Практические рекомендации

1. Изучение причин и механизмов полученных травм показало, что в 45% всех случаев травма возникает в результате глубокого, некорректного поведения игроков, поэтому профилактика травматизма у футболистов должна предусматривать повышение технического мастерства и степени физической подготовки, чистой и честной игры футболистов.

2. При травматических повреждениях коленного сустава должны быть полностью исключены упражнения, вызывающие боль, и заменить их необходимо упражнениями локального характера, либо использовать общеразвивающие упражнения. В то же время не следует перегружать здоровую конечность, нагрузка не должна превышать ее функциональные возможности, так как это может сказаться и на состоянии травмированной конечности.

3. При выполнении упражнений травмированной конечностью необходимо использовать либо пассивные упражнения с помощью тренера либо резинового амортизатора. Активно использовать изометрические упражнения и обязательно чередовать мышечное напряжение с расслаблением.

4. Планируемая нагрузка, особенно в начале этапа спортивной реабилитации, должна носить щадящий и строго дозированный характер с обязательным соблюдением принципа постепенности при возрастании параметров физической нагрузки. Вместе с тем нагрузка должна быть достаточно выраженной, чтобы достичь тренирующего эффекта.

5. Характер выполняемых футболистом в процессе реабилитации упражнений должен приобретать все более специализированную направленность: 'восстановление и развитие физических качеств, необходимых в футболе, двигательных действий, технических навыков, психологической устойчивости и т.д.

Диаграмма 1.

Обобщенные результаты диагностики уровня общей и специальной работоспособности у футболистов контрольной і експериментальной групп на этапе констатирующего експеримента %

Диаграмма 4.

Обобщенные результаты диагностики уровня темпа двигательной активности у футболистов контрольной и экспериментальной групп после физической реабилитации, %.

Діаграма 3.

Обобщенные результаты диагностики уровня игровой выносливости у футболистов контрольной и экспериментальной групп после физической реабилитации, %.

Диаграмма 2.

Результаты диагностики уровня мышечной силы у футболистов экспериментальной группы до и после физической реабилитации ,%.

Діаграма 3.2.3.

Узагальнені результати діагностики рівня фізичної агресії у дітей контрольної і експериментальної груп на етапі констатуючого експерименту (по методиці Басса-Дарки) %

Для перевірки змін ми проводимо контрольний зріз в двох групах по всіх методиках.

За методикою діагностики емоційних станів «Автопортрет», у дітей контрольної групи ми отримали результати, які майже не відрізняються від попередніх, отриманих на етапі констатуючого експерименту. А ознаки прогресуючого розвитку астенічного неврозу навіть посилились у 56% дітей.

Діаграма 3.2. 4.

Узагальнені результати діагностики рівня тривожності у дітей контрольної і експериментальної груп після формуючого експерименту (за методикою Г.Айзенка) %.

Діаграма 3.2. 5.

Узагальнені результати діагностики рівня загальної агресивності у дітей контрольної і експериментальної груп після формуючого експерименту (за методикою А. Ассингера) %.

Діаграма 3.2.6.

Узагальнені результати діагностики міри фізичної агресії у дітей контрольної і експериментальної груп після формуючого експерименту (по методиці Басса-Дарки) %.

Для того, щоб визначити, чи змінилися результати чи ні, і наскільки, ми проводимо аналіз, який описуємо нижче.

Аналіз результатів експериментальної роботи.

При аналізі проведеної нами експериментальної роботи ми порівняли результати дослідження констатуючого і формуючого експерименту. Оскільки, в контрольній групі ми не проводили формуючого експерименту, то їх показники якісно мало змінилися.

В експериментальній групі, зважаючи на проведену нами серію заходів психологічної реабілітації, у вигляді ігротерапії, арттерапії та музикотерапії, відповідно до розробленої програми, сталися якісні зміни, які ми і відобразили в приведених таблицях і діаграмах.

Спершу порівняємо отримані результати по методиці діагностики рівня тривожності до і після формуючого експерименту в контрольній групі

Діаграма 3.3.1.