- •Основи роботи в scilab
- •Користування Scilab Виклик довідки
- •Робота в редакторі
- •Робота з Workspace
- •Команди керування середовищем
- •Засоби програмування. Оператори і команди
- •Створення .Sce та .Sci файлів
- •Конструкції мови
- •Короткий синтаксис і приклади основних конструкцій.
- •Основні команди і оператори мови SciLab та їх призначення
- •Робота з векторами і матрицями
- •Створення векторів та матриць
- •Звертання до елементів матриць і векторів
- •Логічні функції над масивами
- •Знищення рядків, стовпців, елементів
- •Створення матриць спеціального виду
- •Інші операції над масивами
- •Елементарні операції над векторами і матрицями
- •Множення і ділення векторів і матриць
- •Функції обробки даних для матриць і векторів
- •Можливості вводу і виводу неграфічної інформації
- •5. Робота з графікою
- •Двовимірні графіки
- •Трьохвимірні графіки
- •Контурні графіки
- •Гістограми
- •Зображення геометричних фігур
- •Експорт зображень
- •6. Графічний інтерфейс (gui)
- •Основні функції gui
- •Створення діаграми
- •Основні блоки Xcos
- •8. Висновки
- •9. Література
Створення .Sce та .Sci файлів
Залежно від вмісту файлу розширенням файлів може бути .sce або .sci:
файли з розширенням. sci містять визначення функцій Scilab – виконання таких файлів призводить до завантаження даних функцій в робоче середовище пакету, після чого їх можна використовувати точно так само, як вбудовані функції Scilab;
файли з розширенням. sce можуть містити як визначення функцій, так і виконувані інструкції - зазвичай в результаті виконання такого файлу обчислюються значення змінних, відбувається виведення результатів в консоль, відображення графіків, читання або запис файлів і т.д.
Для того щоб створити .scі файл потрібно відкрити вбудований редактор SciNotes набрати текст програми та в меню вибрати Файл -> Зберегти як ввести назву файлу та вибрати тип файлу .sci.
Приклад програми, що міститься у файлі stepin.sci
function rez=stepin (a,b)
rez=a^b;
endfunction
Використовуючи функцію exec в консолі, ми запускаємо дану функцію на виконання, а потім її використовуємо:
-->exec("SciLab/stepin.sci")
-->function rez=stepin (a,b)
--> rez=a^b;
-->endfunction
-->stepin(4,5)
ans =
1024.
Для того щоб створити .sce файл потрібно відкрити вбудований редактор SciNotes набрати текст програми та в меню вибрати Файл -> Зберегти як ввести назву файлу та вибрати тип файлу .sce.
Приклад програми, що міститься у файлі myscript.sce
a1 = 5;
a2 = 8;
a3 = a1 * a2;
disp(a3);
Використовуючи функцію exec в консолі, ми запускаємо даний скрипт на виконання:
-->exec(“myscript.sce”)
-->a1 = 5;
-->a2 = 8;
-->a3 = a1 * a2;
-->disp(a3);
exec(fun [,mode])
exec(path [,mode])
fun : ім’я файлу, в якому знаходиться Scilab функція (функція визначена безпосередньо в Scilab);
path : рядок, що містить повний шлях до файлу, що містить функцію;
mode : цілий скаляр, що може приймати наступні значення:
0 : по замовчуванню
-1 : нічого не друкувати
1 : повідомлення (echo) для кожного командного рядка
2 : prompt --> друкує
3 : echoes + prompts
4 : stops зупинка перед кожним "prompt"
7 : stops + prompts + echoes : корисно для демонстрацій.
Конструкції мови
Існують такі вагомі особливості SciLab:
Імена змінних в Scilab можуть мати довільну довжину, проте лише перші 24 символи імені є значущими, тому щоб уникнути помилок слід використовувати імена довжиною до 24 символів. Допустимими символами в іменах змінних є латинські букви, цифри, а також символи "%", "_", "#", "!", "$", "?". Слід зазначити, що деякі змінні, імена яких починаються символом "%", мають особливий сенс у Scilab;
Scilab чутливий до регістру символів;
Нумерація елементів масивів починається з одиниці;
Коментар починається «//» і діє лише до кінця рядка.
Далі приведені ключові слова мови SciLab та їх призначення.
Таблиця 2.1. Оператори керування програмою
Конструкція |
Призначення |
else |
Гілка оператора if, яка працює при невиконання всіх умов. |
elseif |
Гілка оператора if, яка працює при виконання деякої умови. |
empty |
Пуста матриця. |
end |
Кінець конструкції. |
global |
Визначення глобальної змінної. |
catch |
Початок блоку catch в структурі try-catch. |
break |
Переривання виконання циклу. |
case |
Оператор вибору, що використовується в структурі select-case-end. |
continue |
Передача управління наступній ітерації циклу. |
do |
Ключове слово для циклу do. |
for |
Ключове слово для циклу for. |
if |
Ключове слово для умовного оператора if. |
select |
Ключове слово оператору вибору. |
then |
Ключове слово в структурі оператору if і select. |
while |
Ключове слово оператору while. |
