- •1)Предмет, завдання і джерела вивчення історії України.
- •2)Україна в геополітичних планах срср і Німеччини.
- •3)Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •1)Періодизація історії України хх ст..
- •2)Радянсько-німецькі договори 1939р. І західноукраїнські землі.
- •3) Українська діаспора та Україна.
- •1) Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907
- •2)Голод 1946-1947 років
- •3)Екологічні проблеми ххi ст..
- •1)Столипінська реформа: мета, зміст та наслідки.
- •3)Державна символіка України та її значення.
- •1)Українські землі на поч. Хх ст..
- •2)Радянізація західних областей України в 1939 р.
- •3)Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •1)Соціально-економічний розвиток України в складі Росії та Австро-Угорщини на поч..ХХст.
- •2)Внесок у перемогу працівників тилу – робітників, колгоспників, інтелігенції.
- •3)Діяльність України в міжнародних організаціях.
- •1)Політичні партії та їх діяльність в Наддніпрянській Україні на початку хх ст..
- •2)Відбудовчі процеси в господарстві в 1945-поч. 50-х рр..
- •3)Створення грошово- фінансової системи.
- •1)Становлення багатопартійної системи в Україні
- •2)Напад Німеччини на срср. Причини невдач в перші дні війни.
- •3)Розвиток культури України на поч.. Хх ст..
- •1)Загальна характеристика західноукраїнських земель в 1921-1938рр.
- •2)Усунення м. Хрущова від влади.
- •1)Україна геополітичних планах країн Антанти та Троїстого союзу.
- •2)Освіта, наука, література, мистецтво в повоєнні роки.
- •2)Адміністративно-територіальні зміни України в 1945- пер. Пол. 1950-х рр..
- •3)Початок державотворчих процесів.
- •1) I і II Універсали Центральної Ради та їх історичне значення.
- •2)Шістдесятники в українській культурі.
- •3)Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •1) Проголошення унр. III Універсал.
- •2)Виникнення дисидентського руху.
- •3)Стартові умови економіки незалежної України.
- •1)Проголошення незалежності унр. IV Універсал.
- •2)Антифашистський рух опору.
- •3)Особливості розвитку культури незалежної України.
- •1)Гетьманський переворот п. Скоропадського.
- •2)Опозиційний рух в Україні 60-70-х рр..XXст.
- •3)Становлення багатопартійної системи в Україні.
- •1)Внутрішня і зовнішня політика Української держави п. Скоропадського.
- •2) Голодомори хх ст.. В Україні: причини і наслідки.
- •3)Політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •1)Утворення Директорії. Її внутрішня і зовнішня політика.
- •1)Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •2)Україна в оон і міжнародних організаціях 1945-поч. 50-х рр..
- •3)Розвиток України в 80-х рр. Хх ст..
- •1)Визволення України від німецької окупації.
- •2)Державотворчі процеси поч.90-х р. Хх ст.
- •3)Культура і духовне життя України в 1917-1921 рр.
- •1)Встановлення радянської влади в Україні.
- •2) Стан промисловості та сільського господарства в 50-60-х рр..
- •3)Демографічні зміни та міжнаціональні відносини кін. Хх поч. XXI ст..
- •1)Політика більшовиків 1918-1921.
- •2)Народний рух України (нру).
- •3)Вибори президента України в 2010.
- •1)Утворення срср. Статус України.
- •2)XX з’їзд кпрс і початок лібералізації суспільного життя.
- •3)Соціально-економічний та політичний розвиток України поч.. XXI ст..
- •1)Голодомор в Україні 1921-1923 рр.
- •2) Політика радянізації Західної України в 1940-50-х рр..
- •3)Україна в боротьбі за незалежність протягом XX ст..
- •1)Формування легіону Українських січових стрільців (усс).
- •2) Урср в умовах непу.
- •3) Культура і духовне життя в Україні кін. XX- поч. XXI ст..
- •1)Політика урбанізації та її наслідки.
- •2)Внутрішньополітичне становище України сер. 50-х рр.. XX ст.
- •3)Інтеграція української економіки в європейський та світовий економічний простір.
- •1)Політика суцільної колективізації.
- •2)Економічні реформи другої пол. 1960-х рр. Реформи о.Косигіна.
- •3)Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р.
- •1)Причини, мастаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •2)Особливості суспільно-політичного життя українців в повоєнний перід.
- •3)Основні тенденції розвитку господарства вв другій пол.. 90-х р.
- •1)Особливості та наслідки радянської індустріалізації.
- •2)Культура Східної Галичини, Буковини і Закарпаття в 20-30-х рр..
- •3) Соціально-економічний розвиток урср у першій пол.. 1950-х рр.
- •1)Перебудова та її особливості.
- •2)Розвиток культури в 30-ті. «Розстріляне Відродження»
- •3)Соціально-економічне та духовне життя Київщини за роки незалежності.
- •1)Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні
- •2) Соціально-економічне становище урср у 1970-ті на поч. 1980-х рр..
- •3)Президенти незалежної України.
- •1)Українські землі на поч. Хх ст..
- •2)Воєнні дії на території України 1941-1942 рр.
- •3)Українська Гельсінська група (угг) (1976-1982 рр.)
- •1)Політика суцільної колективізації.
- •2)Культура України в повоєнний період.
- •3)Прийняття Декларації про державний суверенітет.
- •1)I і II Універсал Центральної Ради та їх історичне значення.
- •2)Німецький окупаційний режим.
- •3)Реформи освіти та науки в 50-60-х рр.
- •1)Розвиток культури України в 1930-ті рр..
- •2)Реформи 1988-1991 рр.
- •3)Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •1) Голодомори хх ст.. В Україні: причини і наслідки
- •2)Радянізація західних областей України в 1939 р.
- •3)Стан промисловості та сільського господарства в 50-60-х рр..
3)Прийняття Декларації про державний суверенітет.
16 липня 1990 р. Верховна Рада Української РСР прийняла важливий політичний і правовий акт — Декларацію про державний суверенітет України, який відіграв значну роль у розбудові української держави. У преамбулі та в десяти розділах Декларації державний суверенітет України розкрито як верховенство, неподільність, повнота і самостійність влади республіки на її території. У Декларації зазначено, що Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення; що громадяни всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом державної влади в Республіці; що від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада України. Декларація проголосила: народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. У Декларації гарантується всім національностям, що проживають на території України, право вільного національно-культурного розвитку, визнається пріоритет загальнолюдських цінностей перед класовими, норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.
Білет № 33
1)I і II Універсал Центральної Ради та їх історичне значення.
І-й Універсал. 10 червня, в умовах загальнонаціонального піднесення, на ІІ-ому Всеукраїнському з'їзді Рад було оприлюднено Універсал «До українського народу на Україні й поза Україною сущою», який дістав назву 1-го універсалу УЦР. В ньому, всупереч волі Тимчасового уряду, самочинно проголошувалася автономія України (що охоплює 9 губерній) у складі Російської федеративної держави, право українців бути господарями на своїй землі; ЦР оголошувала себе органом, що має право приймати акти конституційного значення; визнавалося за необхідність скликання українського сейму; визнавалася рівність усіх національних меншин і висловлювалася надія, що вони будуть разом з українським народом будувати автономний устрій держави. Проголошенням 1-го Універсалу ЦР брала на себе державні функції. Це була своєрідна форма відродження української державності. Через декілька днів, 15 червня, для поточної роботи був обраний Генеральний Секретаріат, як Уряд України, в якому державні функції виконували 8 Генеральних секретарів, 5 із них були соціал-демократами. Очолив Генеральний Секретаріат В. Винниченко. Проголошення Універсалу викликало в Україні друге за силою після повалення царизму піднесення революційного ентузіазму мас.
ІІ-й Універсал.
Занепокоєні станом на Україні, засуджуючи український «сепаратизм», 29 червня до Києва прибули міністри Тимчасового уряду — О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі, М. Некрасов. Під час переговорів було знайдено компроміс і підписана угода про стосунки між УЦР та Тимчасовим урядом. Зміст цього документу УЦР оформила як ІІ-й Універсал від 3 линя 1917 р. Зміст його суперечливий, а тому й відношення до нього різних політичних сил в Україні було неоднозначним. З одного боку, визнавалася автономія України, така бажана й довгожданна; Центральна Рада визнавалася найвищим крайовим органом управління на Україні; дозволялося формувати українські військові частини. З іншого,— ЦР відмовлялася від самочинного введення автономії і погоджувалася чекати рішення Всеросійських Установчих зборів щодо автономії України;