- •1)Предмет, завдання і джерела вивчення історії України.
- •2)Україна в геополітичних планах срср і Німеччини.
- •3)Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •1)Періодизація історії України хх ст..
- •2)Радянсько-німецькі договори 1939р. І західноукраїнські землі.
- •3) Українська діаспора та Україна.
- •1) Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907
- •2)Голод 1946-1947 років
- •3)Екологічні проблеми ххi ст..
- •1)Столипінська реформа: мета, зміст та наслідки.
- •3)Державна символіка України та її значення.
- •1)Українські землі на поч. Хх ст..
- •2)Радянізація західних областей України в 1939 р.
- •3)Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •1)Соціально-економічний розвиток України в складі Росії та Австро-Угорщини на поч..ХХст.
- •2)Внесок у перемогу працівників тилу – робітників, колгоспників, інтелігенції.
- •3)Діяльність України в міжнародних організаціях.
- •1)Політичні партії та їх діяльність в Наддніпрянській Україні на початку хх ст..
- •2)Відбудовчі процеси в господарстві в 1945-поч. 50-х рр..
- •3)Створення грошово- фінансової системи.
- •1)Становлення багатопартійної системи в Україні
- •2)Напад Німеччини на срср. Причини невдач в перші дні війни.
- •3)Розвиток культури України на поч.. Хх ст..
- •1)Загальна характеристика західноукраїнських земель в 1921-1938рр.
- •2)Усунення м. Хрущова від влади.
- •1)Україна геополітичних планах країн Антанти та Троїстого союзу.
- •2)Освіта, наука, література, мистецтво в повоєнні роки.
- •2)Адміністративно-територіальні зміни України в 1945- пер. Пол. 1950-х рр..
- •3)Початок державотворчих процесів.
- •1) I і II Універсали Центральної Ради та їх історичне значення.
- •2)Шістдесятники в українській культурі.
- •3)Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •1) Проголошення унр. III Універсал.
- •2)Виникнення дисидентського руху.
- •3)Стартові умови економіки незалежної України.
- •1)Проголошення незалежності унр. IV Універсал.
- •2)Антифашистський рух опору.
- •3)Особливості розвитку культури незалежної України.
- •1)Гетьманський переворот п. Скоропадського.
- •2)Опозиційний рух в Україні 60-70-х рр..XXст.
- •3)Становлення багатопартійної системи в Україні.
- •1)Внутрішня і зовнішня політика Української держави п. Скоропадського.
- •2) Голодомори хх ст.. В Україні: причини і наслідки.
- •3)Політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •1)Утворення Директорії. Її внутрішня і зовнішня політика.
- •1)Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •2)Україна в оон і міжнародних організаціях 1945-поч. 50-х рр..
- •3)Розвиток України в 80-х рр. Хх ст..
- •1)Визволення України від німецької окупації.
- •2)Державотворчі процеси поч.90-х р. Хх ст.
- •3)Культура і духовне життя України в 1917-1921 рр.
- •1)Встановлення радянської влади в Україні.
- •2) Стан промисловості та сільського господарства в 50-60-х рр..
- •3)Демографічні зміни та міжнаціональні відносини кін. Хх поч. XXI ст..
- •1)Політика більшовиків 1918-1921.
- •2)Народний рух України (нру).
- •3)Вибори президента України в 2010.
- •1)Утворення срср. Статус України.
- •2)XX з’їзд кпрс і початок лібералізації суспільного життя.
- •3)Соціально-економічний та політичний розвиток України поч.. XXI ст..
- •1)Голодомор в Україні 1921-1923 рр.
- •2) Політика радянізації Західної України в 1940-50-х рр..
- •3)Україна в боротьбі за незалежність протягом XX ст..
- •1)Формування легіону Українських січових стрільців (усс).
- •2) Урср в умовах непу.
- •3) Культура і духовне життя в Україні кін. XX- поч. XXI ст..
- •1)Політика урбанізації та її наслідки.
- •2)Внутрішньополітичне становище України сер. 50-х рр.. XX ст.
- •3)Інтеграція української економіки в європейський та світовий економічний простір.
- •1)Політика суцільної колективізації.
- •2)Економічні реформи другої пол. 1960-х рр. Реформи о.Косигіна.
- •3)Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р.
- •1)Причини, мастаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •2)Особливості суспільно-політичного життя українців в повоєнний перід.
- •3)Основні тенденції розвитку господарства вв другій пол.. 90-х р.
- •1)Особливості та наслідки радянської індустріалізації.
- •2)Культура Східної Галичини, Буковини і Закарпаття в 20-30-х рр..
- •3) Соціально-економічний розвиток урср у першій пол.. 1950-х рр.
- •1)Перебудова та її особливості.
- •2)Розвиток культури в 30-ті. «Розстріляне Відродження»
- •3)Соціально-економічне та духовне життя Київщини за роки незалежності.
- •1)Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні
- •2) Соціально-економічне становище урср у 1970-ті на поч. 1980-х рр..
- •3)Президенти незалежної України.
- •1)Українські землі на поч. Хх ст..
- •2)Воєнні дії на території України 1941-1942 рр.
- •3)Українська Гельсінська група (угг) (1976-1982 рр.)
- •1)Політика суцільної колективізації.
- •2)Культура України в повоєнний період.
- •3)Прийняття Декларації про державний суверенітет.
- •1)I і II Універсал Центральної Ради та їх історичне значення.
- •2)Німецький окупаційний режим.
- •3)Реформи освіти та науки в 50-60-х рр.
- •1)Розвиток культури України в 1930-ті рр..
- •2)Реформи 1988-1991 рр.
- •3)Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •1) Голодомори хх ст.. В Україні: причини і наслідки
- •2)Радянізація західних областей України в 1939 р.
- •3)Стан промисловості та сільського господарства в 50-60-х рр..
2)Розвиток культури в 30-ті. «Розстріляне Відродження»
«Розстріляне відродження» - нищення представників української культури звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі». Загалом було репресовано понад 500 митців.
На початку 30-х років в Україні в цілому було подолано неписемність, широко здійснювалась підготока спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою.
Але культурний розвиток проходив за умов повної ідеологізації всього суспільства, масових репресій, переслідувань інакомислячих, особливо інтелігенції. Політика українізації замінялася поверненням політики русифікації.
Українізація оголошувалася націоналістичною контрреволюцією. Сталін оголосив основною небезпекою місцевий націоналізм. Було різко скорочено кількість українських шкіл. Відбулися зміни української абетки, граматики і словника (вони відтепер наближалися до російських), скорочувався відсоток українських учителів.
Багатьом ученим навішували ярлики «войовничих фашистів», «махрових представників української націоналістичної контрреволюції». У листопаді 1933 р. П. Постишев похвалявся, що лише з Наркомату освіти «вичистили» біля 300 учених і письменників. 1933 р.за надуманими звинуваченнями було заарештовано О. Вишню, М. Ялового, М. Ірчана та багатьох інших. Було припинено діяльність ряду науково-дослідних інститутів та установ. Протягом одного 1933 р. від наукової роботи було усунено 1649 осіб, або 16,4% всього складу науковців. У середині грудня 1934 р. у справі так званого «Українського центру білогвардійців-терористів» було засуджено до розстрілу 28 представників творчої та наукової інтелігенції..
Протягом 1934—1938 pp. було заарештовано понад половину членів та кандидатів-стажистів Спілки письменників України. У цілому жертвами репресій стали біля 500 українських письменників.
Було перероблено український правопис, наближено його до російського. Закрились також всі українські школи та видання за межами України. У 1938 р. запроваджується обов'язкове вивчення російської мови в усіх школах України.
Митці, українські науковці, що залишилися в живих, змушені були мовчати і без найменшого натяку на критику зображати минуле й сучасне, прославляти більшовицьку партію, Сталіна. За цих надзвичайно складних соціально-політичних умов письменники республіки зберегли українське художнє слово, а також можливості для відродження української літератури в майбутньому.
3)Соціально-економічне та духовне життя Київщини за роки незалежності.
Київ є столицею і найбільшим містом України, а також її головним фінансовим, промисловим, науковим, освітнім, культурним і духовним центром.
Територія, географічне положення (дані за 2010 рік). Київ розташований у центрі Східної Європи, на обох берегах річки Дніпро, нижче впадіння лівої його притоки — Десни. Місто має вигідне економіко-географічне розташування. Через Київ проходять найважливіші залізничні, автомобільні магістралі та повітряні траси країни, що надзвичайно важливо для розвитку та інтенсифікації зовнішньоекономічних і культурних зв'язків столиці. Площа Києва в адміністративних межах сягає 83,6 тис.га (836 кв.км), що становить 0,14% від території України. З півночі на південь місто простягнулося на 42,1 км, із заходу на схід – на 41,9 км. Понад половину території міста становлять ліси, зелені насадження загального користування та водойми. По території міста протікає 9 річок – Дніпро, Сирець, Глибочиця, Скоморох, Дарниця, Либідь, Віта, Совка, Нивка. Найбільші озера – Вирлиця, Радунка, Тельбін.
Населення
За оцінкою на 1 січня 2012 р. чисельність наявного населення м. Києва становила 2814,3 тис. осіб., від населення України це становить – 6,2%. У 2010 році частка постійного населення молодше працездатного віку складає 14,2%, старшого за працездатний вік — 22,0%, працездатного віку — 63,8%. Трудові ресурси Києва в 2011 році складали 53,6% від загальної чисельності постійного населення.
Адміністративно-політичний центр
Київ — столиця незалежної держави України, центр її політичного життя. У місті знаходяться і працюють Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів України, інші центральні органи влади. Це визначає деякі особливості здійснення самоврядування і виконавчої влади. Тут на одному рівні управління функціонують і органи місцевого самоврядування, і місцеві державні адміністрації, які згідно з Конституцією України виконують функції органів виконавчої влади, зокрема забезпечують виконання Києвом столичних функцій.
У січні 1999 р. Верховною Радою було прийнято Закон «Про столицю України — місто-герой Київ», який юридично закріпив спеціальний статус Києва та визначив особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Економічний потенціал
Як і належить столиці, Київ гідно виконує роль національного лідера в розбудові нашої молодої держави, упевнено утримуючи провідні позиції в усіх галузях народного господарства. У місті зосереджена значна кількість висококваліфікованих науково-технічних кадрів, здатних забезпечити впровадження і вирішення фінансово-економічних та виробничих завдань практично будь-якої складності.
Промисловість
Київ — один з провідних промислових центрів України, має потужний економічний потенціал, який дає змогу за рахунок власного виробництва товарів та послуг забезпечувати потреби внутрішнього ринку, а також експортувати конкурентоспроможну продукцію за кордон. Місто сьогодні орієнтується переважно на високотехнологічні та наукоємні галузі.
У 2011 р. відносно 2010 р. обсяг промислової продукції збільшився на 2,0%. Це відбулось за рахунок зростання обсягів виробництва та розподілення електроенергії, газу та води; оброблення деревини і виробництва виробів з деревини; металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів; машинобудування; виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції.
До продукції підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв, випуск якої зріс відносно 2010 р., належать: макаронні вироби, торти, цукерки шоколадні, печиво солодке і вафлі.
Головним фактором нарощування обсягів промислової продукції та підвищення її якісних характеристик є інноваційний розвиток. За останні роки спостерігається тенденція щодо поступового збільшення кількості впроваджених нових технологічних процесів (у середньому на 10 одиниць за рік), що сприяє підвищенню ефективності виробничого процесу та якості продукції підприємств Києва.
Будівництво
Будівельний комплекс столиці – один з найбільших в Україні.
Основними напрямами підрядних робіт у столиці є: будівництво житла - газоблок , офісних і торговельних центрів, реконструкція транспортної та інженерної інфраструктури, розширення мережі метрополітену. До найважливіших об'єктів, введених в дію за останні роки, належать: станції метрополітену Деміївська, Голосіївська, Васильківська, Виставковий центр, реабілітаційний центр науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії, НСК «Олімпійський» тощо.
Інвестиції
Щорічно зростає інвестиційна привабливість столиці. У січні–вересні 2011р. в місті освоєно близько 19 млрд.грн. (без ПДВ) за рахунок усіх джерел фінансування інвестицій в основний капітал. З метою збільшення надходжень в економіку Києва міською владою організовуються інвестиційні конкурси із залучення інвесторів до будівництва житлових будинків, торговельно-офісних приміщень, торговельно-розважальних комплексів, готелів, паркінгів тощо.
Зовнішньо-економічна діяльність
Зовнішньоторговельні операції товарами підприємства міста здійснювали з партнерами з 200 країн світу.До країн СНД було експортовано 23,0% усіх товарів, до країн ЄC – 27,%
Наука (дані за 2010 рік)
Місто Київ — одне з найбільших наукових центрів Європи. Тут розташована Національна академія наук України і більшість її галузевих інститутів, багато з яких мають всесвітньо відомі наукові школи. Серед них: електрозварювання, порошкова металургія, кібернетика, синтез композиційних матеріалів, лазерні технології; різноманітні галузеві та відомчі науково-дослідні та проектно-конструкторські інститути й організації, а також провідні вищі навчальні заклади України. Всього в місті Києві налічується 333 організації, що займаються науковою діяльністю, це становить майже чверть від загальної їх кількості в Україні. Чисельність науковців складає близько 46 тис.чол.
Соціальна сфера
Досить успішно вирішуються в столиці України й соціальні питання киян. Першочергова увага міської влади надасться питанням підвищеним якості життя населення, зниження рівня бідності, забезпечення зростання доходів киян. У столиці реалізуються заходи щодо виконання міських програм «Здоров'я киян», «Репродуктивне здоров'я населення м.Києва», «Стратегії подолання бідності», «Основних напрямів соціальної політики» тощо. У центрі уваги міської влади постійно знаходиться турбота про незахищені, малозабезпечені верстви населення. Стала динаміка господарського комплексу міста дозволила збільшити реальні грошові доходи населення: середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в усіх сферах економіки міста. На даний час у м. Києві проходить широке обговорення Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, яке визначить основні напрями розвитку міста як Європейської столиці.
Білет № 30