Зміст:

1.Вступ.

2.Характеристика господарства.

3.Грунтово-кліматичні умови.

4.Технологія вирощування озимої пшениці

5.Висновки.

1. Вступ.

Для проходження практики мене

було направлено в с.Лелюхівку Новосанжарського р-ну

на пп «Лавіта».

Мета практики ознайомлення з сучасним станом підприємства і поглиблення своїх навичок та знань під керівництвом працівників.

Завдання практики:

1)Закріпити отримані знання за період навчання в академії

Завдяки безпосередній участі в польових роботах даного господарства.

2)Провести наукові дослідження і спостереження відповідно теми дипломної роботи згідно розробленої методики.

3)На основі аналізу за попередні роки і прогнозу на майбутні та ринкових спостережень розробити попередні бізнес проекти щодо вирощування певних с.г. культур в умовах підприємства для отримання прибутку.

Дана практика дозволить підвести підсумки попередніх років навчання на агрономічному факультеті і визначити на другу половину навчання перспективні питання і проблеми, на які потрібно буде звернути більше уваги,спираючись на самостійну роботу і економічне обґрунтування.

2.Коротка характеристика господарства.

ПП ‘‘Лавіта’’ розташоване в Полтавській області Новосанжарського району с. Лелюхівка, дане підприємство розташоване на відстані 30 км від міста Полтава.

В господарстві вирощують переважно продукція рослинництва.

По характеру використання земельного фонду можна сказати по його структурі, як показує, питому вагу в загальній площі земельного фонду, яка займає той чи інший вид угідь.

Таблиця 1

Склад і структура земельних угідь ПП “Лавіта” Новосанжарського району Полтавської області

Склад угідь	Роки
	2012		2013		2014
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	816	100	816	100	816	100
Сільськогосподарські угіддя	750	91,9	750	91,9	750	91,9
з них рілля	570	69,8	570	69,8	570	69,8
Сінокоси	50	6,1	50	6,1	50	6,1
Пасовища	15	1,7	15	1,7	15	1,7
Площа лісу	35	4,8	35	4,8	35	4,8
Ставки і водойми	47	5,5	47	5,5	47	5,5
Інші угіддя	33	4	33	4	33	4

3.Грунтово-кліматична характеристика господарства.

Формування грунтового покриву відбувалося під взаємною взаємодією факторів ґрунтоутворення:

Клімату,рельєфу місцевості ,рослинності ,ґрунтоутворюючих порід.

Клімат місцевості ,де розміщено підприємство ,як і по всій Полтавській області помірно континентальний . Він нестійким зволоженням ,холодною зимою,а інколи і сухим літом.

Сума активних температур складає 3182градусів.Самий холодний місяць січень,самий теплий липень . Мінімальна середньомісячна -6.3t,а максимальна +20.6t.

Абсолютний максимум +38,абсолютний мінімум-37. Вегетаційний період складає 198-213днів . Дата переходу середньодобової температури повітря через +5 весною -7 квітня а восени 26 жовтня.

Середня сума опадів за рік 719.2 мм. Мінімальна середня сума за місяць 21мм,максимальна 164.3мм.

В цілому кліматичні умови на протязі року нормальні для вирощування районованих с/г рослин.

До негативних факторів які мають вплив слід віднести: нерівномірний розподіл опадів,високе випаровування вологи із грунту,відлиги взимку,пізні весняні заморозки,періодичні засухи,сильні вітри.

Це все створює необхідність планування агротехнічних заходів,так щоб зменшити негативний вплив кліматичних факторів на ріст та розвиток культур.

Рельєф території підприємства,місцями слабо хвилястий,має відхилення на захід. Мікрорельєф виражається слабо . Грунти збагачуються водою за рахунок атмосферних опадів. Грунтові води знаходяться глибоко 10-15м ,та не впливають на грунтоутворний процес.

З урахування механічного складу, грунтоутворючої

породи,сили гумусового шару,та інших показників на грунтовій карті підприємства виділено три різновидності грунтів .

Глибина орного шару грунтів підприємства в середньому складає 28см з відхиленням .

Нижня границя гумусового горизонту в глибоких чорноземах коливається в границях 81-94см,в середньо гумусних 67-78см.

Грунти підприємства по вмісту гумусу у верхніх горизонтах відносяться до малозабезпечених. Кількість гумусу в орному шарі грунтів складає 3.83%.

4. Технологія вирощування озимої пшениці.

1. Попередники озимої пшениці

Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до родючості ґрунту, вмістом вологи та його чистотою щодо бур’янів. У зв’язку з цим зростає роль попередників при вирощуванні таких сортів. Попередники для озимої пшениці підбираються з урахуванням зони вирощування, структури посівних площ, реакції сортів на них. У посушливих та напівпосушливих південних районах озиму пшеницю висівають насамперед після тих попередників, які найменше висушують кореневмісний шар ґрунту та орють сприятливі умови водозабезпечення сходів після обробки; у північних районах достатнього зволоження попередниками є ті, які забезпечують оптимальні строки сівби, мають сприятливий поживний режим ґрунту та мінімальну його засміченість бур’янами.

За даними наукових досліджень кращими попередниками для пшениці в Степу та Лісостепу України є чорні й зайняті пари, горох. У Лісостепу – зайняті пари, горох, багаторічні трави на один укіс. Приріст урожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7-10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників. Цілком задовільними попередниками для озимої пшениці, які широко застосовуються при інтенсивній технології вирощування, є горох, кукурудза на силос, ріпак, гречка.

Дослідженнями встановлено, що урожай пшениці, близький до високого, можна одержати і після гірших попередників. Проте, це завжди пов’язано з додатковими витратами добрив, гербіцидів, засобів захисту рослин від хвороб, шкідників, що значно підвищує собівартість вирощеної продукції.

Серед сортів селекції ПДАА особливо високою реакцією на попередники відзначаються Левада, Манжелія, Фора, Сидор Ковпак, які при висіванні після кращих попередників забезпечують приріст урожайності до 15-20 ц/га.

Сорти високорослі, схильні до вилягання, доцільно висівати після гірших попередників, кукурудзи (Коломак 5,Українка полтавська).

 

2. Обробіток ґрунту

Основною метою обробітку ґрунту у посушливих районах є збереження вологи на час сівби пшениці, а в районах достатнього зволоження – боротьба з бур’янами, якісна заробка післяжнивних решток, особливо при розміщенні озимої пшениці після кукурудзи, багаторічних трав та внесенні органічних добрив. Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують відвальний або поверхневий спосіб його обробітку. Коли орний шар містить менше 20 мм продуктивної вологи, що спостерігається в посушливе літо, то після таких попередників, як горох, кукурудза, ефективнішим є безвідвальний (безплужний), або поверхневий обробіток (дисковими лущильниками, плоскорізами).

При застосуванні відвального (плужного) обробітку ґрунту починають з лущення відразу після збирання попередника за принципом „комбайн з поля, плуг в борозну”. Залежно від забур’янення поля одно- чи багаторічними бур’янами його лущать один або два рази. При наявності однорічних бур’янів і розміщенні пшениці після стерньових попередників, як правило, проводять одне якісне лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. Після відростання бур’янів площу орють плугами з передплужниками (ПЛН-5-35, ПЛП-6-35) в агрегаті з котками на глибину – 20-22 см., так як при більш глибокій оранці пересихає орний шар.

На зайнятих парах, які рано звільняються від урожаю парозаймаючої культури та забур’янені кореневищними бур’янами (пирієм повзучим, гострецем, хвощем польовим), а також після запирієних стерньових попередників проводять дворазове дискування на глибину залягання кореневищ (10-12 см.) та оранку з коткуванням після з’явлення „шилець” пирію на глибину до 25-27 см. Пирій іноді знищують також вичісуванням. Ефективне застосування по вегетуючим рослинам гербіцидом: раундап 3,5-4,0 кг/га.

При наявності коренепаросткових бур’янів (осоту, березки польової та ін.) поле перший раз дискують на глибину 6-8 см., вдруге лущать полицевими лущильниками (ППЛ-10-25) або плоскорізами (ОПТ-3-5) при відростанні розеток бур’янів на глибину 10-12 см. Потім проводять оранку на глибину 25-27 см., або на глибину мілкого орного шару. У Степу після стерньових попередників, забур’янених кореневищними бур’янами, на темно-каштанових, солонцюватих ґрунтах важкого механічного складу, поверхневий обробіток дисковими лущильниками проводять на глибину 8-10 см., а на полях з коренепаростковими бур’янами дискування слід поєднувати з розпушуванням плоскорізами на глибину 20-30 см. Та щілюванням верхнього шару ґрунту, що сприяє підвищенню вологозабезпеченості ґрунту, зменшенню кількості коренепаросткових бур’янів та підвищенню врожайності на 3-4 ц/га.

Після збирання багаторічних трав, кукурудзи поле дискують вздовж і впоперек важкими дисковими боронами (БДТ-7 та ін.) або дисковими лущильниками на глибину 10-12 см. В основних районах поширення пшениці орють з коткуванням на глибину 25-27 см.

Оранку під пшеницю закінчують не пізніше як за 3-4 тижні до настання оптимальних строків сівби. При запізненні з оранкою грунт до початку сівби не встигає достатньо ущільнитися, що створює загрозу розриву кореневої системи пшениці внаслідок його осідання. Про це особливо слід пам’ятати при сівбі після кукурудзи на силос (не запізнюватися з її збиранням і підготовкою ґрунту).

У посушливі роки оранку не застосовують через вивертання великих брил ґрунту. Замість оранки проводять поверхневий обробіток, як правило, після гороху, кукурудзи на силос, особливо на полях, чистих від багаторічних бур’янів. Після гороху, він полягає у дво – триразовому дискуванні на глибину 8-10 см. З наступним коткуванням ґрунту кільчасто-шпоровими котками, після кукурудзи проводять дискування лущильниками БДТ-5, БДТ-7 на 10-12 см., культивацію на глибину 6-8 см.

У південних степових районах, де має місце вітрова ерозія, застосовують також безплужний обробіток ґрунту. Поле після збирання гороху, парозаймаючих культур, стерньових попередників обробляють голчастими боронами (БИГ-3А) в агрегаті з культиватором-плоскорізом ОПТ-3-5, а при потребі – з котком ЗККШ-6 на глибину 8-12 см. При сівбі пшениці після кукурудзи або багаторічних трав використовують комбіновані агрегати ОПТ-3-5 + БИГ-3А + ЗККШ-6 або АКП-2,5 , БДТ-7 + БИГ-3, якими обробляють грунт на глибину 8-16 см.

В умовах дослідного поля, селекційних та насіннєвих посівів озимої пшениці Полтавської державної аграрної академії пшеницю вирощують тільки по чорному пару. Обробіток чорних парів починають восени після збирання попередника із застосуванням системи зяблевого обробітку, який включає двофазне лущення, обробіток культиватором-плоскорізом ОПТ-3-5, та один раз на 8-10 років глибоку оранку плугами з передплужниками здебільшого на глибину до 27-30 см.

Рано навесні зяб боронують. З появою бур’янів приступають до першої культивації з боронуванням на глибину 10-12 см., а на парах забур’янених гірчаком повзучим – 12-14 см. Протягом літа пар підтримують у пухкому та чистому від бур’янів стані, проводячи 2-3 культивації з боронуванням із поступовим зменшенням глибини на 1,5-2 см. У вологе літо культивації пару починають з глибини 6-8 см із заглибленням на 8-10 і 10-12 см.

Передпосівний обробіток ґрунту спрямований на створення сприятливого структурно-агрегатного складу посівного шару з ущільненим ложе для розміщення насіння та шару дрібно грудочкуватого ґрунту над ним. Найкраще використовувати для цього культиватори (КПС-4, УСМК-5,4 та ін.), обладнані стрільчастими лапами. Для кращого вирівнювання поверхні ґрунту і проведення якісної сівби культивації проводять під кутом до оранки на глибину загортання насіння 4-6 см.