2. Боковий карошаж

Боковий каротаж є одним із різновидів електричного каро­тажу за методом електричних опорів.

Завдяки спеціальному розміщенню електродів вплив обмеженої тов­щини пласта при боковому каротажі зведено до мінімуму. Це дає мож­ливість записувати діаграму, за якою виділяють у розрізі свердловини дуже тонкі прошарки порід й оцінюють їх опір.

Боковий електрокаротаж дає добрий результат, якщо застосовують як промивальну рідину глинисті розчини із сильномінералізованою в’язкою основою в тонкошаруватих розрізах, наприклад флішових, коли результати звичайного каротажу за методом електричних опорів і навіть каротажу мікрозондами не дають добрих результатів.

3. Термокаротаж

Термокаротаж здійснюють за методами:

• природного теплового поля;

• штучного теплового поля;

• ефекту охолодження.

Природне теплове поле вивчають у свердловинах переважно для визна­чення геотермічного градієнта або зворотної йому величини,' тобто гео­термічного ступеня. Геотермічний градієнт визначають в умовах теплового режиму, що встановився у свердловині, для чого і використовують сверд­ловини, які простоюють. Часто з цією метою використовують законсерво­вані свердловини.

Штучне теплове поле можна створити у свердловині під час заповнен­ня її глинистим розчином, температура якого відрізняється від температури довколишніх порід, а також у разі цементування в трубному просторі.

Оскільки різні гірські породи мають різну теплопровідність, за одер­жаними температурними кривими можна виділити їх з більшою чи мен­шою теплопровідністю і говорити, таким чином, про літологію порід, що складають розріз.

Ефект охолодження виникає у зв’язку з виділенням газу в процесі роз­криття й розробки нафтових і газових пластів, в результаті чого виникають знижені температури проти цих пластів.

Каверномешрія

Механічна система приладу — каверномір — являє собою чотири важелі, які розташовані попарно у двох взаємно перпендикулярних площинах та притискуються до стінок досліджуваної свердловини за допо­могою пружин.

Результати вимірів каверноміром застосовують для розчленування роз­різу свердловини за літологічними різновида­ми пластів (піщаних, глинистих, карбонатних та ін.). У піщаних породах діаметр свердлови­ни зменрідини відфільтровується в ці породи і на стінках свердловиншується, тому що фільтрат водної ос­нови промивальної и відкладаєть­ся глиниста кірка; навпаки, в глинистих по­родах діаметр свердловини збільшується у зв’язку з можливістю цих порід набухати

Дані кавернометрії використовують для розрахунку потрібного об’єму цементного розчину перед цементажем обсадних колон і оцінки стану свердловин.

1. Газовий каротаж

Газовий каротаж Грунтується на вивченні газоподібних і рідких вуглеводнів, які попадають у глинистий розчин при розкритті доло­том нафтогазового пласта. Глинистий розчин, який виходить із свердлови­ни, за допомогою приладів газового каротажу на поверхні досліджують на вміст газоподібних і рідких вуглеводнів. Дані щодо вмісту в розчині горю­чих газів використовують для побудови газокаротажної кривої. Відповідні поправки на відставання проби глинистого розчину вводять експерименталь­ним методом за допомогою методів, які застосовують для визначення гли­бин відбору шламу.

МЕХАНІЧНИЙ КАРОТАЖ

При механічному каротажі виконують хронометраж проходки буріння свердловини, тобто враховують час чистого буріння на 1 м її поглиблення. За цими даними будують діаграму механічного каротажу, на якій міцні по­роди характеризуються збільшенням часу буріння. Дані механічного каро­тажу є допоміжними у проведенні геологічного розчленування свердловин.