- •1)Предмет, завдання і джерела вивчення історії України.
- •2)Україна в геополітичних планах срср і Німеччини.
- •3)Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •1)Періодизація історії України хх ст..
- •2)Радянсько-німецькі договори 1939р. І західноукраїнські землі.
- •3) Українська діаспора та Україна.
- •1) Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907
- •2)Голод 1946-1947 років
- •3)Екологічні проблеми ххi ст..
- •1)Столипінська реформа: мета, зміст та наслідки.
- •3)Державна символіка України та її значення.
- •1)Українські землі на поч. Хх ст..
- •2)Радянізація західних областей України в 1939 р.
- •3)Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •1)Соціально-економічний розвиток України в складі Росії та Австро-Угорщини на поч..ХХст.
- •2)Внесок у перемогу працівників тилу – робітників, колгоспників, інтелігенції.
- •3)Діяльність України в міжнародних організаціях.
- •1)Політичні партії та їх діяльність в Наддніпрянській Україні на початку хх ст..
- •2)Відбудовчі процеси в господарстві в 1945-поч. 50-х рр..
- •3)Створення грошово- фінансової системи.
- •1)Становлення багатопартійної системи в Україні
- •2)Напад Німеччини на срср. Причини невдач в перші дні війни.
- •3)Розвиток культури України на поч.. Хх ст..
- •1)Загальна характеристика західноукраїнських земель в 1921-1938рр.
- •2)Усунення м. Хрущова від влади.
- •1)Україна геополітичних планах країн Антанти та Троїстого союзу.
- •2)Освіта, наука, література, мистецтво в повоєнні роки.
- •2)Адміністративно-територіальні зміни України в 1945- пер. Пол. 1950-х рр..
- •3)Початок державотворчих процесів.
- •1) I і II Універсали Центральної Ради та їх історичне значення.
- •2)Шістдесятники в українській культурі.
- •3)Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •1) Проголошення унр. III Універсал.
- •2)Виникнення дисидентського руху.
- •3)Стартові умови економіки незалежної України.
- •1)Проголошення незалежності унр. IV Універсал.
- •2)Антифашистський рух опору.
- •3)Особливості розвитку культури незалежної України.
- •1)Гетьманський переворот п. Скоропадського.
- •2)Опозиційний рух в Україні 60-70-х рр..XXст.
- •3)Становлення багатопартійної системи в Україні.
- •1)Внутрішня і зовнішня політика Української держави п. Скоропадського.
- •2) Голодомори хх ст.. В Україні: причини і наслідки.
- •3)Політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •1)Утворення Директорії. Її внутрішня і зовнішня політика.
- •1)Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •2)Україна в оон і міжнародних організаціях 1945-поч. 50-х рр..
- •3)Розвиток України в 80-х рр. Хх ст..
- •1)Визволення України від німецької окупації.
- •2)Державотворчі процеси поч.90-х р. Хх ст.
- •3)Культура і духовне життя України в 1917-1921 рр.
- •1)Встановлення радянської влади в Україні.
- •2) Стан промисловості та сільського господарства в 50-60-х рр..
- •3)Демографічні зміни та міжнаціональні відносини кін. Хх поч. XXI ст..
- •1)Політика більшовиків 1918-1921.
- •2)Народний рух України (нру).
- •3)Вибори президента України в 2010.
- •1)Утворення срср. Статус України.
- •2)XX з’їзд кпрс і початок лібералізації суспільного життя.
- •3)Соціально-економічний та політичний розвиток України поч.. XXI ст..
- •1)Голодомор в Україні 1921-1923 рр.
- •2) Політика радянізації Західної України в 1940-50-х рр..
- •3)Україна в боротьбі за незалежність протягом XX ст..
- •1)Формування легіону Українських січових стрільців (усс).
- •2) Урср в умовах непу.
- •3) Культура і духовне життя в Україні кін. XX- поч. XXI ст..
- •1)Політика урбанізації та її наслідки.
- •2)Внутрішньополітичне становище України сер. 50-х рр.. XX ст.
- •3)Інтеграція української економіки в європейський та світовий економічний простір.
- •1)Політика суцільної колективізації.
- •2)Економічні реформи другої пол. 1960-х рр. Реформи о.Косигіна.
- •3)Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р.
- •1)Причини, мастаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •2)Особливості суспільно-політичного життя українців в повоєнний перід.
- •3)Основні тенденції розвитку господарства вв другій пол.. 90-х р.
- •1)Особливості та наслідки радянської індустріалізації.
- •2)Культура Східної Галичини, Буковини і Закарпаття в 20-30-х рр..
- •3) Соціально-економічний розвиток урср у першій пол.. 1950-х рр.
- •1)Перебудова та її особливості.
- •2)Розвиток культури в 30-ті. «Розстріляне Відродження»
- •3)Соціально-економічне та духовне життя Київщини за роки незалежності.
- •1)Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні
- •2) Соціально-економічне становище урср у 1970-ті на поч. 1980-х рр..
- •3)Президенти незалежної України.
- •1)Українські землі на поч. Хх ст..
- •2)Воєнні дії на території України 1941-1942 рр.
- •3)Українська Гельсінська група (угг) (1976-1982 рр.)
- •1)Політика суцільної колективізації.
- •2)Культура України в повоєнний період.
- •3)Прийняття Декларації про державний суверенітет.
- •1)I і II Універсал Центральної Ради та їх історичне значення.
- •2)Німецький окупаційний режим.
- •3)Реформи освіти та науки в 50-60-х рр.
- •1)Розвиток культури України в 1930-ті рр..
- •2)Реформи 1988-1991 рр.
- •3)Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •1) Голодомори хх ст.. В Україні: причини і наслідки
- •2)Радянізація західних областей України в 1939 р.
- •3)Стан промисловості та сільського господарства в 50-60-х рр..
1) I і II Універсали Центральної Ради та їх історичне значення.
І-й Універсал. 10 червня, в умовах загальнонаціонального піднесення, на ІІ-ому Всеукраїнському з'їзді Рад було оприлюднено Універсал «До українського народу на Україні й поза Україною сущою», який дістав назву 1-го універсалу УЦР. В ньому, всупереч волі Тимчасового уряду, самочинно проголошувалася автономія України (що охоплює 9 губерній) у складі Російської федеративної держави, право українців бути господарями на своїй землі; ЦР оголошувала себе органом, що має право приймати акти конституційного значення; визнавалося за необхідність скликання українського сейму; визнавалася рівність усіх національних меншин і висловлювалася надія, що вони будуть разом з українським народом будувати автономний устрій держави. Проголошенням 1-го Універсалу ЦР брала на себе державні функції. Це була своєрідна форма відродження української державності. Через декілька днів, 15 червня, для поточної роботи був обраний Генеральний Секретаріат, як Уряд України, в якому державні функції виконували 8 Генеральних секретарів, 5 із них були соціал-демократами. Очолив Генеральний Секретаріат В. Винниченко. Проголошення Універсалу викликало в Україні друге за силою після повалення царизму піднесення революційного ентузіазму мас. ІІ-й Універсал. Занепокоєні станом на Україні, засуджуючи український «сепаратизм», 29 червня до Києва прибули міністри Тимчасового уряду — О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі, М. Некрасов. Під час переговорів було знайдено компроміс і підписана угода про стосунки між УЦР та Тимчасовим урядом. Зміст цього документу УЦР оформила як ІІ-й Універсал (прийнятий від 3 липня 1917 р.). Зміст його суперечливий, а тому й відношення до нього різних політичних сил в Україні було неоднозначним. З одного боку, визнавалася автономія України, така бажана й довгожданна; Центральна Рада визнавалася найвищим крайовим органом управління на Україні; дозволялося формувати українські військові частини. З іншого,— ЦР відмовлялася від самочинного введення автономії і погоджувалася чекати рішення Всеросійських Установчих зборів щодо автономії України;
2)Шістдесятники в українській культурі.
Після смерті Сталіна настає період так званої політичної відлиги (1956-1959), який був використаний на Україні для висунення національно-культурних вимог. При відповідному тискові таких культурних діячів, як М. Рильський, М. Шумило, А. Хижняк, П. Тимошенко, П. Плющ та інші, і при підтримці громадської думки вдалося досягнути деякого поліпшення становища в мовній ділянці, зокрема перевидання «Словника української мови» Б. Грінченка.
Ця генерація українських інтелектуалів, насамперед письменників, своєю творчістю протестувала проти пануючої задушливої атмосфери, боролася за справжні українські культурні цінності, національну свободу і людську гідність. При цьому відкидалися ідеї співпраці з системою, яка заперечувала елементарні національні та людські права. «Шістдесятників» представляли письменники Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, Є. Гуцало, літературні критики І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, публіцисти В. Мороз, В. Чорновіл, М. Осадчий, митці П. Заливаха,