2.2. Визначення стратегії і планування наукового супроводу

Визначення стратегії наукового супроводу на етапі реалізації соціального проекту передбачає:

• визначення складових наукового супроводу (оцінка, коригування), які будуть застосовані;

• визначення того, на якому рівні (проекту в цілому, окремих видів діяльності) зазначені складові будуть застосовані;

• визначення того, стосовно яких характеристик проекту (стану об’єктів, діяльності) зазначені складові будуть застосовані;

• визначення того, що саме досліджуватиметься в процесі наукового супроводу, тобто за якими показниками (індикаторами) визначатимуться зміни зазначених характеристик проекту;

• визначення термінів і періодичності дослідження цих індикаторів, тобто встановлення того, коли здійснювати процедури вхідної (базової), вихідної (прикінцевої) і, при потребі, поточної (їх може бути декілька) оцінки;

• визначення того, для вирішення яких завдань застосовуватиметься науковий супровід – удосконалення проектної діяльності або прийняття рішень стосовно розвитку, припинення чи пролонгації проекту на існуючому рівні;

• визначення того, у який спосіб здійснюватиметься науковий супровід, тобто які його технології і методики використовуватимуться (окремі оціночні процедури через значний проміжок часу стосовно деяких об’єктів і видів діяльності чи комплексна технологія безперервного відстеження процесів і результатів проекту, яка має значно більші аналітичні можливості, – соціальний моніторинг).

Загалом викладена низка дослідницьких процедур становить зміст визначення стратегії наукового супроводу на етапі реалізації соціального проекту.

Планування наукового супроводу на етапі реалізації соціального проекту – це розробка переліку заходів із впровадження тих складових, які були визначені попередньо стратегією наукового супроводу стосовно відповідних характеристик проекту із зазначенням змісту досліджень, технологій і методів, що плануються. На остаточній стадії планування можуть розроблятися робочі плани, якими конкретизуються терміни і виконавці робіт.

Наприклад, плануючи в ході наукового супроводу соціального проекту із створення дружньої для молоді клініки (ДМК) дослідження ситуації для визначення структури цільової групи, кількісних і якісних параметрів потреби в персоналі (лікарях, соціальних працівниках, менеджерах, допоміжних працівниках, волонтерах тощо), засобах і оптимальних способах рекламування, науковці Державного інституту проблем сім’ї та молоді діяли у певній послідовності. Спочатку диференціювали і деталізували цей окремий вид діяльності за такими конкретними видами робіт:

• визначення характеристик (соціальних, вікових тощо) і структури цільової групи потенційних клієнтів ДМК;

• визначення потенційного обсягу охоплення (орієнтовної кількості потенційних клієнтів), враховуючи характеристики цільової групи і території охоплення;

• визначення якісного боку потреби в персоналі, тобто того, фахівці яких професій (лікарі, соціальні працівники, психологи, менеджери тощо) та інші працівники (середній і молодший медперсонал, допоміжні працівники, волонтери тощо) потрібні для створення і функціонування ДМК;

• визначення кількісного боку потреби у персоналі, тобто потрібної кількості фахівців та інших працівників, необхідних для створення і функціонування ДМК, виходячи із потенційного обсягу охоплення;

• визначення засобів рекламування послуг ДМК;

• визначення оптимального механізму рекламування послуг ДМК.

Після цього був складений план виконання робіт, який унаочнює зміст, технологію (методи) і виконавців окремого виду проектної діяльності із дослідження ситуації щодо створення і функціонування ДМК (табл. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1

План виконання робіт із дослідження ситуації щодо проекту створення і

функціонування ДМК в одному із районів міста

№ з/п	Зміст роботи	Технологія (методи) виконання	Термін реалізації	Виконавці
1	Визначення цільової групи потенційних клієнтів ДМК	Соціологічне опитування 14–17-річних підлітків району стосовно особливостей сексуальних контактів	1-3 тижні	Соціологи, соціальні працівники, волонтери
2	Визначення потенційного обсягу охоплення (потенційної кількості клієнтів ДМК)	Дослідження статистичних даних районних організацій (правоохоронних, освіти, охорони здоров’я тощо) стосовно 14–17-річних підлітків (кількість, соціальна структура тощо). Зіставлення даних соціологічного опитування і статистичного дослідження, екстраполяція показників репрезентативної вибірки цільової групи на районний підлітковий загал	1–2-й тижні 3-й тиждень	Соціальні працівники, соціологи
3	Визначення потреби у персоналі ДМК (за якістю і кількістю)	Дослідження нормативної бази системи охорони здоров’я та передового досвіду функціонування ДМК в інших місцях. Соціологічне опитування 14–17-річних підлітків району стосовно бажаних умов функціонування ДМК	2–3-й тижні 1–2-й тижні	Соціальні працівники, соціологи
4	Визначення засобів і оптимальних способів рекламування послуг ДМК	Дослідження наукових джерел інформації стосовно теорії і практики реклами. Соціологічне опитування 14–17-річних підлітків району щодо джерел отримання інформації і ставлення до різних рекламних продуктів. Обговорення можливостей рекламування методом мозкового штурму в цільовій аудиторії фахівців району, причетних до поширення інформаційних продуктів. Створення рекламних зразків. Апробація рекламних зразків в цільовій аудиторії підлітків методом фокусованих групових інтерв’ю. Пробна реалізація обраних засобів і способів рекламування	2-й тиждень 1–2-й тижні 4-й тиждень 4–5-й тижні 6-й тиждень	Соціологи, інші науковці, соціальні працівники, організатори проекту, фахівці в галузі реклами та інформації

Таким чином визначення стратегії наукового супроводу уможливило його планування, в ході якого з’ясувалися конкретні види роботи, необхідні для дослідження ситуації стосовно зазначеного проекту. Відповідно розроблений план наочно розподіляє діяльність за порядком, змістом, виконавцями, технологією і термінами реалізаціїє.