Критерії оцінки проектів зменшення шкоди Усі кількісні показники мають представлятися в динаміці змін.

Загальна оцінка діяльності за проектом, результативність заходів, що здійснюються в рамках проекту:

• Відповідність здійснюваних заходів планам проекту, досягненню поставлених цілей та завдань, відповідність реальної роботи запланованим заходам.

• Зміни моделей поведінки учасників проекту, поведінкові зміни в цільовій групі. Ступінь та напрям впливу участі в проекті на зміни моделей поведінки клієнтів.

• Кількість випадків використання брудних шприців.

• Кількість летальних випадків серед постійних клієнтів проекту.

• Динаміка злочинності серед цільових груп проекту.

Адміністрування проектів:

• Кількість співробітників, що безпосередньо працюють з клієнтами та кількість співробітників, що займаються адмініструванням.

• Співвідношення витрат бюджету (адміністративні та операційні).

• Безперебійність у роботі пункту обміну шприців. Причини перебоїв у роботі (нестача шприців, погодні умови, перепони роботі за проектом з боку правоохоронних органів, населення, нестача персоналу/волонтерів, поломки автотранспорту тощо).

• Технологія і фінансування знищення використаних шприців (домовленість з місцевими медичними/санітарно-епідеміологічними закладами, місцеві установи без формальної домовленості, приватні санітарні установи, інші проекти зменшення шкоди).

• Рівень забезпечення безпеки співробітників проекту та надання їм психологічної підтримки.

• Місце роботи за проектом (стаціонарний пункт, у тому числі на базі існуючих клінік та інших медичних установ, мікроавтобус, автомобіль, вуличний прилавок, робота на вулиці, велосипед, служба доставки та інше).

• Кадрове забезпечення проекту, ефективність кадрової політики, відповідність штатного роспису проекту та кваліфікації співробітників завданням, що реалізуються в проекті.

• Час роботи за проектом/пункту обміну, обґрунтованість обраного графіка роботи.

• Існування курсу обміну шприців (співвідношення використаних шприців, тих, що повертаються і нових, що видаються, наявність лімітів на кількість шприців, що видаються.

• Використання вторинного обміну (тобто клієнт бере шприц не для себе), частка вторинного обміну в загальних обсягах обміну шприців за проектом (найбільш поширена практика -- до 25%).

• Механізми заохочення праці соціальних працівників/волонтерів, що безпосередньо працюють з клієнтами.

• Ступінь включення представників цільових груп у роботу за проектом (наприклад, зацікавленість інформаційними матеріалами, розширення послуг, вторинний обмін тощо).

• Ставлення персоналу проекту до клієнтів відповідно до філософії зменшення шкоди, динаміка зміни ставлення персоналу до клієнтів.

• Упроваджені та заплановані зміни та вдосконалення в роботі за проектом (наприклад, збільшення кількості пунктів обміну, надання нових видів послуг, збільшення годин роботи пунктів обміну, індивідуальне та групове консультування, медичне обслуговування, удосконалення системи направлення клієнтів до інших організацій, надання додаткових послуг).

• Найбільш значущі досягнення в роботі проекту.

• Найбільш значущі труднощі в роботі проекту.

• Шляхи подолання перешкод, що з’явилися.

• Зміни в структурі фінансування проекту, заходи, спрямовані на залучення додаткових джерел фінансування та забезпечення життєздатності проекту.

• Заходи, що спрямовані на залучення нових клієнтів, розширення кількості учасників проекту, в т. ч. залучення нових цільових груп, що раніше не були охоплені заходами проекту.

Робота з цільовою групою

• Охоплення цільової групи.

• Кількість нових клієнтів (первинні відвідання).

• Кількість постійних клієнтів (охоплення, за рекомендаціями ЮНІСЕФ, приблизно 60% усіх СІН).

• Загальна кількість відвідань.

• Кількість відвідань, пов’язаних з обміном шприців, голок.

• Кількість відвідань по інших мотивах.

• Кількість виданих шприців.

• Кількість зібраних шприців.

• Рейтинг повернення шприців (на практиці, в більшості випадків становить 70 – 100%).

• Відповідність масштабів обміну шприців реальним потребам споживачів наркотиків у стерильному ін’єкційному приладді.

• Кількість виданих дезінфікуючих матеріалів.

• Кількість виданих презервативів.

• Інші видані матеріали (контейнери для використаних шприців, любриканти, спиртові серветки, пляшки для води, джгути, антибіотичні мазі або креми, пакети особистої гігієни).

• Кількість виданої інформаційно-освітньої літератури.

• Кількість учасників програми, що отримали індивідуальне консультування (ВІЛ, гепатити, наркотична залежність, ХПСШ тощо).

• Кількість клієнтів, що отримали консультації з інших питань.

• Кількість клієнтів, що звернулися по наркологічну допомогу (детоксикація, реабілітація).

• Кількість клієнтів, що звернулися по іншу медичну допомогу.

• Кількість клієнтів, направлених на лікування за цими звертаннями.

• Кількість учасників програми, що брали участь у групових заняттях.

• Додаткові послуги, надані учасникам проекту (консультування і тестування на ВІЛ, перша медична допомога, діагностика туберкульозу, пряма превентивна терапія туберкульозу, діагностика захворювань, які передаються статевим шляхом, медична/стоматологічна допомога, перинатальный догляд, їжа, сприяння в одержанні соціальної допомоги і безкоштовної медичної допомоги, голковколювання, харчові добавки, вітамінна терапія, йога, профілактика стресів, духовна допомога, детоксикація, лікування наркотичної залежності, реабілітація).

• Направлення клієнтів до інших організацій, що надають додаткові послуги (юридичне консультування, допомога в пошуках житла, лікування хвороб, які передаються статевим шляхом, тестування на ВІЛ, детоксикація, безкоштовне харчування, планування родини і контроль народжуваності, медична/стоматологічна допомога, догляд за дітьми, допомога в працевлаштуванні, підвищення кваліфікації для подальшого працевлаштування, психічне здоров'я, замісна терапія).

• Спектр і масштаби надання додаткових послуг (безкоштовна медична допомога, консультації, направлення в інші установи для одержання додаткових послуг, забезпечення клієнтів достовірною інформацією).

• Чи пропонуються специфічні послуги, спрямовані на задоволення потреб окремих категорій цільової групи (молодь, чоловіки, жінки, сексуальні меншини, специфічні етнічні групи, представники секс-бізнесу, особи без визначеного місця проживання).

• Ступінь задоволеності клієнтів проекту спектром і якістю наданих послуг, рівень привабливості проекту для цільової групи і ступінь задоволеності клієнтів послугами, запропонованими в рамках проекту, достатніми для того, щоб утримати клієнтів і розширювати кількість учасників проекту (виправданість використовуваних механізмів залучення цільової групи, якість і доцільність послуг, наданих у рамках проекту).

• Просвітні заходи, спрямовані на зниження ризику, пов'язаного із сексом і вживанням наркотиків (включаючи демонстраційні).

Зовнішні фактори роботи за проектом

• Ступінь підтримки проекту державними структурами (правовий статус проекту, зміни правового статусу, фінансова, нефінансова, політична підтримка, кількість зустрічей з керівниками державних структур, кількість навчальних семінарів і тренінгів, проведених для представників влади, кількість ознайомлювальних відвідувань місць діяльності за проектом представниками правоохоронних органів, участь у роботі міжвідомчих структур з профілактики ВІЛ/СНІДу, виділення приміщень, коштів на інформаційно – видавничу діяльність, наявність чи відсутність розуміння і підтримки з боку правоохоронних органів).

• Динаміка захворюваності, кількість нових випадків ВІЛ (серед постійних клієнтів проекту, споживачів наркотиків міста).

• Наявність чи відсутність контактів і домовленостей про співробітництво з медичними установами міста чи регіону (наприклад, про надання знижок чи безкоштовних послуг учасникам проекту).

• Ефективність роботи з громадськістю, зокрема через засоби масової інформації (прикладами можуть бути просвітницька діяльність, проведення демонстрацій, робота з впливовими політиками, лобіювання, проведення прес-конференцій).