3)Вибори президента України в 2010.

Президентські вибори 2010 року стали своєрідним продовженням виборів 2004 року, утвердивши яскравий соціополітичний поділ на територіальній основі в Україні. Як і в 2004 році більшість західних та центральних областей проголосували за прозахідного і національно-орієнтованого кандидата в Президенти Юлію Тимошенко, в той час як східні та південні області – за проросійського та Віктора Януковича.

Водночас перший тур президентських виборів показав зростання рівня підтримки так званих альтернативних кандидатів – представників «третьої сили», до числа яких можна зарахувати Сергія Тігіпка і Арсенія Яценюка.

Результати першого туру засвідчили, що значна кількість виборців умовно кажучи в «помаранчевому», а тепер «біло-сердешному»  пасі регіонів та в «біло-голубому» пасі незадоволена кандидатурами двох головних претендентів на президентське крісло. Можна припустити, що вони трактувались як представники «старої» еліти, які мають нести відповідальність за незадовільні результати попереднього етапу розвитку України. Відповідно ці виборці під час першого туру надали перевагу кандидатам «нової» політики: С. Тигіпко, А. Яценюку та А. Гриценко. Їх ми кваліфікували як «альтернативних» кандидатів. Як бачимо, рівень підтримки цих кандидатів склав в «помаранчевому» та «біло-голубому пасі» майже ідентичний показник: 20,99 % та 20,3 %. В цьому контексті варто згадати, що відсоток громадян, які проголосували проти всіх, зріс з 2,34 % під час першого туру до 4,36 % під час другого, тобто трохи більше ніж на 2 відсотка ( в абсолютних цифрах, це трохи більше ніж 270 тисяч громадян додатково голосували проти всіх).

 Слід відзначити, що електоральний розкол, який утвердився в Україні в 2004-2005 рр. повторився і в 2010, адже Юлія Тимошенко здобула перемогу в абсолютно в тих самих областях і регіонах, що й свого часу Віктор Ющенко у 2004 році. Найбільший рівень підтримки у відсотковому вираженні отримала Юлія Тимошенко в Івано-Франківській області (88,89%), Тернопільській (88,39%) та Львівській (86,21%), хоча в абсолютному чисельному вираженні саме Львівська область віддала Юлії Тимошенко найбільшу кількість голосів, а саме 1 519 664 голоси. Відтак саме Львів, а не Київ можна назвати фарватером «помаранчевого» табору, оскільки по при меншу заселеність він дав більшу кількість голосів.

 Водночас не можливо не помітити, що рівень її підтримки у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій та Чернігівських областях є нижчим, ніж у Віктора Ющенка у 2004 році. Така тенденція пояснюється ефектом розчарування політикою та внутрішнім протистоянням у «помаранчевій» команді.

Що стосується Віктора Януковича, то в «біло-голубому» пасі регіонів  найбільший рівень розриву між регіональним лідером В. Януковичем і його візаві становив 71,72 % в Донецькій області, а найменший 20,96 % - в Херсонській. Подібно тому, як у 2004 році, у 2010 р. домінуючою областю за кількістю відданих на підтримку В.Януковича, була Донецька.

Натомість в «помаранчевому» В. Янукович зумів вийти на перше місце в Закарпатській області (29,65 % проти 26,23 % Ю.Тимошенко), в Житомирській, Кіровоградській та Полтавській областях рівень розриву між «власним» лідером і його опонентом склав менше 10 %, при тому, що найбільший розрив склав лише 29,03 % у Львівській області.

Слід відзначити, що з 12 481 266 виборців, які підтримали В.Януковича в межах цілої України у другому турі виборів 2010 року, області так званого «біло-голубого» пасу дали 74,3 %, а в другій («помаранчевій» чи «біло-сердешній») половині України він отримав лише 25,7 % голосів виборців.

При формальному співпадінні переліку регіонів, які підтримали під час 2004 та 2010 років лідерів «помаранчевих» - В. Ющенка та Ю. Тимошенко і лідера «біло-голубих» В. Януковича, ми маємо говорити і про цілий ряд тенденцій.

По-перше, кількісно зменшився рівень підтримки лідерів. Порівнюючи результати голосування підтримки В. Януковича в межах України, слід констатувати що у 2010 році він не зумів повторити свого результату з 2004 року, зменшення кількості виборців, які його підтримали, склало 367 тис. голоси. Перемогу Януковичу на президентських виборах забезпечили, як не парадоксально, протестний електорат в західних і центральних областях, де він набрав від 7,02% в Івано-Франківській області до 41,55% - у Закарпатській

Електоральні втрати  Ю. Тимошенко були ще більшими, в абсолютних цифрах вона отримала на 3 522 355 голосів менше порівняно з В. Ющенко. Порівнюючи втрати лідерів президентської кампанії 2010 року, маємо констатувати, що Ю. Тимошенко понесла майже в десять разів більші втрати.

Білет № 22