2.2. Практичне дослідження впливу фізкультпауз на ефективність навчання молодших школярів

Для дослідження впливу фізкультпауз на працездатність учнів груп продовженого дня нами було використано три основні методи: метод аналізу та узагальнення літературних джерел; метод анкетування; метод спостереження.

Використовуючи метод аналізу та узагальнення літературних джерел, ми вивчили 23 літературні видання. Нами висвітлені результати праць найбільш відомих авторів, що розробляють проблему використання фізкультурних пауз в навчально-виховному процесі в групі продовженого дня.

Наступним кроком у нашому дослідженні було проведення анкетування молодших школярів двох груп.

Використовуючи метод спостереження як безпосереднє сприйняття дослідником досліджуваних процесів і явищ, ми спостерігали за станом працездатності у двох експериментальних групах.

Експеримент проводився на базі двох груп продовженого дня в період проходження практики.

На кожному уроці в початковій школі необхідно проводити фізкультпаузи, оскільни діти молодшого шкільного віку схильні до сильної стомлюваності. У кожної дитини, що прийшла в школу, підвищується психічна напруженість. Це відображається не тільки на фізичному здоров'ї, але і на поведінці дитини. Щоб зняти негативний вплив на організм молодшого школяра гіперзбудливості, загальмованості, страху, підвищити вольову активність, збільшити фізичну активність необхідно регулярно в навчальний процес включати фізкультпаузи. [13]

Мета нашого експерименту: виявлення впливу фізичних вправ на уроках на працездатність дітей груп продовженого дня.

Для зняття загального або локального стомлення застосовуються різноманітні вправи, при підборі яких необхідно звернути увагу на наступне:

• важливо, щоб зміст поєднувався з темою занять;

• перевага надається окремим віршам з чітким ритмом, оскільки під них легше виконувати вправи;

У своєму дослідженні впливу фізкультпауз на працездатність школярів груп продовженого дня ми порівнювали учнів перших класів у віці від 7 до 8 років: у першій групі ми проводили 3 фізкультпаузи, а в іншій – одну.

Наш експеримент тривав 4 тижні, за результатами якого можемо зробити наступні висновки:

• відсоток працездатності учнів першої групи збільшився. Раніше до середини дня працездатність знижувалася, а тепер підвищується;

• працездатність учнів у другій групі не змінилася, оскільки вчитель проводив по одній фізкультпаузі як до, так і під час експерименту;

• порівнюючи результати експерименту, проведеного в двох групах, можна судити про ефективність проведення фізкультпауз у групах продовженого дня.

Ми аналізували працездатність учнів груп продовженого дня на навчальних заняттях і перервах. На уроках діти першої групи вели себе більш емоційно, підтримували високий ритм роботи і встигали виконати набагато більше завдань, ніж учні другої групи. На перервах продовжували вести себе активно.

При розмові з класним керівником ми з'ясували, що при проведенні фізкультпауз учні почали більш відповідально ставитися до занять і працюють набагато краще.