Створення .Sce та .Sci файлів

Залежно від вмісту файлу розширенням файлів може бути .sce або .sci:

• файли з розширенням. sci містять визначення функцій Scilab – виконання таких файлів призводить до завантаження даних функцій в робоче середовище пакету, після чого їх можна використовувати точно так само, як вбудовані функції Scilab;

• файли з розширенням. sce можуть містити як визначення функцій, так і виконувані інструкції - зазвичай в результаті виконання такого файлу обчислюються значення змінних, відбувається виведення результатів в консоль, відображення графіків, читання або запис файлів і т.д.

Для того щоб створити .scі файл потрібно відкрити вбудований редактор SciNotes набрати текст програми та в меню вибрати Файл -> Зберегти як ввести назву файлу та вибрати тип файлу .sci.

Приклад програми, що міститься у файлі stepin.sci

function rez=stepin (a,b)

rez=a^b;

endfunction

Використовуючи функцію exec в консолі, ми запускаємо дану функцію на виконання, а потім її використовуємо:

-->exec("SciLab/stepin.sci")

-->function rez=stepin (a,b)

--> rez=a^b;

-->endfunction

-->stepin(4,5)

ans =

1024.

Для того щоб створити .sce файл потрібно відкрити вбудований редактор SciNotes набрати текст програми та в меню вибрати Файл -> Зберегти як ввести назву файлу та вибрати тип файлу .sce.

Приклад програми, що міститься у файлі myscript.sce

a1 = 5;

a2 = 8;

a3 = a1 * a2;

disp(a3);

Використовуючи функцію exec в консолі, ми запускаємо даний скрипт на виконання:

-->exec(“myscript.sce”)

-->a1 = 5;

-->a2 = 8;

-->a3 = a1 * a2;

-->disp(a3);

exec(fun [,mode])

exec(path [,mode])

fun : ім’я файлу, в якому знаходиться Scilab функція (функція визначена безпосередньо в Scilab);

path : рядок, що містить повний шлях до файлу, що містить функцію;

mode : цілий скаляр, що може приймати наступні значення:

0 : по замовчуванню

-1 : нічого не друкувати

1 : повідомлення (echo) для кожного командного рядка

2 : prompt --> друкує

3 : echoes + prompts

4 : stops зупинка перед кожним "prompt"

7 : stops + prompts + echoes : корисно для демонстрацій.

Конструкції мови

Існують такі вагомі особливості SciLab:

• Імена змінних в Scilab можуть мати довільну довжину, проте лише перші 24 символи імені є значущими, тому щоб уникнути помилок слід використовувати імена довжиною до 24 символів. Допустимими символами в іменах змінних є латинські букви, цифри, а також символи "%", "_", "#", "!", "$", "?". Слід зазначити, що деякі змінні, імена яких починаються символом "%", мають особливий сенс у Scilab;

• Scilab чутливий до регістру символів;

• Нумерація елементів масивів починається з одиниці;

• Коментар починається «//» і діє лише до кінця рядка.

Далі приведені ключові слова мови SciLab та їх призначення.

Таблиця 2.1. Оператори керування програмою

Конструкція	Призначення
else	Гілка оператора if, яка працює при невиконання всіх умов.
elseif	Гілка оператора if, яка працює при виконання деякої умови.
empty	Пуста матриця.
end	Кінець конструкції.
global	Визначення глобальної змінної.
catch	Початок блоку catch в структурі try-catch.
break	Переривання виконання циклу.
case	Оператор вибору, що використовується в структурі select-case-end.
continue	Передача управління наступній ітерації циклу.
do	Ключове слово для циклу do.
for	Ключове слово для циклу for.
if	Ключове слово для умовного оператора if.
select	Ключове слово оператору вибору.
then	Ключове слово в структурі оператору if і select.
while	Ключове слово оператору while.