2. Організаційна структура комерційного банку.

Під системою розуміють сукупність елементів, пов'язаних відношеннями та зв'язками один з одним. Мережа цих зв'язків та відношень формує структуру. При цьому елементи системи (підсистеми) функціонують у часі як єдине ціле: кожен елемент працює задля мети цілої системи.

Організаційна структура банку схожа на інші підприємницькі структури і її функціонування регламентується ЗУ "Про господарські товариства", "Про банки і банківську діяльність" і т. д.

Організаційна структура (ОС) та відповідно органи управління будь-якого КБ залежать від форми власності, розмірів та спеціалізації банку. При цьому слід мати на увазі, що немає двох однакових банків; кожен з них буде мати власну, притаманну тільки йому ОС. Але серед багатьох різноманітних ОС є те, що буде характерним для усіх банків, - те, що складає типову організаційну структуру банківської установи (рис. 1.)

Загальні збори акціонерів

Спостережна рада банку

Ревізійна комісія

Кредитний комітет

Правління банку

(рада директорів)

Тарифний комітет

Комітет з питань управління

активами і пасивами

Голова правління

Функціональні підрозділи і служби банку

Департаменти банку

Відділи департаментів банку

Органи управління банком зобов'язані забезпечити безперебійне ефективне керівництво комерційною діяльністю банку з метою виконання його функцій.

До складу органів управління банком входять:

- загальні збори акціонерів (учасників);

- спостережна рада банку;

- правління (рада директорів) банку на чолі з головою.

Головним (найвищим) органом управління банківської установи є загальні збори акціонерів (учасників) банку. Цей орган збирається, як правило, один раз на рік і здійснює загальне керівництво діяльністю, тобто вирішує всі стратегічні завдання банку.

Спостережна рада банку обирається із представників засновників та акціонерів банку і здійснює загальне керівництво діяльністю банків в період між загальними зборами акціонерів.

Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює правління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його робо­ти. Засідання проводяться, як правило, не менше двох разів на місяць.

Голова правління (ради директорів) банку керує всією діяльністю банку, представляє банк в інших організаціях, підписує договори та інші документи від імені банку, несе персональну відповідальність за його роботу.

Ревізійна комісія банку - контролюючий орган банку, склад якої формується із представників акціонерів (учасників), затверджується рішенням загальних зборів акціонерів (учасників). Членами ревізійної комісії не можуть бути особи, які є працівниками банку. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів неправомочні затвердити баланс.

Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки створюють постійно діючі комітети, зокрема:

1. Кредитний комітет - щомісячно оцінює якість активів банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення.

2. Комітет з питань управління активами та пасивами - щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів та надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають.

3. Тарифний комітет - щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку щодо операційних доходів.

4. Основними функціональним підрозділами, що безпосередньо здійснюють банківські операції та обслуговують клієнтів, є департаменти банку та їх відділи.

Крім управлінь до організаційної структури відносять такі функціональні підрозділи та служби банку:

1. Відділ кадрів зазвичай планує чисельність і використання персоналу банку, здійснює набір персоналу та його розстановку, керує оплатою праці, організовує навчання і підвищення кваліфікації кадрів.

2. Бухгалтерія веде облік здійснених банком операцій на підставі пер­винної документації і відображення їх на рахунках бухгалтерського балансу.

3. Адміністративно-господарський відділ займається придбанням, підтримкою і продажем банківських будинків, споруд та обладнання. Спільно з відділом ЕОМ здійснює розробку та впровадження ЕОМ, оснащення банківських установ ЕОМ та організаційною технікою, веде архів.

4. Юридичний відділ розробляє нормативні документи і контролює правильність укладання банківських угод, складає договори та інші ділові папери, позовні заяви, протести, веде справи банку в судових та адміністративних установах.

5. Ревізійний відділ. Служба внутрішнього банківського аудиту здійснює перевірку роботи банку і його філій у відповідності з діючими і нормативами обліку, інструкціями і іншими нормативними документами.

6. Відділ впровадження і експлуатації ЕОМ організовує комп'ютерні системи банку, здійснює виконання електронних розрахунків і платежів, займається розробкою програмного забезпечення для відділів та управлінь банку, розробляє програми перспективного і поточного оснащення банку електронно-обчислювальною і оргтехнікою, спільно з адміністративним відділом реалізує ці програми.

Удосконалення організаційної структури має сприяти поліпшенню керованості банком, кращій координації дій підрозділів, загальному підвищенню ефективності роботи.

Цього можна досягти двома прямо протилежними способами:

• збільшення витрат на створення нових підрозділів для виконання додаткових функцій та обсягів роботи (що доцільно, насамперед, для банків, які розвиваються);

• пошуком резервів скорочення витрат — для надмірних систем, які відчувають труднощі з подальшою діяльністю існуючих організаційних структур. Саме через такі проблеми деякі системні банки замість балансових філій створили територіально від­окремлені без балансові відділення.

Ще один вагомий фактор, який впливає на сучасні банківські установи — кадрова структура. Зі зміною технологічних та економічних параметрів ринку банківських продуктів і послуг змінюється структура кадрових потреб банків.

Ефективна ОС банку сприяє контролю політики управління ризиками. Процес управління ризиками, зазвичай, контролюють Правління банку та комітет з управління ризиками. Стратегію і політику в процесі управління ризиками визначає комітет з управління ризиками. Діяльність банку також регулюють кредитний комітет, технологічний комітет і комітет клієнтської політики.

ОС банку є основою ефективного стратегічного і тактичного управління. Вона повинна відповідати найсучаснішим ринковим вимогам і постійно вдосконалюється завдяки розвитку технічних засобів опрацювання інформації, наявності висококваліфікованих фахівців тощо.