2. Формулювання гіпотези, мети та завдань курсової роботи

Мета дослідження - ціль, яку поставив перед собою дослідник. Вона полягає у підвищенні ефективності процесів навчання і виховання, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому. Мета завжди відображає спрямованість знань та їх експериментальну апробацію.

Метою дослідження можуть бути:

1. Виявлення закономірних зв'язків, які існують між факторами впливу і тими змінами, які з'являються під впливом цих факторів.

2. Визначення оптимальних умов для отримання наперед заданих результатів педагогічної діяльності.

3. Розробка нових методів, засобів і організаційних форм навчально-виховного процесу.

Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення. Отже, завдання дослідження - його конкретизована мета. Завдання, з одного боку, розкривають суть теми дослідження, а з другого – знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання.

Завдання дослідження:

1. вирішення певних теоретичних питань, що є загальною проблемою (з'ясування сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознаки);

2. експериментальне вивчення практики вирішення проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду та ін.;

3. обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання;

4. експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності;

5. вироблення методичних рекомендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці.

Частою помилкою при визначенні мети і завдань дослідження є неправильне їх формулювання. Недоцільно в меті вказувати "зробити". Правильним буде вживання дієслів "розкрити", "визначити", "встановити", "показати", "виявити", "описати", "прослідкувати" тощо. Розв'язанню кожного із завдань, як правило, присвячується один розділ роботи.

Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього. Нове педагогічне завдання зароджується у формі провідної ідеї дослідження та задуму його реалізації. На цій основі і формується гіпотеза, що лаконічно і стисло відображає суть та внутрішню логіку наукового пошуку, визначає індивідуальність усієї роботи.

Гіпотеза - це обґрунтоване припущення про можливі спроби розв'язання визначеної проблеми.

Гіпотеза є результатом глибокого осмислення теоретичних праць, досвіду практичної діяльності. (Тому формується дослідником після ґрунтовного опрацювання літератури і практичної перевірки зроблених теоретичних висновків). Побудова гіпотези завжди є творчим процесом. Кожна гіпотеза підтверджується фактами, аргументами, що перетворюють її з припущення у достовірні знання (ДОДАТОК 4).

2. Визначення структури курсової роботи. Розробка плану роботи та методики дослідження

Робота над курсовим дослідженням починається із складання плану (змісту). При цьому слід враховувати, що робота обов'язково повинна включати наступні структурні частини: вступ (1-2 сторінки), теоретичний розділ (10-13 сторінок); дослідно-експериментальний або практичний розділ (13-10 сторінок), висновки (1 сторінка), список використаної літератури (1-2 сторінки), додатки (від 3 до 12).

Розділи роботи повинні мати структуру, відповідно до якої розділяються на пункти (підпункти). Кожен із них повинен мати відносно самостійний блок інформації, який складатиме важливий аспект досліджуваної проблеми.

Методика дослідження дає відповідь на питання: яким засобом здійснювати дослідження? Вона включає систему методів та прийомів, які використовуються в дослідженні.

Виходячи із завдань дослідження, студент опрацьовує власну методику, яка сприятиме реалізації поставленої мети. Потім перевіряє її в дослідних умовах школи або інших дитячих навчально-виховних закладах.

Під час проведення самостійних (експериментів) досліджень студент може використовувати систему методів педагогічних досліджень:

- вивчення літературних джерел (методи логічної обробки тексту, бібліотечно-бібліографічні методи тощо).

• вивчення і узагальнення педагогічного досвіду (при вивченні педагогічного досвіду використовують і інші методи досліджень: спостереження, вивчення документації тощо);

• педагогічне спостереження - повинно мати чітко сформульовану мету, здійснюватися за складеним планом, спиратися на відповідну методичну документацію (протоколи спостережень); кількість ознак, що підлягає спостереженню, повинна бути мінімальною і чітко визначеною; результати спостережень повинні аналізуватися на основі єдиних критеріїв;

• вивчення педагогічної документації і продуктів діяльності: особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити, предмети, виготовлені дітьми – дають дослідникові об’єктивні дані, що характеризують індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості умінь та навичок; шкільна документація (план роботи школи, плани роботи предметних комісій, класних керівників, протоколи засідань педагогічної ради тощо) дає можливість скласти уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі як по кожному напрямку, так і в цілому;

• методи опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування);

• математичні методи: використовують для кількісного аналізу фактичного матеріалу, оптимального в процесі дослідження;

• педагогічний експеримент – науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в точно врахованих умовах. Метою експерименту є отримання достовірних і нових знань про навчально-виховний процес тощо; при постановці педагогічного експерименту мова йде про виявлення нових знань, відкриття функціональних залежностей; будь-який експеримент здійснюється в кілька етапів:

• формулювання мети і завдань дослідження;

• планування і проведення експерименту;

• обробка та інтерпретація результатів;

За змістом курсова робота може бути реферативного, практичного або дослідно-експериментального характеру.

За структурою курсова робота реферативного характеру складається з:

• вступу, в якому розкривається актуальність та значення теми, формулюється мета та завдання роботи (1-2 сторінки);

• теоретичної частини, в якій розкрито історію питання, рівень розробленості проблеми в теорії та практиці на основі порівняльного аналізу літератури (21-26 сторінок);

• висновків, в яких викладено рекомендації відносно можливостей використання матеріалів роботи (1 сторінка);

• списку використаної літератури (1 сторінка);

• додатків (3-4) (ДОДАТОК 5).

За структурою курсова робота практичного характеру складається з:

• вступу, в якому розкривається актуальність та значення теми, формулюються мета, завдання, об’єкт, предмет (1-2 сторінки);

• основної частини, яка складається з двох розділів: в першому розділі викладаються теоретичні основи розробленої теми (10-13 сторінок); другим розділом є практична частина, яка представлена описом проведеної роботи з окремим дитячим колективом під час практики, розрахунками, графіками, таблицями, схемами тощо (13-10 сторінок);

• висновків, в яких містяться висновки та рекомендації стосовно можливостей практичного використання матеріалів роботи (1 сторінка);

• списку використаної літератури (1-2 сторінки);

• додатків (10-12) (ДОДАТОК 6).

За структурою курсова робота дослідно-експериментального характеру складається з:

• вступу, в якому розкривається актуальність та значення теми, визначається мета, завдання, предмет, об'єкт, гіпотеза дослідження (1-2 сторінки);

• основної частини, яка складається з 2 розділів: в першому розділі містяться теоретичні основи теми, розкрито історію питання, рівень розробленості проблеми в теорії та практиці (10-13 сторінок); другий розділ представлено практичною частиною, в якій містяться план проведення експерименту, характеристика методів експериментальної роботи, обґрунтування обраного методу, основні етапи експерименту, обробка та аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи (13-10 сторінок);

• висновків, в яких містяться рекомендації стосовно можливостей застосування отриманих результатів (1 сторінка);

• списку використаної літератури (1-2 сторінки);

• додатків (10-12) (ДОДАТОК 7 ).