
- •Тема 3. Планування у страховій діяльності
- •Стратегічне та перспективне планування
- •Бізнес-планування
- •Маркетинг та планування страхової діяльності
- •Плани фінансування ризиків
- •Плани власного утримання ризиків
- •Плани з передачі ризику
- •Страхування в цілому
- •Закон великих чисел
- •Використання терміну "страхування"
- •Страхування з фіксованою вартістю
- •Страхові деривативи та цінні папери
- •Змішані плани
- •Страхові плани з великою франшизою
- •Страхові плани з ретроспективними ставками
- •Плани кептивного страхування
- •Страхові пули
- •Плани страхування з обмеженням ризику
- •Порівняння планів фінансування ризику
- •Комбінування планів утримання ризиків, передачі ризиків і змішаних планів
Страхові деривативи та цінні папери
Організація може використовувати їх для заліку або хеджування ризиків збитків. Отже, похідні інструменти додають схожу функцію до традиційного або перестрахування. Для того щоб зрозуміти, як похідні інструменти виконують свої функції, важливо знати, що вони собою представляють і як працюють.
Страховий дериватив - фінансовий контракт, за яким його цінність визначається за рівнем збитків,що страхуються, понесених протягом певного періоду часу. Отже, застраховані збитки - підлеглий актив. Свопи та опціони - два основних види похідних інструментів у страхуванні.
Сек'юритизація - випуск ринкових страхових цінних паперів на основі грошових потоків, що виникли внаслідок передачі ризиків, що страхуються. Прикладом є облігації за ризиками катастроф, які спеціально розроблені для передачі інвесторам застрахованого ризику катастроф, таких, як збитки від землетрусів або ураганів. Якщо лихо сталося, то інвестори втрачають відсотки або основну суму, або і те, і інше за облігаціями. Збитки інвестора використовуються іншою компанією (яка передала ризик) з метою компенсувати збитки від катастрофи.
Ринок похідних і страхових цінних паперів ще не широко розвинений, тому використання цих інструментів досить обмежено. Вони відносно дорогі, якщо порівнювати зі страхуванням з фіксованою вартістю, і вимагають багато зусиль для впровадження. Проте ціна цих продуктів буде падати з зростанням довіри до них у інвесторів. Ціни на послуги страхування періодично відчувають коливання, тому зростання вартості традиційних видів страхування призведе до підвищення конкурентоспроможності цих продуктів. До теперішнього часу ці цінні папери використовувалися в основному страховиками (перестраховиками) для компенсації збитків за ризиками у портфелі.
Серйозний недолік багатьох похідних і страхових цінних паперів в тому, що дохід, отриманий організацією від них для компенсації втрат, може не відповідати фактично понесеним нею збиткам. Цей ризик, званий основним, може бути усунутий, якщо організація здатна індивідуалізувати один з нових ризикових продуктів для власного профільного ризику.
Деривативи
Дериватив - фінансовий контракт, вартість якого залежить від ціни інших активів - наприклад, товарів. Актив, який визначає вартість деривативу, називається підлеглим активом (underlying asset). Дериватив може також визначати свою вартість за рівнем індексу цін - таких, як індекс акцій Standard & Poor's 500 або індекс застрахованих збитків від катастроф на південному сході Сполучених Штатів.
Виробники сирої нафти можуть вводити в дериватив договір про збільшення його вартості тоді, коли падають ринкові ціни на сиру нафту. Відповідно з цим договором сира нафта є підлеглим активом, тому що вартість деривативу базується на ринковій ціні сирої нафти. Якщо ринкова ціна сирої нафти падає, виробник нафти може використовувати збільшення вартості своїх деривативів для заліку втрат доходів внаслідок падіння цін на сиру нафту.
Інший приклад - глобальна організація, що базується в США, - може придбати дериватив для заліку будь-яких можливих збитків від переказу іноземної валюти внаслідок зростання вартості іноземної валюти по відношенню до американського долара. У цьому випадку обмінна ставка іноземної валюти в доларах США є підлеглим активом. Якщо вартість іноземної валюти зростає відносно долара США, вартість деривативу організації збільшується для заліку втрат з переказу валют.
Приклад страхового деривативу
Припустимо, що компанія « XYZ Виробництво» (XYZ ) готова придбати страховий дериватив для хеджування збитків ризику урагану на південному сході США. Припустимо, що розрахункова вартість страхового деривативу заснована на розмірі шкоди XYZ від одного урагану, який перевищив деяке порогове значення.
Якщо ураган стався і збиток XYZ від нього перевищив це порогове значення, то грошова розрахункова величина страхового деривативу для XYZ збільшується в прямій пропорції до перевищення її збитків над пороговим значенням. XYZ використовує це збільшення грошової розрахункової величини деривативу для хеджування чи заліку збитків, що сталися внаслідок урагану.