1.7 Виявлення свиноматок в охотi, I їх осiменiння.

Близько 800 свинарських господарств Німеччини і Австрії взяли участь у щорічному опитуванні, проведеному фахівцями журналу «Топ Аграр» і присвяченому специфіці роботи сучасних племстанцій.

Дослідженнями встановлено, що спостереження за виявленням охоти у свиноматок потрібно починати уже з другого дня після відлучення поросят. Кількість прохолостів в господарствах, які дотримуються такого правила, в середньому не перевищує 7,8%. Це на 1,1% менше, ніж в свинарських господарствах, які виявляють охоту лише з 4 дня після відлучення.

Оптимальний час для осіменіння

Із 800 опитуваних підприємств поголів’я однієї третини (33%), досягає 150 свиноматок. При цьому переважна більшість (42%) — належить до групи з 150–300 тваринами. У дослідженні взяли участь і більш великі господарства, з поголів’ям від 300 до 600 свиноматок. Їх частка не перевищує 18%, а більш серйозних і того менше — близько 7%. Примітним є і строката генетика поголів’я, яка представлена на діаграмі 1

Більше 3/4 респондентів (79%) орієнтуються при осіменінні на зовнішній прояв охоти і лише 21% працюють згідно із складеними планами осіменіння, при цьому активно застосовуючи гормони.

Порівнюючи показники опоросів обох груп, аналітики прийшли до висновку, що показник прохолостів в господарствах з постійним спостереженням за перебігом виявлення охоти на 1,5% нижче, ніж у господарствах, що практикують її гормональне регулювання.

Можливим поясненням цьому може бути неправильне трактування зовнішньої поведінки тварини, через що упускають найбільш оптимальний час для осіменіння. Однією з необхідних умов виявлення охоти свиноматок є двократний щоденний контроль. За рекомендаціями фахівців його необхідно проводити вже з 2-го дня після відлучення. Проте на практиці лише кожне 12-те господарство (або 8% респондентів) починають спостерігати за свиноматками саме у цей період. Майже половина (47%) починає первіряти свиноматко на вияв ознак охоти тільки на четвертий, і 31% — на третій день після відлучення.

Диференційований підхід «Sperma-Поділ»

У більшості господарств Німеччини (52%) відлучення поросят, як правило проводять у четвер. Це роблять для того, щоб найбільша частка опоросів припадала на робочі дні перед вихідними. Це призводить до підвищення попиту на сперму, принаймні від «популярних» кнурів. Саме тому все більше господарств (29%) переходять до так званого методу «Sperma-Поділ»: відлучають поросят повністю або частково в середу ввечері. Наступні 6% виробників відлучають поросят у понеділок, причому ця тенденція зростає.

Час відлучення для 93% господарств — це перша половина дня. Випадки, коли відлучають ввечері — рідкість.

У середньому більшість опитаних господарств відлучають поросят у 26,5 днів. Свою роль в цьому відіграє розмір підприємства. Так, у господарствах із поголів’ям до 150 свиноматок підсисний період становить 27,4 дня. Тоді як на великих свинокомплексах з поголів’ям понад 600 свиноматок поросят відлучають вже після 23,1 дня.

Тривалість підсисного періоду

Виходячи з практики, не всі господарства, які використовують 3-тижневий підсисний період, задоволені своїми результатами. Саме тому багато хто повертається на 28-денний підсисний період.

Майже половина всіх господарств (47%) працює по 3-тижневому циклу, 19% віддають перевагу 2-тижневому і 18% — тижневому циклу. Невелика частина підприємств (11%) обирає 4-тижневий підсисний період і лише 2,6% працює за 5-тижневим ритмом.

3-тижневий ритм роботи особливо припав до смаку 51% середніх господарств, розмір яких обмежений 150 свиноматками. Такі підприємства виходять на біржу з більш великими партіями поросят. Правда, при 3-тижневому циклі спостерігається не найефективніше використання дорогих місць для опоросу. Однак ця технологія набагато простіша в порівнянні з 4 або 5-ти тижневим циклом.

Близько 60% всіх господарств утримують тварин в безвигульному стані, 28% випускають тварин на деякий час в цех осіменіння,12% фермерів подбали про наявність загальних вигульних майданчиків, де матки встановлюють ієрархічні відносини.

При вигульному варіанті у тварин набагато частіше спостерігаються проблеми з фундаментом. Тому більшість свинарів за рекомендаціями фахівців розміщують свиноматок після запліднення і до сканування в окремих клітках, що полегшує контроль над ними.

Хороший кнур-пробник

На сьогоднішній день стимуляція тварин відбувається шляхом візуального контакту свиноматки з кнуром-пробником. При цьому кнура запускають в прохід перед головами свиноматок. Для цілеспрямованої стимуляції тварин рекомендується використовувати проміжні двері, щоб одночасним був контакт з не більш ніж з 5–6 свиноматками. У більш великих групах тварин також можна використовувати 2-х кнурів, яких запускають у прохід по черзі. Це дозволяє збільшити ефект стимуляції. Проте, у тварин свої смаки, і не кожній свиноматці підходить один і той же кнур.

Встановлено, що саме ті господарства, які активно застосовують у своїй роботі кнурів-пробників, досягають найменших прохолостів. У проведеному опитуванні в таких господарствах прохолостів виникає в середньому на 1,3% менше. При цьому і середня кількість живих поросят від однієї свиноматки також збільшується на півголови. Природу не обдуриш! Ніякі звукові, дотикові або графічні ефекти штучних кнурів не замінять одного хорошого кнура-жениха.

Для більш точного визначення часу осіменіння фахівці рекомендують дворазовий щоденний контакт із кнуром-пробником. Цим радо скористалися 54% господарств. 40% використовували однократний контакт, що підвищило рівень прохолостів приблизно на 1%. В середньому по господарствах загальна тривалість контакту свиноматок з пробником склала 45 хвилин в день.

В якості додаткового ефекту близько 56% господарств використовували лампи денного світла, розташовані на рівні плеча тварин. І, треба сказати, з великим успіхом. При цьому кількість прохолостів знизилася на 1%, а кількість живонароджених поросят збільшилася на 0,5 гол. Проте варто зазначити, що позитивний ефект спостерігається тільки при правильній установці світильників, а також при своєчасній заміні ламп денного світла. Рекомендований розмір світильників не повинен перевищувати 60–80 см при середній тривалості освітлення 12–14 годин.

Цілеспрямоване використання корму

Дослідженнями встановлено, що корм має вирішальний вплив на перебіг охоти у тварин. Близько 58% учасників опитування на практиці активно використовують на ділянці очікування той же корм, що й на ділянці осіменіння. Однак більш раціонально в даний період застосовувати корм для лактуючих свиноматок, оскільки корм для супоросних свиноматок містить недостатньо енергії, щоб забезпечити гормональний баланс свиноматки. Крім того, отримуючі лактуючий корм свиноматки після відлучення і до запліднення не будуть відчувати кормовий стрес після переведення.

Опитування показало, що близько 23% учасників використовують корм для лактуючих свиноматок в цеху осіменіння. В якості альтернативи 19% господарств застосовують спеціальні концентрати, що дозволяють трохи підвищити поживність корму. Третім можливим рішенням є застосування спеціальних добавок, що стимулюють охоту. Вони містять збалансовану кількість вітамінів А, Д, Е, а також рибну муку. У якості гарних джерел енергії виступають такі компоненти, як глюкоза, декстроза, різні види сиропів, а також соєва та ріпакова олія.

Рання, своєчасна і пізня охота

Правильно обраний час осіменіння є вирішальним в успіху запліднення. Відповідний момент для осіменіння фахівці визначають за першими ознаками охоти.

Традиційно її розрізняють трьох основних видів:

Рання охота, як правило, починається на 3–4 день після відлучення. Перше осіменіння проводять через 24 годин від початку охоти.

Своєчасна охота проявляється на 4 день закінчення підсисного періоду. Фахівці рекомендують проводити перше запліднювання після закінчення 12 годин з початку охоти.

Пізня охота починається на 6–7 день після відлучення і характеризується коротким періодом тривалості. Саме тому осіменіння проводять відразу ж після прояву її перших ознак.

Дуже важливо задокументовувати початок і перебіг охоти та час проведення робіт по запліднюванню. Для зручності застосовують спеціальний кольоровий маркер або спрей, яким позначають тварину. Також можна використовувати записи в обліковій картці, яка розташовується над станком. Застосування обох методів виключає людський фактор, так як оператори можуть постійно змінюватися.

Близько 72% опитаних роблять відмітки безпосередньо на самій тварині, 19% — в обліковій картці, а 9% респондентів застосовують обидва методи.