Тема 11. Мотивація працівників до здійснення інноваційної діяльності Питання теми:

1. Сутність мотивації працівників до здійснення інноваційної діяльності.

2. Методи стимулювання інноваційної активності працівників організації.

3. Стимулювання вищого керівництва організації до здійснення інноваційної діяльності.

4. Стиль керівництва та формування інноваційної культури в організації.

Як вже зазначалось, основою інноваційного потенціалу підприємства є персонал, а саме сукупність їх знань, навичок, компетенцій та здібностей. Саме тому МОТИВАЦІЯ, як функція управління, яка є СУКУПНІСТЮ РУШІЙНИХ СИЛ, ЩО СТИМУЛЮЮТЬ УЧАСНИКІВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ДО АКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, є дуже важливою.

Мотивація пов’язана з такими поняттями як мотив (рухати, штовхати), потреба, спонукання.

ПОТРІБНО ВІДРІЗНЯТИ МОТИВАЦІЮ І СТИМУЛЮВАННЯ.

Мотивація – це те, що знаходиться всередині кожної людини, спрямовує її та визначає її поведінку.

Мотивація створює свідоме внутрішнє ставлення працівника до виконуваної ним роботи та організації в цілому.

ЗАКОНИ МОТИВАЦІЇ.

Мотив – це те, що людина хоче зробити, здібність – це те, що людина може зробити.

ЗАДАЧА менеджера – створити умови, при яких здібності і мотивація поєднуються.

Саме тому має право на життя вислів:

Мотивація – це процес впливу (система дій) на індивіда з метою спонукання його до певної діяльності шляхом пробудження у нього необхідних мотивів.

Мотивація працівника до здійснення інноваційної діяльності – це процес впливу на людину з метою спонукання її до діяльності зі створення та впровадження інновацій в організації.

СТИМУЛЮВАННЯ – це інструмент забезпечення мотивації (коли недостатньо внутрішніх мотивів).

Стимулювання – це позитивне або негативне підкріплення (батіг чи пряник), що впливає на прояв зовнішньої поведінки працівника, а не на його свідоме ставлення до роботи.

Система мотивації має:

• відповідати потребам і очікуванням працівників організації, зокрема творчих працівників;

• максимально об’єктивно враховувати результати діяльності, кваліфікацію працівників, статус посади, міру відповідальності;

• заохочувати накопичення нових знань і досвіду;

• бути простою та зрозумілою; необхідно, аби працівники чітко розуміли цілі, яких планується досягти, і знали, що треба робити, щоб отримати відповідну винагороду;

• бути прозорою, виключати будь-яку професійну дискримінацію, створювати рівні можливості для всіх працівників;

• мати постійне, а не епізодичне застосування (як одинична акція чи тимчасова кампанія).

Складність побудови ефективної системи стимулювання інноваційної праці пояснюється тим, що основними суб’єктами інноваційної діяльності на підприємстві є працівники різних категорій, які мають власні потреби та праця яких має свої особливості.

Ефективність створеної системи мотивації можна оцінювати за трьома параметрами¹: лояльність персоналу, продуктивність його діяльності, привабливість компанії на ринку праці.