1.5 Комплектування маточного стада.

У звірівничих господарствах провадять вибракування дорослих звірів і заміну їх молодняком. Щорічна заміна дорослих тварин у основному стаді норок становить 40 — 50 %, у лисиць і песців — 20 — 30, нутрій — до 50 %.

Вибракування здійснюють упродовж року. Із маточного стада ви­браковують тварин, які не дали приплоду, мали неблагополучні роди, малоплідних, маломолочних, з низькими материнськими яко­стями. Плідників, у разі використання яких у парувальний період самиці залишилися неплідними або дали низький вихід молодняку, виводять із основного стада. Вибраковують звірів за віком (норок старше від трьох років, нутрій, песців і лисиць — старше від п’яти років), а також тих, що перехворіли на заразні чи незаразні хворо­би, тварин низької вгодованості та тривалого линяння.

Добір молодняку в основне стадо проводять за його розвитком, походженням, конституцією. Відібраний молодняк виділяють в окрему групу, створюють кращі умови годівлі, щоб забезпечити під­готовку до парувального сезону. Відбирають молодняк на плем’я на 30 — 50 % більше від норми. На другому етапі під час бонітування із відібраного молодняку включають до основного стада кращих за розвитком волосяного покриву, забарвлення волосу тощо.

Тварини, від яких залишають молодняк на плем’я, повинні бути багатоплідними, міцної будови тіла, великі за розміром, давати життєздатне потомство і мати високоякісне хутро. Самців на плем’я відбирають у 4 — 5 разів менше, ніж самиць.

Кожній тварині присвоюють ідентифікаційний (татуюванням) номер: парні — самицям, непарні — самцям. До клітки прикріплю­ють трафаретку — окремо для щенят, самців і самиць, на якій вка­зують основні показники характеристики звірів, а для самців — їх використання під час розмноження. На фермі ведуть виробничий журнал, племінні картки, журнал вирощування і бонітування мо­лодняку.

1.6 Зоотехнiчний облiк.

Зоотехнічний облік. Вся селекційно-племінна робота в стаді ґрунтується на чіткому зоотехнічному обліку, який ведуть за певними формами, що є основними документами в племінному господарстві.

Основа зоотехнічного обліку — правильна нумерація та своєчас­не мічення приплоду.

Свиней мітять одним із трьох способів:

- татую­ванням;

- вищипами;

- бирками.

На другий день після народження на лівому вусі поросяти татуюванням ставлять гніздовий номер (порядковий номер опоросу з початку року). При відлученні на правому вусі поросяти ставлять інвентарний номер  кнурцям ставлять непарні, свин­кам — парні заводські номери.  Якщо в господарстві користуються методом вищипів, гніздовий номер не ставиться, а на 2-3-й день життя поросятам відразу робиться інвентарний номер.

Бонітування свиней — один із важливих заходів у організації селекційно-племінної роботи. На його основі розробляють способи поліпшення якісного складу стада. Комплексну оцінку тварин про­водять для визначення їх племінної цінності та виробничого при­значення.

Бонітуванню підлягають кнури, свиноматки та ремонтний молод­няк племінних господарств, племферм, племінних груп товарних господарств та племінних репродукторів промислових комплексів. Кнурів і свиноматок оцінюють раз на рік у серпні-вересні індивіду­ально за комплексом ознак, ремонтний молодняк — при досягненні живої маси 100 кг.

Племінних свиней оцінюють за:

- розвитком;

- екс­тер’єром;

- продуктивністю.

Структура стада — це співвідношення статево-вікових груп свиней, зумовлене виробничим напрямом свинарського госпо­дарства. Вона не стабільна і змінюється протягом року в резуль­таті вибуття або народження тварин у стаді, що особливо характер­но для товарних  господарств. Значно стабільнішу структуру стада спостерігають у племінних господарствах, де ведеться цілеспрямо­вана селекційно-племінна робота відносно удосконалення продук­тивних якостей окремих ліній кнурів та родин свиноматок.

У зв’язку з постійним вибуттям основних свиноматок та кнурів є необхідність у ремонті стада, для чого вирощують ремонтний молод­няк. Для цілеспрямованого руху свинопоголів’я на фермі складають оборот стада, який буває щомісячний або річний.

Фактичний рух поголів’я за місяць показують у щомісячному обороті стада при звітуванні по фермі.

Основною складовою частиною обороту стада свиней є різні ста­тево-вікові групи

– основні кнури-плідники та свиноматки – дорослі тварини стада, призначені для одержання молодняка;

- перевірювані свиноматки – від часу встановлення першої поросності до відлучення поросят першого опоросу (в 2-місячному віці), після чого свиноматок або переводять до основного стада, або вибраковують;

– ремонтні кнурці – кнурці від добору (придбання) на вирощуванні до першого парування, призначені для заміни вибракуваних кнурів основного стада;

– ремонтні свинки – свинки від добору на вирощуванні до встановлення першої поросності, призначені для заміни вибракуваних свиноматок основного стада;

- поросята-сисуни;

- відлучені поросята (2-4 міс);

- дорослі свині на відгодівлі (вибракувані матки і кнури).

В обороті стада планують строки й кількість опоросів основних і перевірюваних свиноматок, купівлю племінного молодняку, переве­дення на відгодівлю та здавання на м’ясо тварин, кількість викори­станих кормів і валове виробництво свинини протягом року за міся­цями, визначають середнє поголів’я, яке використовують для розра­хунку потреби в кормах, приміщеннях, для планування зеленого конвеєра.

Якщо свині живуть 8—10 років, то в стаді їх використовують 3 — 4 роки, одержуючи від них 6-8 опоросів.