Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Науковий_супровiд_соцiал_них_проектiв.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
821.25 Кб
Скачать

3.2. Методи оцінки та джерела отримання інформації

Оцінка може фокусуватися на різних рівнях результатів щодо послуг, які надаються за програмами чи проектами: вклади – результати, процес, результати чи впливи, наслідки. Таблиця 3.2.1, наведена нижче, показує, як у ході оцінки можуть ставитися питання різними методами в залежності від центру оцінювання.

Таблиця 3.2.1

Типові питання у проектах пов'язаних з охороною здоров'я [52]

Рівень питань

Вкладені ресурси – результати

Наслідок

Вплив

Що відбувається

Адміністративні звіти показують, що лікарні було зведено та укомплектовано. Чи дійсно медичне обслуговування надається, є доступним та чи користуються ним?

Чи змінилася поведінка стосовно здорового способу життя та чи змінилося харчування у представників групи, на яку спрямований проект, як це передбачалося? Чи збільшилося кількість щеплень?

До якого рівня покращилося харчування та як змінився стан захворюваності серед матерів/підлітків/дітей?

Вкладені ресурси – результати

Наслідок

Вплив

Чому і як?

Якими факторами пояснюється низький рівень звернень до медичних послуг та консультування з питань охорони здоров’я?

Чому деякі учасники змінюють свої раціон та поведінку щодо здоров'я, а інші не змінюють?

Які фактори перешкодили значному поліпшенню охорони здоров'я, харчування та зниженню захворюваності?

Тобто, існує декілька вимірів ефективності проекту: адекватність дій, оцінка процесу реалізації, оцінка впливу, оцінка наслідків.

Вимір процесу описує масштаб діяльності або охоплення цільової групи. Оцінка процесу є найбільш легкою і може бути проведена на основі поточних даних.

Оцінка результатів допомагає зрозуміти, яким чином стратегія зможе змінити ситуацію. Наприклад, якщо ми розглядаємо діяльність за проектом, що спрямований на профілактику ВІЛ/СНІДу, то оцінка результатів та наслідків реалізації проекту має відповісти на питання щодо поширення ВІЛ/СНІДу та ЗПСШ у майбутньому (наприклад, відсоток хворих на ЗПСШ, які проходять лікування, або відсоток представників певної групи ризику, які постійно використовують презерватив). Ці дані можна отримати завдяки поведінковим дослідженням цільової групи.

Оцінка впливу описує зміни стану здоров’я населення (наприклад, кількість попереджених випадків ВІЛ-інфікування). Дуже часто це надзвичайно складно визначити [53]. Рисунок 3.2.1 демонструє зв’язок між цими трьома видами оцінки.

Головною проблемою аналізу економічної ефективності програм профілактики ВІЛ є те, що наявні лише дані стосовно процесу і результатів. Оцінка впливу стикається з низкою проблем. По-перше, вплив проявляється в кількості попереджених випадків ВІЛ-інфікування. Але цю кількість не так легко виявити, оскільки один попереджений випадок означає можливе попередження інших випадків у подальшому. По-друге, необхідно відрізняти вплив саме тієї стратегії, яку ми оцінюємо, від впливу інших стратегій, які проводяться в той же час. Оптимальним методом є паралельне дослідження, але коли це не можливо, то проводяться порівняльні дослідження за методикою “до” та “після” певного терміну дії втручання. А для виміру ефективності впливу застосовують комп’ютерні моделі (Аналіз економічної ефективності проектів: допомога тим, хто приймає рішення з профілактики ВІЛ/СНІДу в Україні. Веб-сайт Державного інституту проблем сім`ї та молоді: http://www.org.ua).

Рис. 3.2.1. Показники ефективності (Група дослідження ВІЛ Лондонської школи гігієни та тропічної медицини. (2001). Вимір ефективності

Для коректної оцінки ефективності соціального проекту дуже важливо використовувати аналіз результатів, досягнутих під час реалізації аналогічних проектів. Це дає змогу порівняти ефективність, зіставити результати. Оцінка процесу реалізації проектів здійснюється під час їх реалізації. Метою такої оцінки є вивчення ефективності добору конкретних методів соціальної роботи, а також результативність проектів. У процесуальному оцінюванні використовується аналіз кількісних характеристик ефективності проекту і потреб клієнтів – користувачів соціальних послуг. Процесуальна оцінка є ефективною за умови попереднього проведення вхідної оцінки. Наприклад, для того щоб врахувати та оцінити зміни, що сталися з дітьми під час їх перебування у прийомній сім'ї, необхідно мати інформацію про дитину до її оформлення у таку сім'ю. Проте слід зауважити, що оцінка в даному випадку ускладнюється змінами, які відбуваються в здоров'ї, поведінці, знаннях дитини, викликаними не тільки соціальним оточенням, а й розвитком її організму. Під час оцінки ефективності проекту можуть бути використані як показники змін у поведінці, так і показники обізнаності клієнтів проекту щодо досліджуваної проблеми, ставлення до неї тощо.

Джерельну базу для проведення оцінки становлять документи проекту, індивідуальні чи групові інтерв’ю з представниками усіх груп, що мають відношення до проекту, спостереження, поточні звіти за проектом, громадська думка, засоби масової інформації, постанови місцевих органів влади тощо.

Вибір методу для оцінки має відповідати особливостям процесу впровадження проекту. Можливе використання багатьох методів: спостереження, інтерв'ю, аналіз документів, звітів, публікацій у ЗМІ та ін. Офіційно та неофіційно, кількісні та якісні методи можуть використовуватись, щоб періодично перевіряти деякі аспекти програми. Доцільно провести аналіз усієї документації, зібраної в ході моніторингу інформації за окремими індикаторами. Змістовну інформацію можливо отримати від керівників, виконавців та волонтерів проекту.

Головні компоненти бесід чи інтерв’ю можуть бути зосереджені на таких питаннях:

  1. визначення обмежень чи перешкод, які пояснюють, чому цілі/дії не були закінчені, як було заплановано;

  2. визначення додаткових ресурсів, навчання тощо, які необхідні;

  3. оновлений список цілей/дій, які заплановано на наступний період;

  4. підрахунок фінансів (якими були бюджет та витрати протягом періоду) та будь- які пропозиції щодо змін на наступний період;

  5. напрями діяльності, які будуть розвинуті в подальшому.