.

Пожежна небезпека зерносушарок характеризується:

1. Горючістю зерна і його великою кількістю,

2. Наявністю горючих конструктивних елементів сушарок в будівлі.

3. Наявністю твердого і рідкого палива,

4. Подачою нагрітого теплоносія в масу зерна,

5. Шляхами розповсюдження вогню.