Вимоги до поурочних планів
* Чітко визначені тема, мета.
* Поурочний план – логічна схема побудови уроку (не обов’язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).
* План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.
* Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.
* Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).
* Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.
* Поурочні плани передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).
* Поурочні плани повинні бути охайно оформлені. Зошити слід обов’язково підписувати (предмет, клас, рік, учитель). Бажано, щоб були поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку
Самоаналіз уроку
Клас:
Тема уроку:
Тип уроку та його структура:
1. Яке місце даного уроку в темі? Як цей урок пов'язаний з попереднім, як цей урок працює на подальші уроки?
2. Коротка психолого-педагогічна характеристика класу (к-ть слабоуспіваючих, сильних учнів ...)
Які особливості учнів були враховані при плануванні уроку?
3. Яка триєдина дидактична мета уроку (його повчальний, розвиваючий, виховний об'єкт), дати оцінку успішності в досягненні мети уроку.
4. Відбір змісту, форм і методів навчання відповідно до мети уроку. Виділити головний етап і дати повний його аналіз, ґрунтуючись на результатах навчання на уроці. Яке поєднання методів навчання було вибране для пояснення нового матеріалу?
5. Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічні "зв'язки" між цими етапами? Показати, як інші етапи працювали на головний етап?
6. Відбір дидактичних матеріалів, ТЗН, наочних посібників відповідно до цілей уроку.
7. Як організований контроль засвоєння знань, умінь і навиків учнів? На яких етапах уроку? У яких формах і якими методами здійснювався? Як організовано регулювання і корекцію знань учнів?
8. Психологічна атмосфера на уроці і спілкування вчителя і учнів.
9. Як Ви оцінюєте результати уроку? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання уроку? Якщо не вдалося, то чому?
10. Намітити перспективи своєї діяльності.
Система контролю и оцінювания досягнень учнів. За 4-5 хв. до кінця уроку вчитель вибирає кілька дитячих робіт для колективного обговорення, активно залучаючи учнів до аналізу й оцінки їх якості. Підсумовує це обговорення, навчає учнів об'єктивно оцінювати якість виробу. Решті учням дає індивідуально свої схвалення чи зауваження, особливо відмічаючи тих, хто проявив творчу самостійність. Об'єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє їх більш активній та пізнавальній діяльності. Контролюючи навчально-трудову діяльність, учитель має враховувати рівень досягнень учня, а не ступінь його невдач. Оцінки не поділяються на позитивні й негативні. Критерії оцінювання з трудового навчання носять комплексний характер. До них належать: - рівень передбачених програмою теоретичних знань, а також умінь застосовувати ці знання в практичній роботі;
рівень навичок роботи з ручними інструментами;
дотримання якості виробу;
рівень економності, раціональності у використанні матеріалів;
рівень самостійності, творчості в процесі організації і виконання роботи; - дотримання правил безпеки та культури праці.
Об’єктами педагогічного контролю є:
- ставлення учнів до праці (індиферентне, позитивне, творче);
- процеси і результативність узагальнюючих практичних робіт.
У ставленні до праці звертається увага на цілісність розвитку особистості: фізичного, соціального, інтелектуального. Цілісність розвитку виявляється у єдності слова і діла, гармонії думки, почуття, дії.
За результатами практичних робіт з’ясовується повнота сприймання і відтворення учнями навчальної інформації: словесної, сенсорної. Повноцінність передачі словесної і сенсорної інформації досягається мовленнєвими, колірно-графічними і предметними засобами.