- •1.1 Мета й завдання дипломної роботи
- •1.2 Тема дипломної роботи
- •- Дати технологічні рекомендації із запобігання причин, що сприяють утворенню пор, холодних і гарячих тріщин й міжкристалічної корозії зварних з'єднань.
- •1.3 Вихідні дані для виконання дипломної роботи
- •2 Зміст і обсяг дипломної роботи
- •2.1 Графічна частина
- •2.2 Зміст і порядок виконання розрахунково-пояснювальної записки курсової роботи
- •Рекомендований наступний порядок викладання розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці):
- •2.2.2 Характеристика матеріалу виробу й оцінка його
- •2.2.3 Обгрунтування вибору способу зварювання
- •2.2.4 Вибір зварювальних матеріалів
- •2.2.5 Розрахунок і вибір режимів зварювання
- •Ручне дугове зварювання
- •Механізоване зварювання під шаром флюсу й у захисних газах Зварювання стикових швів
- •Зварювання кутових швів
- •Зварювання у захисних газах дротом суцільного перетину
- •2.2.6 Вибір зварювального устаткування
- •Описання технологічного процесу зварювання виробу
- •Контроль якості зварювання
- •2.2.9 Організаційно-економічна частина
- •Організація робочого місця зварника
- •2 Розрахунок витрати зварювальних матеріалів
- •3 Розрахунок витрат електроенергії Витрата електроенергії розраховується для кожного типорозміру зварного шва з урахуванням його загальної довжини відповідно до рекомендацій [13].
- •2.2.10.Охорона праці та навколишнього середовища
- •Список літератури
Ручне дугове зварювання
При ручному дуговому зварюванні це – діаметр електрода, сила зварювального струму, напруга дуги, площа поперечного перетину шва, виконаного за один прохід дуги, кількість проходів, рід струму, полярність та ін.
Визначення режиму зварювання звичайно починають з вибору діаметра електрода, що призначають залежно від товщини листа при зварюванні швів стикових з'єднань і від катета шва при зварювані кутових і таврових з'єднань. Практичні рекомендації щодо вибору діаметра електрода наведені нижче.
Таблиця 5 – Вибір діаметра електрода в залежності від товщини металу
Товщина деталей при зварюванні в стик, мм |
1,5…2 |
3 |
4…8 |
9…12 |
13…15 |
16…20 |
20 |
Діаметр електроду, мм |
1,6-2 |
3 |
4 |
4-5 |
5 |
5-6 |
6 і |
Таблиця 6 – Вибір діаметра електрода в залежності від катета шва
Катет кутового або таврового шва, мм |
3 |
4…5 |
6…9 |
Діаметр електроду, мм |
3 |
4 |
5 |
При зварюванні багатопрохідних швів стикових з'єднань перший прохід повинен виконуватися електродами діаметром не більше 5 мм, найчастіше діаметром 4 мм, тому що застосування електродів більшого діаметру не дозволяє у необхідному ступені проникнути в глибину оброблення для провару кореня шва.
При зварюванні кутових і таврових з'єднань, як правило, за один
прохід виконують шви катетом не більше 8…9 мм. При необхідності виконання шва з більшим катетом застосовується зварювання за два проходи й більше.
При визначенні кількості проходів необхідно знати, що максимальний поперечний перетин метала, наплавленого за один прохід, не повинен перевищувати 30…40 мм2. Для визначення кількості проходів при зварюванні кутових і таврових з’єднань загальна площа поперечного перетину наплавленого металу може бути обчислена за формулою
Fн = kyk2/2, (2.11)
де Fн – площа поперечного перетину наплавленого металу, мм2;
ky – коефіцієнт збільшення, який враховує наявність зазорів та випукливість шва;
k – катет шва, мм.
Значення ky вибирається залежно від катета шва:
Таблиця 7 – Вибір коефіцієнта підвищення в залежності від катета шва
Катет шва, мм |
3…4 |
5…6 |
7…1 |
12…20 |
20…30 |
30 |
КУ |
1,5 |
1,35 |
1,25 |
1,15 |
1,10 |
1,05 |
При зварюванні швів стикових з’єднань площа поперечного перетину (мм2) металу, наплавленого за один прохід, при якому забезпечуються оптимальні умови формування, повинна складати:
для першого проходу (при заварюванні кореня шва)
F1
= (6
8)dе.;
(2.12)
для наступних проходів
Fп = (8…12)dе. (2.13)
Для визначення кількості проходів при зварюванні швів стикових з’єднань з розробкою кромок необхідно визначити загальну площу поперечного перетину наплавленого металу.
Знаючи загальну площу поперечного перетину наплавленого металу і площу поперечного перетину наплавленого металу при першому і кожному наступному проході, знаходимо кількість проходів:
(2.14)
Сила зварювального струму при ручному дуговому зварюванні може бути визначена залежно від діаметра електрода і допустимої щільності струму:
(2.15)
де dе – діаметр електрода (стрижня), мм;
j – допустима щільність струму, А/мм2.
Таблиця 8 - Значення допустимої щільності струму j в електроді при
ручному дуговому зварюванні
Види покриття |
Допустима щільність струму в електроді, А/мм2 |
|||
Руднокисле |
14...20 |
11.5...16 |
10...13.5 |
9.5...12.5 |
Фтористо - кальцієве |
13...18.5 |
10...14.5 |
9...12.5 |
8.5...12 |
Найбільш зручно визначати силу зварювального струму за формулою
Iзв = kdе. (2.16)
Значення k вибирають залежно від діаметра електрода:
Діаметр електрода, мм 2 3 4 5 6
k 25…30 30… 45 35…50 45…55 45…60
Силу зварювального струму, визначену за формулою (2.16), необхідно откорегувати з урахуванням товщини зварювальних елементів, типу зварного з’єднання і просторового положення.
Якщо
товщина металу S
3de,
то значення Iзв
необхідно збільшувати на 10…15 %. Якщо
S
1,5
de,
зварювальний струм зменшують на 10…15 %.
При зварюванні кутових швів значення
Iзв
збільшується на 10…15 %. При зварюванні
у вертикальному і стельовому положенні
значення Iзв
необхідно зменшувати на 10…15 %.
Напруга дуги при ручному дуговому зварюванні змінюється незначно і вибирається за рекомендаціями паспорта на дану марку електрода. Для більшості марок електродів, використовуваних при зварюванні вуглецевих і легованих конструкційних сталей, напруга дуги становить UД =22…28В.
Швидкість зварювання Vзв (м/год) визначається за формулою
(2.17)
де
–
коефіцієнт наплавлення, г/А
год;
– густина
наплавленого металу, г/см3;
Fн – площа поперечного перетину наплавленого металу за даний прохід, см2.
