- •1)Предмет, завдання і джерела вивчення історії України.
- •2)Україна в геополітичних планах срср і Німеччини.
- •3)Основні принципи зовнішньої політики незалежної України.
- •1)Періодизація історії України хх ст..
- •2)Радянсько-німецькі договори 1939р. І західноукраїнські землі.
- •3) Українська діаспора та Україна.
- •1) Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907
- •2)Голод 1946-1947 років
- •3)Екологічні проблеми ххi ст..
- •1)Столипінська реформа: мета, зміст та наслідки.
- •3)Державна символіка України та її значення.
- •1)Українські землі на поч. Хх ст..
- •2)Радянізація західних областей України в 1939 р.
- •3)Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •1)Соціально-економічний розвиток України в складі Росії та Австро-Угорщини на поч..ХХст.
- •2)Внесок у перемогу працівників тилу – робітників, колгоспників, інтелігенції.
- •3)Діяльність України в міжнародних організаціях.
- •1)Політичні партії та їх діяльність в Наддніпрянській Україні на початку хх ст..
- •2)Відбудовчі процеси в господарстві в 1945-поч. 50-х рр..
- •3)Створення грошово- фінансової системи.
- •1)Становлення багатопартійної системи в Україні
- •2)Напад Німеччини на срср. Причини невдач в перші дні війни.
- •3)Розвиток культури України на поч.. Хх ст..
- •1)Загальна характеристика західноукраїнських земель в 1921-1938рр.
- •2)Усунення м. Хрущова від влади.
- •1)Україна геополітичних планах країн Антанти та Троїстого союзу.
- •2)Освіта, наука, література, мистецтво в повоєнні роки.
- •2)Адміністративно-територіальні зміни України в 1945- пер. Пол. 1950-х рр..
- •3)Початок державотворчих процесів.
- •1) I і II Універсали Центральної Ради та їх історичне значення.
- •2)Шістдесятники в українській культурі.
- •3)Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •1) Проголошення унр. III Універсал.
- •2)Виникнення дисидентського руху.
- •3)Стартові умови економіки незалежної України.
- •1)Проголошення незалежності унр. IV Універсал.
- •2)Антифашистський рух опору.
- •3)Особливості розвитку культури незалежної України.
- •1)Гетьманський переворот п. Скоропадського.
- •2)Опозиційний рух в Україні 60-70-х рр..XXст.
- •3)Становлення багатопартійної системи в Україні.
- •1)Внутрішня і зовнішня політика Української держави п. Скоропадського.
- •2) Голодомори хх ст.. В Україні: причини і наслідки.
- •3)Політичний розвиток України на сучасному етапі.
- •1)Утворення Директорії. Її внутрішня і зовнішня політика.
- •1)Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •2)Україна в оон і міжнародних організаціях 1945-поч. 50-х рр..
- •3)Розвиток України в 80-х рр. Хх ст..
- •1)Визволення України від німецької окупації.
- •2)Державотворчі процеси поч.90-х р. Хх ст.
- •3)Культура і духовне життя України в 1917-1921 рр.
- •1)Встановлення радянської влади в Україні.
- •2) Стан промисловості та сільського господарства в 50-60-х рр..
- •3)Демографічні зміни та міжнаціональні відносини кін. Хх поч. XXI ст..
- •1)Політика більшовиків 1918-1921.
- •2)Народний рух України (нру).
- •3)Вибори президента України в 2010.
- •1)Утворення срср. Статус України.
- •2)XX з’їзд кпрс і початок лібералізації суспільного життя.
- •3)Соціально-економічний та політичний розвиток України поч.. XXI ст..
- •1)Голодомор в Україні 1921-1923 рр.
- •2) Політика радянізації Західної України в 1940-50-х рр..
- •3)Україна в боротьбі за незалежність протягом XX ст..
- •1)Формування легіону Українських січових стрільців (усс).
- •2) Урср в умовах непу.
- •3) Культура і духовне життя в Україні кін. XX- поч. XXI ст..
- •1)Політика урбанізації та її наслідки.
- •2)Внутрішньополітичне становище України сер. 50-х рр.. XX ст.
- •3)Інтеграція української економіки в європейський та світовий економічний простір.
- •1)Політика суцільної колективізації.
- •2)Економічні реформи другої пол. 1960-х рр. Реформи о.Косигіна.
- •3)Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р.
- •1)Причини, мастаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •2)Особливості суспільно-політичного життя українців в повоєнний перід.
- •3)Основні тенденції розвитку господарства вв другій пол.. 90-х р.
- •1)Особливості та наслідки радянської індустріалізації.
- •2)Культура Східної Галичини, Буковини і Закарпаття в 20-30-х рр..
- •3) Соціально-економічний розвиток урср у першій пол.. 1950-х рр.
- •1)Перебудова та її особливості.
- •2)Розвиток культури в 30-ті. «Розстріляне Відродження»
- •3)Соціально-економічне та духовне життя Київщини за роки незалежності.
- •1)Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні
- •2) Соціально-економічне становище урср у 1970-ті на поч. 1980-х рр..
- •3)Президенти незалежної України.
- •1)Українські землі на поч. Хх ст..
- •2)Воєнні дії на території України 1941-1942 рр.
- •3)Українська Гельсінська група (угг) (1976-1982 рр.)
- •1)Політика суцільної колективізації.
- •2)Культура України в повоєнний період.
- •3)Прийняття Декларації про державний суверенітет.
- •1)I і II Універсал Центральної Ради та їх історичне значення.
- •2)Німецький окупаційний режим.
- •3)Реформи освіти та науки в 50-60-х рр.
- •1)Розвиток культури України в 1930-ті рр..
- •2)Реформи 1988-1991 рр.
- •3)Конституція України 1996 р. Основні положення.
- •1) Голодомори хх ст.. В Україні: причини і наслідки
- •2)Радянізація західних областей України в 1939 р.
- •3)Стан промисловості та сільського господарства в 50-60-х рр..
1)Політичні партії та їх діяльність в Наддніпрянській Україні на початку хх ст..
Кінець ХІХ – початок ХХ ст. характеризувався новими явищами у суспільно-політичному житті українських земель. Початком “відродження нації” називав цей час відомий український письменник та громадський діяч В. Винниченко. Український національний рух набирає політичного характеру. В Україні починають утворюватися перші національно-політичні партії. Першою національною партією в Наддніпрянській Україні (тобто на центральних, південних та східних землях України) була Революційна Українська Партія (РУП), заснована 29 січня 1900 р. у Харкові діячами студентських громад Д. Антоновичем, М. Русовим, Г. Андрієвським, Л. Мацієвичем та ін. Політичною програмою РУП у 1900–1903 рр. була брошура М. Міхновського “Самостійна Україна”. М. Міхновський, у свій час член “Братства Тарасівців”, діяльний учасник українського визвольного руху, адвокат за професією, був одним з ідейних натхненників РУП на початку її існування. Цей видатний політичний діяч України перший на Наддніпрянщині підняв гасло національної незалежності. Головною метою він вважав створення за будь-яку ціну самостійної України “від Карпат аж по Кавказ”. Основою української нації РУП вважала селянство. З 1903 р. рупівці перейшли на засади Ерфуртської програми західноєвропейських соціал-демократів, вимагали національно-культурної автономії в межах Росії. 1902 р. від РУП відійшло найбільш радикальне крило і утворило свою партію – Народну українську партію (НУП) на чолі з М. Міхновським. Партія була відверто націоналістичною. Головний програмний документ “10 заповідей” проголошував створення самостійної демократичної республіки, гасло “Україна для українців”. 1903 р. з РУП вийшло ще одне угруповання, очолене Б. Ярошевським. Воно найменувало себе Українською соціалістичною партією (УСП). Як НУП, так і УСП були нечисленними і, не маючи скільки-небудь масової опори у суспільстві, скоро занепали. Наприкінці 1904 – на початку 1905 р. після нового розколу в РУП утворилася нова політична організація – Українська Соціал-демократична Спілка (скорочена назва “Спілка”) на чолі з студентами М. Меленевським-Баском та О. Скоропис-Йолтуховським. Спілка була досить чисельною для того часу (близько 6 тис. членів). Вона закликала пролетарів міста і села розгортати страйковий рух. Збройного повстання, як форми революційної боротьби, вона не схвалювала. Земельне питання пропонувала розв’язати демократичним шляхом: постановою спеціально для цього скликаної всенародної конституційної ради. У 1905 р. Спілка влилася до меншовицької фракції РСДРП на правах її автономної секції. На початку ХХ ст. утворились українські партії ліберального спрямування. Так, у 1904 р. утворилась Українська Демократична Партія (УДП) на чолі з поміркованими громадськими діячами О. Лотоцьким, Є. Чикаленком та ін. Згодом від неї відкололась Українська Радикальна Партія (УРП) на чолі з письменниками Б. Грінченком та С. Єфремовим. Обидві партії – нечисельні за складом. За своїми основними програмними положеннями були близькими до російського “Союзу визволення” (зародка майбутньої кадетської партії), обстоювали встановлення в Російській імперії конституційної монархії, яка б надала Україні право на автономію (про докорінні соціальні зміни не йшлося). Вже наступного року УРП та УДП злилися в Українську демократично-радикальну партію (УДРП).
1905 р. відбулася й реорганізація залишків РУП, яка після цього прийняла назву – Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП). Її провідники – Д. Антонович, В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш.
УСДРП і Спілка не змогли виробити чіткої тактики своєї діяльності та співпраці з іншими партіями і громадськими організаціями. 1909 р. Спілка розпалася. Керівники ж УСДРП С. Петлюра і В. Садовський стали шукати союзника у новоорганізованому 1908 р. міжпартійному політичному блоці українських ліберальних діячів (здебільшого з колишніх членів УДРП, яка самоліквідувалася) – Товаристві українських поступовців (ТУП). Провідники ТУП – М. Грушевський, С. Єфремов, Д. Дорошенко обстоювали конституційно-парламентський шлях боротьби за “українську справу”.
Отже, за винятком НУП, яка своїм ідеалом проголосила самостійну українську державу, інші національні партії Наддніпрянської України (РУП, УСП, Спілка, УСДРП, УДП, УРП та ін.)взяли за основу своїх програм вимоги політичної автономії України у складі Росії.
Серед загальноросійських партій, які мали свої комітети у Наддніпрянській Україні, слід відзначити Російську соціал-демократичну робітничу партію (РСДРП), що після 1903 р. розкололась на більшовиків на чолі з В. Ульяновим (Леніним) та меншовиків, провідником яких був Ю. Цедербаум (Мартов); партію соціалістів-революціонерів (есери), конституційних демократів (кадети), “Союз 17 жовтня” (“Октябристи”). Діяли також Польська партія соціалістична та єврейський “Бунд” (“Союз”).