43. Основи забезпечення працездатності та її відновлення засобами фізичної культури та спортом

Заняття фізичною культурою і спортом, будучи важливим засобом зміцнення здоров'я, служать також могутнім засобом підвищення працездатності людини. Ця задача виконується на основі широкого впровадження новітньої техніки, автоматизації виробництва, впровадження передових методів підвищення продуктивності праці. Крім технічного удосконалення виробничих процесів, створюються всілякі умови для полегшення праці, скорочення тривалості робочого дня, впровадження науково обґрунтованого режиму труда і відпочинку.

Враховуючи важливе значення фізичної культури, як засобу зміцнення здоров'я, підвищення продуктивності праці, необхідно використовувати фізичну культуру в режимі труда робітників і службовців.

Труд є однією з умов життя людини. У процесі труда люди створюють матеріальні цінності, впливають на навколишню природу. У процесі трудової діяльності людина отримує цінні морально-вольові якості, виховується в дусі колективізму. Однак трудова діяльність людини супроводиться природним фізіологічним станом стомлення, що виявляється в зниженні працездатності. Тому труд повинен чергуватися з відпочинком для відновлення працездатності організму.

Як показали численні дослідження, працездатність протягом робочого дня змінюється. На початку робочого дня працездатність поступово наростає. Цей період, який отримав назву періоду впрацювання, характеризується перемиканням діяльності органів і систем організму на робочий ритм. Якщо робота пов'язана з м'язовою діяльністю, то в цей період частішає кількість серцевих скорочень, збільшується кількість циркулюючої крові, частішає і заглиблюється дихання, активізуються складні біохімічні процеси в м'язах і т. п. Для того щоб подолати деяку інертність в діяльності вказаних органів потрібен певний час. Ці зміни в організмі відбуваються в зв'язку із зміною динаміки нервових процесів в центральній нервовій системі.

Ввідна гімнастика

З метою скорочення періоду впрацювання рекомендується провести до початку роботи так звану ввідну гімнастику. Спеціально підібрані фізичні вправи збуджують нервову систему, яка, особливо в ранкові години після сну, знаходиться в загальмованому стані, і сприяють більш швидкому пристосуванню організму до трудової діяльності.

Заняття ввідною гімнастикою звичайно проводяться біля робочих місць. Тривалість заняття 5- 8 хвилин. Там, де дозволяють умови, ввідну гімнастику потрібно проводити на свіжому повітрі. При складанні комплексів вправ ввідної гімнастики можна дотримуватися наступної схеми:

1. вправа: ходьба на місці.

2. вправа: динамічна дихальна вправа в поєднанні з потяганням з одночасним рухом рук і тулуба.

3. вправа: присідання або підскіки.

4. вправа: нахили тулуба в різні сторони або поєднання нахилів тулуба з поворотами.

5. вправа: згинання і розгинання рук, або махові рухи руками.

6. вправа: вправа на розслаблення (рук, ніг, тулуба).

7. вправа: вправа на увагу, точність і швидкість.

Ввідна гімнастика не виключає занять ранковою гігієнічною гімнастикою, яка також сприяє більш швидкому перемиканню організму від загальмованого сонного стану. Після періоду впрацювання настає висока і стійка працездатність, яка в залежності від, інтенсивності і характеру роботи має різну тривалість. Поступово внаслідок наростаючого стомлення працездатність падає.

Феномен Сеченова

Багато які видатні вчені задумуючись над питанням, як підтримати працездатність на високому рівні і віддалити період стомлення, висловлювали думку про важливість перемикання з одного виду діяльності на іншій.

Потрібно відмітити, що фізичні вправи підвищують працездатність не тільки у працівників розумового труда, але також і у працівників фізичного труда. Для того щоб зрозуміти механізм цих явищ, потрібно розглянути деякі фізіологічні процеси.

Ще видатний російський фізіолог І. М. Сеченов уперше експериментально довів, що кращою формою відпочинку після м'язової діяльності є не пасивний стан, а робота, пов'язана з скороченнями інших м'язових груп. Проводячи на собі самому досліди, І. М. Сеченов виявив, що працездатність втомленої руки відновлюється значно швидше не після пасивного відпочинку, а після роботи іншою рукою. Це явище отримало назву феномена Сеченова. Дослідження И. М. Сеченова були продовжені вченими, які встановили, що в основі цього феномена лежить посилення гальмування рухових кліток кори головного мозку, які раніше знаходилися в збудженому стані (закон так званої негативної індукції).

Фізкультурна пауза

Застосування виробничої гімнастики в період стомлення, що розвивається може підвищити працездатність. Ця форма виробничої гімнастики отримала назву фізкультурної паузи (або фізкультхвилинки).

Вправи, що спеціально підбираються для фізкультпаузи, крім відновлення втомлених нервових центрів (за принципом феномена Сеченова), посилюють вентиляцію легень, поліпшують кровообіг, зменшують застійні явища, що також сприяє зняттю втоми. Вправи повинні підбиратися для таких груп м'язів, які мало беруть участь в основному навантаженні під час виробничої діяльності. При складанні комплексу вправ для певного колективу людей необхідно враховувати особливості їх робочої пози, професійних рухів, вік, стать, фізичну підготовку і ін.

Учням і службовцям, зайнятим малорухомою сидячою роботою, потрібно рекомендувати вправи для всієї мускулатури тіла. Для осіб, що займаються важким фізичним трудом, вправи підбираються в основному для груп м'язів, що мало беруть участі у виконанні трудових операцій. Для працівників, що виконують великий об'єм трудових рухів, особливо потрібно рекомендувати вправи на розслаблення м'язів, які в більшій мірі усувають стомлення,

Численними дослідженнями, проведеними у нас в країні, доведено, що виробнича гімнастика значно підвищує продуктивність труда і впливає оздоровчий чином на організм. Вітчизняними дослідниками складені комплекси вправ для працівників різних професій.

Нижче приводиться схема фізкультурної паузи для працівників розумового труда.

Схема типового комплексу фізкультурної паузи для працівників розумового труда

1. Вправи на підтягнення.

2. Вправи для м'язів тулуба, рук і ніг.

3. Ті ж вправи, але більш динамічні і інтенсивні по характеру.

4. Вправи в присіданні, бігу, стрибках, які переходять в ходьбу.

5. Вправи для м'язів тулуба і рук.

6. Вправи на розслаблення м'язів рук.

7. Вправи на координацію рухів.

Цю схему можна рекомендувати студентам для проведення фізкультурної паузи в перерві між заняттями, яка проводиться звичайно через 2 -2.5 години після початку роботи. Тривалість паузи 8-10 хвилин. При наявності умов, фізкультурну паузу потрібно проводити на свіжому повітрі, або в добре провітреному приміщенні.

Інструктор подає команду і стежить за точністю виконання вправ. Під час занять він звертає увагу на стан того, хто займається, стежить за правильністю дихання. Під час занять не повинно бути затримок дихання. Вдих повинен бути глибоким, а видих повним і більш тривалим. Дозуватися навантаження повинно шляхом змін: тривалість занять, кількості повторень вправ, амплітуди рухів, темпу і швидкості виконання вправ і ін. Для окремих осіб фізичне навантаження можна зменшити, скорочуючи кількість повторень кожної вправи.

Комплекси фізкультурних пауз потрібно міняти раз в 2 -3 тижні. Бажано провести виробничу гімнастику під акомпанемент музики. Музичний супровід підвищує емоційність занять, полегшує виконання вправ. Почавши з систематичних занять виробничою гімнастикою, багато хто залучається потім і до інших форм фізичної культури.

Студентській молоді особливо необхідно поєднання занять ранковою гігієнічною гімнастикою і виробничою гімнастикою із заняттями спортом. Крім занять фізичною культурою по обов'язковій програмі студенти повинні займатися в спортивних секціях, брати участь в масових прогулянках (на лижах, ковзанах і ін.), кросах, походах, пробігах і інших формах спортивно-масової роботи.

Систематичні заняття фізичною культурою і спортом дозволять студентам виховати ряд якостей, необхідних в професійній діяльності.

Несприятливі фактори та фізичні вправи

Фізичні вправи є доступним і зручним способом неспецифічного підвищення стійкості організму до несприятливих чинників. Експериментально було доведено, що фізичне тренування підвищує стійкість організму до нестачі кисню, дії отруйних речовин, проникаючої радіації, охолоджування, перегрівання і інших шкідливих впливів. Фізичне тренування підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань, що пов'язано із зміною його імунобіологічної реактивності.

Заняття фізичними вправами виробляє ряд важливих якостей (силу, спритність, швидкість і ін.) і підвищує стійкість організму до дії багатьох несприятливих чинників, має велике значення в зміцненні здоров'я і сприяє тривалому збереженню високої працездатності людини.