11. Способи попередження застудних захворювань

Основним способом попередження застудних захворювань є загартовування. Під загартовуванням розуміють підвищення функціональних можливостей організму під дією комплексу факторів (природних чинників, режиму дня, раціонального харчування, високої рухової активності, спеціальних гартувальних процедур тощо). У вузькому розумінні загартовування — це пристосування організму до дії несприятливих зовнішніх та внутрішніх факторів: холоду, тепла, змін атмосферного тиску, руху повітря тощо (див. статтю «загартування».

Для профілактики застудних захворювань важливе значення має правильне харчування (див. статтю «раціональне харчування». Потрібно вживати якомога більше ягід, овочів та фруктів, що містять багато вітамінів та мікроелементів і в сезон їх достигання, і в сезон поширення застудних захворювань. Для попередження застудних захворювань важливе значення має вживання плодів обліпихи, калини, журавлини, шипшини, узварів із сухофруктів, настоїв чи чаїв із лікувальних трав. До профілактичних засобів належать також овочі багаті на фітонциди: часник, цибуля, хрін, чорна редька. Перевагу слід надавати рослинам, що ростуть у тій місцевості, де проживає людина. Екзотичні овочі та фрукти мають, як правило, сумнівну якість. Також не слід покладатися на позитивний влив консервованих соків.

Для профілактики застудних захворювань важливо правильно, відповідно до погодних умов, одягатися.

Ще одним важливим чинником профілактики захворювань є позитивний психоемоційний стан людини. Невпевненість у собі, пригніченість, страх, тривога, апатія, нетерпиме відношення до оточуючих позбавляють душевного спокою та створюють сприятливі умови для розвитку хвороб.

Усе перелічене є компонентами здорового способу життя.

12. Засоби попередження інфекційних захворювань

Кожен із нас хоч раз у житті хворів. Хвороба — стан, що порушує повноцінне функціонування організму. Хворобу людини можуть спричинити різноманітні шкідливі чинники, зокрема віруси, бактерії, хвороботворні мікроскопічні гриби.

Чому одні хвороби ми називаємо інфекційними, а інші — ні? Чим вони відрізняються між собою? Що спільного між різними інфекційними захворюваннями (наприклад, між захворюванням на кір і правцем, між вітряною віспою і гепатитом)? А спільне є. Причина кожного інфекційного захворювання — збудник, невидимі неозброєним оком мікроорганізми: віруси, гриби або найпростіші.

Ще одна характерна ознака всіх інфекцій — так званий інкубаційний період. Людина вже заражена, але зовні це ще ніяк не виявляється. Інфекція зріє, як яйце в інкубаторі. Інколи день-два, а буває — роками, наприклад, туберкульоз. Закінчується інкубаційний період, коли починають виявлятися зовнішні ознаки хвороби: підвищення температури, висип, почервоніння шкіри, біль, розлад травлення тощо.

У деяких інфекційних хвороб є ще одна спільна властивість. Один раз перехворівши, людина стає несприйнятливою до збудника цього захворювання. Ця несприйнятливість до інфекційних захворювань отримала назву імунітет. Одні люди, зіткнувшись зі збудником хвороби, хворіють. Інші (ті, що мають імунітет) — ніби не помічають її. Але є ще й треті. Вони впускають збудника у свій організм, самі не хворіють, але щедро «діляться» інфекцією з іншими. Таких людей називають носіями інфекції.

Отже, наявність збудника, інкубаційного періоду, можливість вироблення імунітету, а також можливість перенесення — ознаки, що відрізняють інфекції від інших захворювань і роблять їх схожими між собою.

Такі інфекції, як грип, кір, скарлатина передаються здоровій людині повітряно-крапельним шляхом (із крапельками слизу при кашлі, чханні, розмові). Холера, черевний тиф, дизентерія, хвороба Боткіна передаються через забруднені воду та харчові продукти, брудні руки, комах (у народі ці хвороби називають «хворобами брудних рук»).

Чума, малярія, кліщовий енцефаліт — через кров під час укусів комарів, бліх, кліщів. (Пригадайте шляхи інфікування ВІЛ/СНІДом.) Інфекційні хвороби здатні до масового розповсюдження (епідемії).

Механізм роботи імунітету

Організм людини має внутрішній самозахист — імунну систему. Як вона працює і чому іноді нас підводить? Імунітет — сукупність захисних механізмів, що допомагають організму боротися з різними чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, отрутами, сторонніми тілами тощо. У людини, яка перехворіла на те чи інше захворювання, імунна система виробляє надійний засіб захисту від нього, тобто набуває імунітету до цього захворювання.

Імунітет людини залежить від того, чи спроможні захисні антитіла розпізнати бактерію або вірус. Антитіла — білки крові, здатні знищувати бактерії або віруси та їхні отрути. Деякі різновиди клітин крові «запам’ятовують» хвороботворний мікроорганізм, і у разі його повторного проникнення клітини-сторожі одразу ж упізнають і майже миттєво виробляють антитіла, що вбивають «ворогів» ще до того, як ті встигають розмножитися.

Саме завдяки здатності організму набувати імунітету, стало можливим запобігання інфекціям за допомогою щеплень.

Сучасна медицина створила вакцини від найнебезпечніших хвороб. Вакцина — речовина з неживих або значно ослаблених збудників хвороби. Імунна система організму реагує на них так само, як на повноцінних бактерій, виробляючи відповідні антитіла. Але оскільки у вакцині містяться безпечні збудники, щеплена людина не хворіє. Зате якщо пізніше вона зіткнеться зі справжньою інфекцією, імунна система миттєво розпізнає її та ліквідує.

Профілактичні щеплення населення сприяли істотному зниженню смертності від поширених раніше інфекційних хвороб (коклюшу, скарлатини, дифтерії та ін.).

Головним запобіжним заходом щодо поширення інфекції є карантин. Він полягає в ізолюванні інфекційно хворих і людей із підозрою на хворобу від здорових людей. Завдяки карантину поширення інфекції можна досить швидко зупинити.

Інфекційна хвороба розвивається лише тоді, коли до організму потрапив збудник інфекції, а внутрішні захисні сили, зокрема імунна система, з якихось причин не можуть його побороти. А причини можуть бути такі: незагартований організм, нехтування правилами особистої гігієни, нераціональне харчування, куріння, вживання алкоголю, часті переохолодження та перегрівання, погані побутові умови тощо.