Лондонські умови
В 1990 р. стало очевидним, що надані згідно з попередніми умовами пільги недостатні для вирішення проблеми країн-боржників. Тому були запропоновані Тринідадські умови, які передбачали списання 2/3 боргу найбідніших країн та країн із найбільшими сумами зовнішнього боргу. Однак на зустрічі голів держав "великої сімки" в Лондоні ці умови не були підтримані в повному обсязі. В грудні 1991 р. Паризький клуб прийняв компромісні Лондонські (посилені Торонтські) умови. Замість списання 2/3 боргу вони передбачали чотири варіанти 50%-го скорочення чистої приведеної вартості сум, що піддягали консолідації та належали до непогашених комерційних кредитів (тобто сум, що не належали до залишку боргу). Варіанти Лондонських умов:
• анулювання 50 % боргу і реструктуризація залишкової суми на 23 роки з 6-річним пільговим періодом і нарахуванням процентів за ринковою ставкою;
• реструктуризація боргу за пільговими процентними ставками на 23 роки без пільгового періоду;
• реструктуризація боргу за ринковими процентними ставками на 25 років з 16-річним пільговим періодом;
• реструктуризація зобов'язань з обслуговування кредитів, наданих як офіційне сприяння розвитку, на ЗО років з 20-річним пільговим періодом.
З 1991 по 1993 р. було переглянуто борги 10 країн, зокрема Гвінеї, Мавританії, Мозамбіку, Малі та ін. Загальна сума переглянутих боргів становила 4 млрд дол. США. Чиста приведена вартість зобов'язань цих країн з обслуговування боргу зменшилась приблизно в 2 рази.
Неапольські умови
Діють із початку 1995 р. і спрямовані на подолання проблеми заборгованості країн із низьким рівнем доходу. Вони передбачають такі варіанти:
• 67 %-не списання за чистою приведеною вартістю чи реструк-турування боргу з метою його скорочення на 67 % за ставками, меншими за ринкові (для країн із ВВП на душу населення менш ніж 500 дол. США, або з коефіцієнтом борг/експорт більшим за 350 %);
• 50 %-не списання для інших категорій країн;
• капіталізація процентів (50 %) і їх виплата протягом 33 років із 8-річним пільговим періодом, залишок сплачується протягом 23 років з 6-річним пільговим періодом з прогресивною шкалою амортизації;
• реструктуризація на 40 років з 16-річним або 20-річним пільговим періодом, ставка процентів є незмінною (за кредитами в рамках офіційної допомоги розвиткові).
В 1995—1998 pp. було скорочено заборгованість більше ніж ЗО країн із низьким рівнем доходу, з них сім країн отримали скорочення боргу на 67 %.
Ліонські умови
З 1997 р. введено в дію Ліонські умови, які також розраховані на країни з низьким рівнем доходу. Вони передбачають 80 %-не зниження боргових зобов'язань і приведення співвідношень зовнішній борг/експорт до рівня 200—250 % та платежі/експорт — до 20—25 %. Дія Ліонських умов доповнюється програмою МВФ і Всесвітнього банку щодо зниження платежів у МВФ, запровадженою в 1997 р. Вперше ця програма була застосована до Уганди, де завдяки їй співвідношення борг/експорт в 1998 р. знижено до 202 %, потім у Болівії — зниження до 205 %.