2.2.9 Організаційно-економічна частина

1. Організація робочого місця зварника

2 Розрахунок витрати зварювальних матеріалів

Витрата зварювальних матеріалів (електродів, флюсу, електродного дроту, захисного газу ) розраховується для кожного типу шва й для всіх швів одного типорозміру. Розрахунок виконується для загальної довжини шва кожного типорозміру відповідно до рекомендацій.

Маса наплавленого металу при ручному дуговому зварюванні визначається за формулою

G_н = F_{шв ,} (2.34)

де – довжина шва 1 см;

– щільність наплавленого металу (7,8 г/см³).

Витрати електродів для ручного дугового зварювання визначаються за формулою

G_е = G_н К_е, (2.35)

де К_е – коефіцієнт, який ураховує розхід електродів на 1 кг наплавленого металу відповідно до рекомендацій [13].

Витрати електродного дроту для зварювання в СО₂ визначаються за формулою

G_др = G_н (1+ ), (2.36)

де – коефіцієнт, який ураховує витрати електродного дроту на 1 кг наплавленого металу. Вибирається відповідно до рекомендацій [13] в межах 0,10…0,15.

Витрати флюсу (г/пог. м) визначаються за формулою

G_фл = (2.37)

Товщина шару флюсу залежно від величини зварювального струму визначається за таблицею 2.6.

Таблиця 2.6 – Залежність товщини шару флюсу від величини

зварювального струму

Зварювальний струм, А	200….400	400…800	800…1200
Товщина шару флюса, мм	25…35	35…45	45…60

3 Розрахунок витрат електроенергії Витрата електроенергії розраховується для кожного типорозміру зварного шва з урахуванням його загальної довжини відповідно до рекомендацій [13].

Витрата електроенергії на 1 кг наплавленого металу приблизно визначається за формулою

Q_е =

де U_Д – напруга дуги, В;

– коефіцієнт наплавлення, г/А ^. год;

– коефіцієнт корисної дії джерела живлення;

К_у – коефіцієнт, який ураховує час горіння дуги (роботи зварювального устаткування) у загальному часі зварювання.

Напруга дуги визначається технологією зварювання. Значення коефіцієнта наплавлення при ручному дуговому зварюванні наведені в паспорті на використовувані електроди. Коефіцієнт корисної дії джерела живлення указаний у його паспорті.

Розхід електроенергії визначається за формулою

А = , (2.37)

де U_Д – напруга дуги, В;

– к.к.д. джерела живлення зварювальній дуги;

W_о – потужність, що розходована при холостому ході, кВт;

Т – загальний час зварювання, год;

t_о – час горіння дуги (основний час), год.

Значення джерела живлення зварювальної дуги і W_о приймаються за таблицею 2.7.

Таблиця 2.7 – Значення к.к.д. джерела живлення зварювальної дуги і потужність при холостому ході

Рід струму		Wо
Змінний	0,80…0,90	0,20…0,40
Постійний	0,60…0,70	2,0…3,0

Час горіння дуги визначається за формулою

t_о = .

Загальний час зварювання визначається за формулою

Т = ,

К_п – коефіцієнт використання зварювального поста, який приймається для ручного дугового зварювання, 0,5…0,55.

Розхід електроенергії при зварюванні в СО₂ визначається за формулою (2.37).