3. Оцінка ефективності конкретного соціального проекту

Спостереження за діяльністю того чи іншого проекту може зосереджуватися на різних аспектах послуг та заходів, а саме:

• на вартості (економічній та/або фінансовій) – аналіз тих ресурсів, які забезпечують діяльність проекту та створення умов для його реалізації та включають кошти, витратні матеріали, персонал, обладнання, навчання та тренінги, рекламну та інформаційну кампанії;

• на процесах трансформації вкладених ресурсів в результат;

• на результатах – специфічні продукти, товари чи послуги, які очікувались як результат вкладених ресурсів та діяльності;

• на ефективності послуг, тобто відповідності отриманих результатів цілям і потребам, дієвості результатів;

• на економічній ефективності (рентабельності) послуг, тобто можливості досягти відповідних результатів (“ефект”) проекту при найнижчій обґрунтованій вартості.

Важливість оцінки є досить очевидною, оскільки вона є інструментом, який дозволяє знайти шляхи вдосконалення поточної ситуації та діяльності проекту, розвивати плани на майбутнє, вплинути на тих, хто приймає рішення.

Для демонстрації змін чи результату діяльності з реалізації програми (проекту) використовуються певні індикатори. Де прямі зміни неможливо показати, використовуються непрямі індикатори. Індикатори повинні бути:

Такими, що піддаються вимірові

Фактичними

Обґрунтованими

Такими, що піддаються перевірці

Чутливими, гнучкими

Індикатори повинні повністю відповідати цілям, структурі та завданням впровадження програми/проекту. Саме тому вибір індикаторів і критеріїв оцінки проектів, як правило, більш доцільно здійснювати на місцевому, локальному рівні.

3.1. Міркування щодо критеріїв ефективності соціальних проектів

Досить важко визначити єдині критерії ефективності соціальних проектів, оскільки кожний із них має свої особливості і з точки зору цільової групи/груп клієнтів, і з точки зору рівня підготовки виконавців, і в залежності від місцевих умов. Тобто, критерії оцінки мають випливати з цілей та завдань того проекту, який необхідно оцінити, а також із специфіки соціальних суб’єктів проекту та сфери застосування проекту в майбутньому. Крім того важливо розуміти, що результати здійснення проекту залежать від моделі соціальної політики, концепція якої є сама по собі системою принципів, відповідність яким і має бути зафіксована в оцінці ефективності проекту.

Але, тим не менш, оцінка ефективності застосованої методики конкретного проекту має:

• з’ясувати можливі негативні та позитивні наслідки реалізації такої програми, в тому числі й специфічні для обраного рівня впровадження програми;

• оцінити, наскільки реалізація програми відповідає прийнятому рішенню про її проведення;

• визначити динаміку взаємодії суперечливих факторів реалізації програми та передбачити різні сценарії розвитку подій під впливом запланованих дій;

• проаналізувати сценарії розвитку подій у випадку, якщо б ця програма не була реалізована або якщо б була прийнята якась альтернативна програма чи інші шляхи її реалізації;

• виявити основних суб’єктів соціальних відносин, зацікавлених в реалізації, чи, навпаки, у тому, щоб не допустити реалізації програми, та їх найбільш вірогідні дії на підтримку програми чи за її відміну;

• дослідити адекватність сприйняття програми громадською думкою, ставлення широкого загалу до її реалізації.

Як приклад оцінки за такими підходами можна навести оцінку ефективності застосованої методики у проекті “Молодіжний барометр” (реалізований у 2000 р. Київською міською соціальною службою для молоді разом з Українським інститутом соціальних досліджень за підтримки ЮНІСЕФ).

Оцінку проекту “Молодіжний барометр” можна було робити за двома складовими -- оцінка діяльності в межах проекту та оцінка впливу діяльності. В нашому випадку було зарано робити спроби оцінити вплив проекту, оскільки це потребує дещо більшого часу. В межах річного проекту більш доцільно було зробити оцінку діяльності, тобто дослідити наскільки методика “рівний – рівному”, що застосовувалася у проекті, відповідає меті проекту, чого вона дала можливість досягти, наскільки вона може бути використана в майбутньому та в якому масштабі. Крім того, при цьому можна було оцінити успіхи застосованої методики, зробити висновки з набутого досвіду, обміркувати перспективи подальшого впровадження проекту.

Для проведення оцінки проекту “Молодіжний барометр” було використано два методи: оцінка експертів та аналіз думок учасників “круглого столу” з обговорення першого досвіду.

Експертами виступили науковці, соціальні працівники, державні службовці, волонтери, які працюють за різноманітними соціальними програмами. Серед учасників “круглого столу” були представлені волонтери-інтерв`юери -- учасники програми «Молодіжний барометр»; представники Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні; науковці Українського інституту соціальних досліджень; спеціалісти Соціальної служби для молоді Київської міської державної адміністрації та спеціалісти районних ССМ; представники молодіжних організацій; депутати міської та районних рад м. Києва; представники засобів масової інформації.

Таблиця 3.1.1

Експертна оцінка ефективності програми “Молодіжний барометр”

Теоретичні складові оцінки	Узагальнені висновки
з’ясувати можливі негативні та позитивні наслідки реалізації такої програми, в тому числі й специфічні для обраного рівня впровадження програми	Можливі позитивні наслідки: 1) активізація молоді для вирішення своїх проблем; отримання молоддю навичок самостійного вивчення молодіжних проблем силами молоді; набуття молоддю досвіду аналізу змін і процесів у молодіжному середовищі за участі самої молоді; формування у молоді впевненості у власних силах та небайдужості до участі у громадській діяльності та суспільному житті; 2) набуття досвіду реалізації пілотного проекту “Молодіжний барометр” у м. Києві, який можна буде узагальнити та запропонувати до впровадження в інших регіонах України Можливі негативні наслідки: 1) зневажливе ставлення до результатів “Молодіжного барометра” з боку владних структур та розчарування молоді щодо доцільності власної активності та можливості позитивних змін у суспільстві; 2) неефективність напрацьованої методики в сільській місцевості та неможливість її використання в інших регіонах; 3) використання методики “Молодіжного барометра” без наукового обґрунтування та супроводження може призвести до поверховості в аналізі та спрощення проблем у молодіжному середовищі, а це, в свою чергу, може дискредитувати ідею “Молодіжного барометра”
Оцінити наскільки реалізація програми відповідає прийнятому рішенню про її проведення	Реалізація програми відповідає прийнятому рішенню про її проведення в такому: 1) на рівні районів м. Києва сформовані бригади волонтерів-інтерв’юерів для реалізації проекту “Молодіжний барометр”; 2) молодь сама обирає, які проблеми, які теми найбільш актуальні й потребують вивчення, уваги або вирішення; 3) використовується спеціальна методика збору інформації “рівний – рівному” або “молодь для молоді” Після першого півріччя впровадження “Молодіжного барометра” існує не відповідність (яка частково зумовлена коротким терміном тривалості проекту) між тим, що передбачає проект, та тим, що вже досягнуто й реалізовано, в такому: 1) кількість волонтерів-інтерв’юерів в районах міста не відповідає потребам, частина волонтерів не має достатньої мотивації щодо тривалої участі у проекті; 2) не відбулося ще залучення молоді, достатнього для аналізу, та поширення результатів цих досліджень
Визначити динаміку взаємодії суперечливих факторів реалізації програми та передбачити різні сценарії розвитку подій під впливом запланованих дій	ПОТРЕБУЄ ДОДАТКОВОГО САМОСТІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Проаналізувати сценарії розвитку подій у випадку, якщо б ця програма не була реалізована або якщо б була прийнята якась альтернативна програма чи інші шляхи її реалізації	ПОТРЕБУЄ ДОДАТКОВОГО АНАЛІЗУ
Виявити основних суб’єктів соціальних відносин, зацікавлених в реалізації чи, навпаки, у тому, щоб не допустити реалізації програми, та їх найбільш вірогідні дії на підтримку програми чи за її відміну	Зацікавленими у реалізації проекту є сама молодь, соціальні працівники, молодіжні працівники. Серед організацій, які зацікавлені у проекті та підтримують його, слід назвати ЮНІСЕФ, Український інститут соціальних досліджень, Соціальну службу для молоді Київської МДА, районні ССМ. За час реалізації проекту не виявилося соціальних суб’єктів, які були б зацікавлені у відміні програми та які б стримували або шкодили її реалізації
Дослідити адекватність сприйняття програми громадською думкою, ставлення широкого загалу до її реалізації	Потребує додаткового аналізу. Але ознайомлення широких верств молоді, представників молодіжних організацій, науковців, державних службовців, соціальних працівників, депутатів районних та міської рад тощо з першим досвідом “Молодіжного барометра” викликає в основному позитивні оцінки та зацікавленість

Таким чином, було зроблено висновок: перші результати реалізації проекту “Молодіжний барометр” свідчать, що молоді люди виявляють досить високий рівень зацікавленості щодо участі у програмі. Використання методики “рівний - рівному” дозволяє більш глибоко проаналізувати коло питань, актуальних для молоді міста, визначити пріоритети соціальних проблем з погляду самої молоді, а не державних службовців, які працюють з молоддю. Хід реалізації проекту в цілому відповідає прийнятому рішенню та запланованим результатам. У м. Києві, яке є регіоном впровадження проекту як пілотного, не зафіксовано будь-яких сил або структур, які б протидіяли реалізації проекту. Широкий загал досить позитивно оцінює діяльність у межах проекту та перспективи його розвитку.

Для більш ґрунтовної оцінки ефективності проекту, з кількісними показниками, необхідно на наступний період діяльності за проектом “Молодіжний барометр” передбачити його наукове супроводження. Постійне наукове супроводження реалізації проекту є важливим також з метою запобігання спекулятивному використанню методики, поверховості в аналізі, спрощенню проблем у молодіжному середовищі, тобто не допустити дискредитування ідеї “Молодіжного барометра”. Доречним було б відпрацювання методики оцінки ефективності проекту, зокрема, за тими позиціями, які не можуть бути оцінені на сьогодні у зв’язку з короткою тривалістю проекту та необхідністю додаткового спостереження і аналізу. Проведена оцінка показала також, що на увагу заслуговують такі моменти, як постійна підтримка у молодих волонтерів — учасників проекту мотивації участі, віри у власні сили та результати діяльності.

Якщо розглядати критерії оцінки проектів, спрямованих на профілактику ВІЛ/СНІДу серед споживачів ін’єкційних наркотиків за методикою “Зменшення шкоди”, то акцент має бути на кількісних показниках у зміні поведінкових практик стосовно вживання наркотиків та сексу. Як приклад наведемо перелік можливих критеріїв оцінки ефективності проектів, якими користуються при оцінці проектів “Зменшення шкоди” в країнах Центральної та Східної Європи, підтримані Інститутом відкритого суспільства.