4.2 Структура файлу реалізації

Написана програма складається з оголошень (змінних, констант, типів, класів, структур).

Головним файлом даного курсової роботи є файл < Demon kyrsova>.cpp, який є початковим модулем, і який містить в собі програмний код на мові програмування С++. Потім на виході компілятора створюється об’єктний модуль, який має розширення *.obj. Об’єктний модуль не готовий до виконання програми, так як в ньому не працюють звернення до інших програм. Тому на етапі редагування зв’язків використовується програма редактору зв’язків, на вхід якої подається об’єктний модуль, а на виході отримується завантажувальний модуль kursova.exe. Спеціальна програма завантажувач встановлює адреси вільних комірок пам’яті і виконує завантаження програми в пам’ять.

Для підключення заголовочного файлу використовуються директиви препроцесора .

Препроцесор – програма, що використовується для обробки початкового файлу на нульовій фазі на компіляції і змінює символічні абревіатури в програмі на відповідні директиви. Він відшукує інші файли, необхідні для використання програми і може змінити умови компіляції.

В своїй програмі я використав директиву препроцесора #include. Файли, які за допомогою неї підключаються до проекту повинні вказуватися в лапках.

В даній роботі були підключені такі заголовочні файли:

-iostream.h— бібліотека і відповідний заголовний файл, які використовується для організації введення-виведення в мові програмування C++

-windows.h— повинен включатися в усі вихідні файли додатків Windows. Він містить визначення типів даних, символічних імен констант і прототипи функцій програмного інтерфейсу Windows.

- fstream.h— бібліотека функцій для роботи з файлами.

- conio.h-(від англ. Console input-output - консольний ввод-вивід) - заголовний файл, використовуваний в старих компіляторах, що працюють в операційних системах MS-DOS, для створення текстового інтерфейсу користувача.

Ідентифікатор - це послідовність символів, що використовується для позначення одного з наступних елементів: