- •Поясніть суть атомних констант.
- •Охарактеризуйте поняття *радіоактивність*, основний закон радіоактивного розпаду та величини, що його характеризують.
- •Що таке період піврозпаду та стала радіоактивного перетворення радіонукліда?
- •Що таке природна радіоактивність гірських порід, чим вона обумовлена та супроводжується?
- •Охарактеризуйте основні природні радіоактивні елементи, що входять до складу гірських порід.
- •Охарактеризуйте магматичні породи за вмістом у них радіоактивних елементів.
- •Охарактеризуйте осадочні породи за вмістом у них радіоактивних елементів.
- •Які ви знаєте елементи радіоактивного розпаду та їх характеристики.
- •Поясніть процес розряду в газонаповненому детекторі під час реєстрації гама-квантів.
- •Поясніть будову і принцип роботи сцинтеляційного детектора.
- •Класифікація методів гамма- каротажу.
- •У чому полягає суть інтегрального і спектрального гамма-каротажу.
- •Сформулюйте фізичну суть гамма-каротажу (гк). Форма кривих. Задачі що вирішуються за допомогою даного методу.
- •Сформулюйте фізичну суть методу гамма-каротажу спектрального (гк-с) та задачі, що вирішуються за допомогою даного методу.
- •Поясніть розчленування геологічного розрізу якої-небудь свердловини за кривою гамма-каротажу.
- •Які геологічні задачі вирішує метод гк у нафтових і газових свердловинах?
- •Які геологічні задачі вирішує метод гк у вугільних свердловинах.
- •Які геологічні задачі вирішує метод гк у рудних свердловинах.
- •Взаэмодія гамма-квантів з речовиною.
- •Назвіть параметри,що характеризують імовірність ядерних реакцій та одиниці їх виміру.
- •Поясніть комптонівське випромінювання і поглинання гамма-квантів.
- •Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с).
- •Розчленування геологічного розрізу свердловини за даними ггк-с
- •30. Область застосування методу ггк-с
- •31. Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •33. Як визначається пористість за даними методу ггк-г?
- •34. Розчленування геологічного розрізу свердловини за даними ггк-г?
- •35. Як проводиться еталонування апаратури радіоактивного каротажу? Які ви знаєте одиниці вимірювання при радіоактивних та ядерно-фізичних дослідженнях?
Назвіть параметри,що характеризують імовірність ядерних реакцій та одиниці їх виміру.
Імовірность
ядерних реакцій- відношення числа
актів реакції,
що відбуваються за одиницю часу,
до густини
потоку частинок.Позначається зазвичай
літерою
.
Вимірюється в одиницях площі.
Зважаючи на малі значення, характерні
для перерізів ядерних реакцій, найзручнішою
одиницею вимірювання перерізу реакції
є барн.Переріз
реакції залежить від енергії,
а, отже, швидкості, частинок, які налітають
на мішень. Диференціальний
переріз реакції —
характеризує ймовірність реакції для
частинок із енергією в межах E і E + dE.
Поясніть комптонівське випромінювання і поглинання гамма-квантів.
Комптонівська взаємодія. Комптонівська взаємодія відбувається на електронах при енергіях гамма-квантів, які значно перевищуючих енергію зв’язку електронів на електронних орбітах. При цьому гамма-квант вступає в взаємодію з вільним або слабо зв’язаним електроном і в результаті непружного співудару з електроном передає останньому частину своєї енергії та імпульсу, а сам змінює своє направлення, набуває енергії, яка рівна (h)/, і відхиляється під кутом до початкового напрямку. Електрон викидається з атома під кутом / до напрямку падаючого гамма-кванту (Рис. 3.1,б). Із збільшенням енергії гамма-квантів кут їх відхилення від початкового напрямку при комптонівській взаємодії закономірно зменшується.
Співвідношення розсіяної енергії та енергії, яка поглинається, а також величини кутів між напрямками падаючого фотону, вибитого комптонівського електрона і розсіяного фотона залежать від положення електрона в атомі відносно падаючого фотона в момент взаємодії гамма-кванта з атомом речовини. В загальному випадку відхилення розсіяного фотона можливе в будь-якому напрямку, в тому числі і зворотному.
Фотоефект. Він характерний для гамма-квантів з енергіями не більше ніж 0.5 МеВ. Гамма-квант при проходженні через речовину може вступити у взаємодію з електронами атомів цієї речовини. Гамма-квант передає свою енергію і повністю поглинається, а електрон викидається за межі атома.
При фотоефекті гамма-квант може вибити зв’язані електрони, енергія зв’язку Еі яких менша енергії самого гамма-кванта Е. Енергія викинутого за межі атома електрона
Ее=Е-Еі=meVe2/2, (3.1)
де me – маса електрона; Ve – швидкість викинутого електрона.
Такий процес виривання електрона з атома фотоном називається фотоефектом, а вирвані електрони – фотоелектронами. Атом, який загубив електрон, опиняється в збудженому стані. Рівень енергії, який вивільнився в атомі заповнюється одним з зовнішніх електронів, при цьому випускається квант характеристичного (рентгенівського) випромінювання, тобто фотоефект супроводжується характеристичним випромінюванням.
Утворення анігіляційних (лектронно-позитронних) пар. При великих енергіях зменшується фотоелектричне поглинання та комптонівська взаємодія (Рис. 3.2). Починаючи з енергії близької 1,02 МеВ і при більших її значеннях появляється механізм утворення пар частинок (електрон-позитрон). Електронно-позитронні пари утворюються при взаємодії гамма-квантів з гравітаційним полем ядра за рахунок поглинання енергії гамма-квантів. Електрон і позитрон вилітають з атома хімічного елементу під деякими кутами і до напрямку гамма-кванту (Рис. 3.1,в). При великих енергіях електрон і позитрон вилітають майже в напрямку розповсюдження падаючих гамма-квантів.
Мікроскопічний перетин утворення електронно-позитронних пар при середніх енергіях гамма-квантів збільшується зі збільшенням енергії і порядкового номеру елемента. Макроскопічний (лінійний) перетин утворення пар визначається виразом:
.
(3.6)
Таким чином, при взаємодії гамма-квантів з речовиною частина енергії первинного гамма-випромінювання поглинається при утворенні електронів віддачі, фотоелектронів і пар електрон-позитрон, а частина зберігається у вигляді енергії розсіяного гамма-випромінювання. Іонізація на шляху розповсюдження гамма-випромінювання відбувається, в основному, за рахунок вторинних електронів, які виникають при взаємодії гамма-випромінювання з речовиною.
