Режим харчування

Питання про харчування спортсмена включає не лише відомості про кількість прийнятої їжі і її складі. Повинен дотримуватись певний режим харчування для того, щоб забезпечити гарне перетравлення і засвоєння їжі.

Прийом їжі повинне бути не менше 3 разів на добу. Ці три вузлові крапки харчування - сніданок, обід, вечеря - являються основними. Однак в перерві між ними можливі додаткові 1 - 2 періоди харчування у вигляді другого сніданку та полудника.

Сніданок спортсмена повинен бути достатньо масивним і складати не менш ніж 30 % від загального раціону.

Не рекомендується виходити на тренування відразу ж після щільного сніданку. Якщо ж це є необхідним, наприклад в поході, то щільність сніданку необхідно зменшити, а питому вагу легкозасвоюваних вуглеводів збільшити. Через 2-3 години на шляху необхідно вдруге поснідати.

Для орієнтування в тривалості переварювання їжі наводимо таблицю:

Кава, какао, бульйон, яйця варені рідкі - 1 -2 години;

Молоко, круті яйця, варена риба, варені або тушковані овочі - 2 - З години;

Варене м'ясо, хліб, овочі, каші - 3 - 4 години;

Жарене м'ясо, бобові, горох - 4 - 5 годин.

Обід - основна форма харчування - повинен складати по об'єму 40 - 50 % від загального добового раціону. Не рекомендується обідати відразу ж після тренування тому, що втомлений організм погано переварює і засвоює вжиту їжу.

Вечеря в добовому раціоні складає меншу частину і по калорійності / при відсутності полудника / дорівнює 20-25 %. Час вечері не повинен бути надто пізнім. Щільна вечеря перед сном не корисна. Сон при цьому стає неспокійним, супроводжується важкими сновидіннями, тому рекомендується вечеряти за 3 години до сну. Корисно перед сном з'їсти стакан просто кваші або кефіру чи випити склянку молока з легким / сухим / печивом або невеликою кількістю білого хліба.

Систематизовані знання в галузі особистої та суспільної гігієни, гігієнічних основ фізичних вправ повинні мати всі учні, студенти ВНЗ. Тому програма передбачає поглиблене вивчення питань особистої гігієни фізкультурника, оптимального рухового режиму людей різних професій, їхнього раціонального харчування при заняттях фізичними вправами, використання відновлюваних засобів для збереження і укріплення здоров'я, підвищення фізичної і розумової працездатності.

49. Оздоровчо-прикладне значення туризму

Туризм - один з найважливіших засобів гармонійного розвитку людини, зміцнення здоров'я, залучення широких мас населення до занять фізичною культурою.

Туризм - односторонній, виховний спосіб для розвитку духовних, фізичних сил, формування характеру і придбання життєво необхідних навиків і вмінь.

Під час подорожей туристи знайомляться з природним балансом, історією і архітектурними пам'ятниками, витворами мистецтв і народної творчості. В умовах походу доводиться долати труднощі і перешкоди, з якими неминуче зв'язано будь-яка подорож. Успішне подолання цих перешкод, неможливо без організованості і дружби учасників походу. Туризм сприяє естетичному вихованню, розвиває відчуття прекрасного.

Туристичні подорожі доступні для різних верств населення і є частиною системи фізичного виховання.

Під час подорожей учасники гартують свій організм, розвивають силу, швидкість, витривалість, придбають навики похідного життя, необхідних в практичній діяльності і в побуті.

Туристичні походи оздоровлюють організм, підвищують його функціональні можливості, працездатність, забезпечують оптимальний розвиток і формування організму, припиняють старіння.

На туристичному маршруті в роботу включаються всі основні групи м'язів рук, ніг, тулуба. Особливо сприятливо туризм впливає на серцево-судинну, дихальну, нервову системи.

Оздоровчо-спортивний туризм є ефективним засобом фізичного розвитку людини, виховання цивілізованого відношення до навколишнього середовища і культурно-історичної спадщини.

Об'єднує в собі найбільш ефективні оздоровчі види рекреаційної діяльності - це найдешевший і доступніший вид туризму для всіх категорій населення.