Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SR14.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
185.34 Кб
Скачать

4.2. Забезпечення пожежної безпеки процесу фарбування деревини

Нормативно-правові акти:

1. НАПБ А. 01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні

Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення фарбувальних цехів (ділянок, приміщень) повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

У загальних виробничих корпусах вони мають розміщуватися біля зовнішніх стін з віконними отворами, у багатоповерхових будівлях - на верхніх поверхах. Розміщення фарбувальних виробництв у підвальних чи цокольних приміщеннях не дозволяється.

У разі розміщення дільниць фарбувального обладнання в загальному потоці виробництва (в окремих обґрунтованих випадках, коли загальна площа фарбувальних камер або ґрат не перевищує 200 м2 або 10% площі приміщення) їх слід вважати вибухонебезпечними в радіусі 5 м в усі боки від меж фарбувальних установок (відкритих отворів фарбувальних камер).

Вогневі роботи (зварювальні тощо) дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м від відчинених отворів фарбувальних та сушильних камер. Місце зварювання слід обгороджувати захисним екраном.

На підприємствах лакофарбувальні матеріали дозволяється зберігати:

у коморі при фарбоприготувальному відділенні - у кількості не більше тридобової потреби (дозволяється зберігання лакофарбових матеріалів безпосередньо в приміщенні фарбоприготування без улаштування окремої комори, якщо добова витрата цих матеріалів не перевищує 300 кг);

у цеховій коморі - у кількості, що не перевищує змінну потребу;

на робочих місцях - у кількості, яка не перевищує ємкість фарбонагнітального бака чи стандартної фляги (40 л), причому тара має бути щільно закрита.

Фарбувальні та сушильні камери, інше обладнання приміщень для ведення фарбувальних та фарбоприготувальних робіт повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

Внутрішні поверхні стін фарбувальних приміщень на висоту не менше 2 м повинні бути облицьовані негорючим матеріалом, який допускає легке очищення від забруднень.

Приміщення фарбувальних та фарбоприготувальних підрозділів мають бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсосів з фарбувальних камер, ванн занурення, установок обливання, постів ручного пофарбування, сушильних камер тощо.

Забороняється здійснювати фарбувальні роботи, коли відключені системи вентиляції. Слід передбачати захисне блокування, що виключає можливість подавання матеріалів (або стисненого повітря) до розпилюючих пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову або світлову сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи.

Влаштування підпільних припливних та витяжних вентиляційних каналів не дозволяється, за винятком каналів для камер з нижнім відсмоктуванням та установок безкамерного фарбування на ґратах у підлозі. У цих випадках очищення відсмоктуваного повітря у гідрофільтрах, розташованих на вході до каналу, обов'язкове. При цьому ділянки підпільних каналів мають бути в разі безкамерного фарбування мінімальної (технічно обґрунтованої) довжини, а для камер канали повинні виводитися нагору безпосередньо по їх стінах. У всіх випадках мають бути передбачені заходи, які виключають можливість створення в каналах вибухонебезпечних концентрацій.

Приямок під ґратами повинен бути заповнений шаром води заввишки не менше 50 мм з автоматичним підтриманням її постійного рівня.

Вентилятори витяжних систем від фарбувальних дільниць, фарбувального та сушильного обладнання слід застосовувати у вибухобезпечному виконанні.

Фарбувальні та сушильні камери, установки струминного обливання й занурення тощо, а також дільниці безкамерного фарбування на ґратах повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння (вуглекислотними, пінними, порошковими, парогасіння тощо).

Повітря, відсмоктуване від місця фарбування розпиленням (камери, кабіни, грати на підлозі), повинне очищатися від часток горючих фарб і лаків за допомогою гідрофільтрів ("мокрий" спосіб) або інших ефективних пристроїв очищення.

Під час фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки повинні розміщатися поза фарбувальними камерами. Фарборозпилювачі повинні бути заземлені.

В електрофарбувальних установках необхідно мати захисне блокування, що виключає можливість увімкнення розпилюючих пристроїв, коли вимкнена вентиляція або конвейєр нерухомий, а також яке відключає електростатичне поле в разі припинення роботи вентиляції.

Для аварійного відключення електрофарбувальної камери і конвейєра поблизу камери слід встановлювати кнопки "Стоп". Місце розміщення аварійних кнопок повинно бути відоме усьому персоналу, який обслуговує дільницю електростатичного фарбування.

Підвіски для деталей у разі конвейєрного виробництва слід очищати в міру забруднення, але не рідше двох разів на тиждень. Очищення всередині електрофарбувальної камери повинне проводитися після кожної зміни, коли працює вентиляція.

У разі фарбування виробів засобом занурення ванни місткістю до 0,5 м3 обладнуються бортовими відсмоктувачами та кришками, які закривають ванну на період перерви в роботі.

Ванни місткістю понад 0,5 м3 (як конвейєрні, так і неконвейєрні) повинні мати спеціальне укриття, обладнане витяжною вентиляцією, що забезпечує розведення парів розчинника, які виділяються, до концентрацій, що не перевищують 20% нижньої межі вибуховості.

Ванни занурення місткістю понад 1 м3 повинні мати аварійне зливання лакофарбового матеріалу до підземного резервуара, який розміщається за межами цеху на відстані не менше 1 м від глухої стіни будівлі і не менше 5 м - за наявності в стіні отворів. Діаметр зливної труби та похил її в бік резервуара має бути таким, щоб зливання всього лакофарбового матеріалу з ванни відбувалося за 3-5 хвилин.

В установках струминного обливання за великих витрат за зміну лакофарбового матеріалу слід передбачати також підземні резервуари для аварійного зливання всього лакофарбового матеріалу з системи (коли місткість бака перевищує 1 м3). Пульт (щит) управління установкою струминного обливання повинен розміщатися на відстані не ближче 5 м від її отворів. У разі вимкнення вентиляції обливання виробів повинне припинятися. Щоб уникнути іскроутворення, коли виріб упаде, дно "парового" тунелю установки необхідно викладати кольоровим металом (алюмінієм тощо).

У фарбувальних цехах (дільницях) можуть застосовуватися конвекційні та терморадіаційні сушильні камери, а також камери з комбінованим обігріванням з використанням як джерела тепла пари, електроенергії та газу. Застосовування пальників інфрачервоного випромінення (безполум'яного горіння газу) у сушильних камерах не дозволяється.

У конвекційних і терморадіаційних сушильних камерах повинне передбачатися захисне блокування для припинення подачі теплоносія та зупинення конвейєра в разі відключення вентиляції.

Сушильні камери слід теплоізолювати негорючими матеріалами (температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 45°С). Нагрівні прилади повинні бути захищені від потрапляння на них крапель лакофарбового матеріалу.

Конвейєри, що застосовуються на фарбувальних дільницях, необхідно забезпечувати сигналізацією пуску й зупинки, а біля вихідних дверей з приміщення та біля пультів керування слід встановлювати кнопки термінового зупинення конвейєрів.

Приміщення для проведення фарбувальних робіт забезпечуються автоматичними сигналізаторами, які попереджають про виникнення в повітрі небезпечних концентрацій розчинників.

Не дозволяється:

проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи, крім приготування фарби;

об'єднувати між собою спільною витяжною системою місцеві відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та іншого технологічного фарбувального устаткування, а також вентиляційні системи фарбувальних приміщень та фарбоприготувальних відділень (між собою та з вентиляційними системами інших виробництв);

захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральним ганчір'ям тощо;

залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду;

готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;

застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого складу, а також речовини й матеріали, на які відсутні характеристики їх пожежної небезпеки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]