3 Хід роботи

3.1 Підготовка паяльника до роботи

Жало паяльника повинно мати форму клина під кутом 35-60⁰, яку краще отримати наклепкою. Напилком роблять грані гладенькими і на жалі створюється задній кут 10-15⁰. Рис.4.

Рисунок 4 – Форма жала паяльника.

З запиленим або брудним паяльником треба провести лудіння. Для цього достатньо прогріти паяльник, помістити у каніфоль і провести гранню по куску припою. Якщо паяльник виявиться не залудженим – треба повторити усі операції.

3.2 Технологія з’єднання проводів

Виконати з’єднання скручуванням однодротових мідних жил. Для цього необхідно:

- зняти ізоляцію з кінців жил ножем на відстані, яка дозволяє накласти шість витків, плюс 8-10 діаметрів жили. Ніж при цьому треба тримати під гострим кутом до проводу, щоб не підрізати жилу і рухати від себе і щоб він не був спрямований на руку або інші частини тіла.;

- зачистити кінці жил ножем або наждаковим папером;

- на відстані 8-10 діаметрів жили від зрізу ізоляції зігнути під кутом 90⁰ і завести один за другий, рис. 5а;

- навити 5 – 7 витків однієї жили за іншу за допомогою плоскогубців.

Витки готового скручування повинні бути щільно стиснуті ;

- навити 5 – 7 витків другої жили. Зайве відрізати бокорізами;

- ущільнити з’єднання за допомогою плоскогубців. Рис.5б.

Рисунок 5 – З’єднання скруткою.

3.3 Виконати бандажне з’єднання двох жил.

- зняти ізоляцію як у попередній операції;

- укласти дві жили паралельно на відстані 15мм,

а третю – перпендикулярно. Рис. 6а ;

- зачистити і зробити лудіння кінців жил ;

- обмотувати жили виток до витка третім проводом вправо. Рис. 6б, а потім вліво рис.6б, в, тобто у два шари;

- обрізати залишки проводу бокорізами.

Рисунок 6 – З’єднання бандажем.

3.4 Виконати паяння одержаних з’єднань для чого необхідно:

- взяти на паяльник необхідну кількість припою каніфолі і прикласти його до деталей таким чином, щоб була найкраща теплопередача. На рис.7а зображено правильне, а на 7б неправильне положення паяльника.

Рисунок 7 – Положення паяльника при паянні.

- після розтікання припою його розподіляють повільним рухом паяльника (необхідно мати два куски каніфолі, один для паяння, другий для очищення паяльника).

Для надійного з’єднання необхідно виконати:

- жало паяльника повинно бути без раковин і добре облудженим;

- паяльник повинен бути добре прогрітим: із закипанням каніфолі і з багатим виділенням диму;

- кількість флюсу у місці паяння повинно бути мінімальним, флюс неповинен розтікатись за межі паяння;

- кількість припою у місці паяння визначається таким чином, щоб забезпечувалось заповнення отворів і проглядались контури деталей;

- місце паяння повинно бути достатньо прогрітим паяльником до повного розтікання припою;

- з’єднувальні деталі повинні бути нерухомими до повного затвердіння припою;

- час паяння одного контактного з’єднання не більш 5 с.;

- при паянні необхідно використовувати тепло відведення (пінцет, плоскогубці та ін.). Паяння у накладку або у «встик» допустимо тільки у лабораторних макетах.

3.5 Контроль якості з’єднань паяння.

Якість паяння перевіряється зовнішнім оглядом, а також за допомогою лупи.

При перегріванні паяння робиться темним і шершавим.

При недогріванні – паяння не міцне.

Якщо паяння зроблено добре, то воно має глянсову поверхню, без тріщин, напливів, а механічну міцність перевіряють пінцетом.

6. Провести нейтралізацію свинцю 1% розчином оцтової кислоти.