53. Міжнародний рух «Спорт для всіх»

У листопаді 2003 року Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй (ООН) прийняла Резолюцію 58/5 "Спорт як засіб сприяння освіті, здоров'ю, розвитку і миру. Цим документом 2005 рік проголошено Міжнародним роком спорту і фізичного виховання. Вказується на необхідність консолідації зусиль урядів країн світу, ОНН, їх програм, відновлених актів і спеціалізованих установ, спортивних організацій з метою:

• сприяння формуванню та реалізації політики і програм розвитку фізичної культури і спорту, зміцненню взаємних стосунків у культурній сфері, утвердження загальнолюдських цінностей, підвищення інформованості громадян з питань здоров'я та рухової активності;

• використання можливостей спорту для солідарності та співробітництва заради миру. Підтримки спілкування та злагоди;

• визначення вкладу спорту і фізичного виховання у справу економічного та соціального розвитку, забезпечення будівництва та реконструкції спортивної інфраструктури;

• підтримка спорту з урахуванням місцевих особливостей для поліпшення здоров'я, освітнього, соціального і культурного розвитку, удосконалення та підвищення ефективності фізичного виховання передусім у навчальних закладах.

Прийняттю вказаного історичного рішення передувала підготовча робота під патронатом ЮНЕСКО, так у Парижі 2003 р. відбувся "круглий стіл" міністрів, відповідальних за розвиток спорту, на якому відзначено зростаючу суспільну роль фізичної культури і спорту.

2003 рік Швейцарія - міжнародна конференція "Спорт і розвиток". У її декларації підкреслено, що розмаїтість спорту є невід’ємним правом людини, реалізація якого забезпечує як зміцнення здоров'я, так і сприяння значному соціальному розвитку суспільства. У звіті спеціальної групи з питань спорту і розвитку миру ООН детально проаналізовано вклад і потенційні можливості спорту для досягнення цілей, які визначені ООН на нове тисячоліття. Зазначається, що спортивна діяльність і надалі повинна бути важливою складовою багатьох програм ООН, особливо освітніх.

У листопаді 2004 року на X Всесвітньому конгресі "Спорт для всіх" зазначено, що основною метою міжнародного руху спорту і фізичного виховання повинна стати його доступність для всіх. Щоб кожна дитина у світі могла займатися спортом і завдяки цьому досягати кращого життя, приєднуватися до здорового способу життя, уникати шкідливих звичок і мати доступ до більш інтегрованої та збалансованої освіти. Чим більше хлопчиків та дівчаток, студентів. Дорослих і літніх людей займатимуться спортом, тим більше буде їхній внесок у розвиток самого спорту.

Використання закордонного досвіду у розвитку «Спорт для всіх» в Україні

Він має метою визначення основних світових тенденцій, що можуть бути корисними в практиці функціонування національної галузі фізичної культури і спорту. Головним завданням є знайти таку оптимальну організаційну структуру сфери фізичної культури і спорту, яка дозволила б повноцінно розвивати як масовий, так і великий спорт у нашій країні.

Останнім часом розвитку фізичної культури та спорту притаманні дві основні тенденції:

• розподіл спорту на спорт вищих досягнень та масовий спорт;

• посилення ролі органів управління у розвитку спорту.

Формально спорт вже давно розподілений на масовий спорт і спорт вищих досягнень, але досвід зарубіжних країн та наукові дослідження доводять, що практично розподіл повинен починатися з розмежування органів управління цілей, та фінансування спорту. Такий розподіл дозволяє залучити до галузі фізичної культури та спорту майже всі групи населення і при цьому показувати значні результати у спорті вищих досягнень. Ці світові тенденції поступово поширюються і на Україну, але цей процес проходить дуже повільно.

Виходячи з цього, що головною метою будь-якої держави є здоров'я та повноцінний розвиток нації, доцільно зосередити державну увагу на розвиток саме масового спорту. Масовий спорт повинен залучити усі версти населення будь-якого віку, будь-якого соціального становища та інтересів у спорті. Масовий спорт не повинен носити елітний характер, його головна риса - це доступність. Звичайно, не можна просто копіювати моделі іноземних країн, їх потреби адаптувати до наших умов.

Усім відомо, в якому становищі знаходяться як масовий, так і великий спорт у нашій країні. Завдання вчених і спортивних функціонерів - реформувати галузь фізичної культури та спорту таким чином, щоб вона забезпечувала потреби усіх груп населення, дітей, молоді, людей похилого віку, - усіх зацікавлених у заняттях фізичною культурою та спортом, і звичайно ж , що прагнуть досягти найвищих результатів у спорті.