- •Поясніть суть атомних констант.
- •Охарактеризуйте поняття *радіоактивність*, основний закон радіоактивного розпаду та величини, що його характеризують.
- •Що таке період піврозпаду та стала радіоактивного перетворення радіонукліда?
- •Що таке природна радіоактивність гірських порід, чим вона обумовлена та супроводжується?
- •Охарактеризуйте основні природні радіоактивні елементи, що входять до складу гірських порід.
- •Охарактеризуйте магматичні породи за вмістом у них радіоактивних елементів.
- •Охарактеризуйте осадочні породи за вмістом у них радіоактивних елементів.
- •Які ви знаєте елементи радіоактивного розпаду та їх характеристики.
- •Поясніть процес розряду в газонаповненому детекторі під час реєстрації гама-квантів.
- •Поясніть будову і принцип роботи сцинтеляційного детектора.
- •Класифікація методів гамма- каротажу.
- •У чому полягає суть інтегрального і спектрального гамма-каротажу.
- •Сформулюйте фізичну суть гамма-каротажу (гк). Форма кривих. Задачі що вирішуються за допомогою даного методу.
- •Сформулюйте фізичну суть методу гамма-каротажу спектрального (гк-с) та задачі, що вирішуються за допомогою даного методу.
- •Поясніть розчленування геологічного розрізу якої-небудь свердловини за кривою гамма-каротажу.
- •Які геологічні задачі вирішує метод гк у нафтових і газових свердловинах?
- •Які геологічні задачі вирішує метод гк у вугільних свердловинах.
- •Які геологічні задачі вирішує метод гк у рудних свердловинах.
- •Взаэмодія гамма-квантів з речовиною.
- •Назвіть параметри,що характеризують імовірність ядерних реакцій та одиниці їх виміру.
- •Поясніть комптонівське випромінювання і поглинання гамма-квантів.
- •Гамма-гамма-каротаж селективний (ггк-с).
- •Розчленування геологічного розрізу свердловини за даними ггк-с
- •30. Область застосування методу ггк-с
- •31. Гамма-гамма-каротаж густинний (ггк-г)
- •33. Як визначається пористість за даними методу ггк-г?
- •34. Розчленування геологічного розрізу свердловини за даними ггк-г?
- •35. Як проводиться еталонування апаратури радіоактивного каротажу? Які ви знаєте одиниці вимірювання при радіоактивних та ядерно-фізичних дослідженнях?
Поясніть процес розряду в газонаповненому детекторі під час реєстрації гама-квантів.
Вольт-амперна характеристика газонаповнених детекторів характеризується п’ятьма областями: І-рекомбінації, ІІ-насичення, ІІІ-пропорційності, ІV-обмеженої пропорційності, V-Гейгера-Мюллера, VІ -самочинного розряду; частинки з енергіями: 1-високими,2-низькими.
При збільшенні напруги (шостаобласть) відбувається самочинний безперервний газовий розряд, який виникає без впливу зовнішнього іонізуючого випромінювання тільки за рахунок наявності потужного електричного поля.
Поясніть будову і принцип роботи сцинтеляційного детектора.
Сцинтеляційний детектором складається з сцинтелятора і фотоелектронного помножувача(фотокатод,динод,анод)
Сцинтилятором служить неорганічний напівпрозорий монокристал (в основному NaІ, активований Тl), який випромінює світловий квант при проходженні крізь нього елементарної частинки чи гама-кванта. Фотони із сцинтилятора попадають на фотокатод і вибивають з нього фотоелектрони, які під дією електричного поля спрямовуються до одного з динодів. Внаслідок вторинної електронної емісії кожний електрон вибиває з динода вторинні електрони, які,в свою чергу, при попаданні на наступний динод також викликають вторинну електронну емісію. Таким чином, кількість вторинних електронів лавиноподібно збільшується, і при попаданні їх на анод реєструється відповідний електричний імпульс.
Класифікація методів гамма- каротажу.
У чому полягає суть інтегрального і спектрального гамма-каротажу.
Сформулюйте фізичну суть гамма-каротажу (гк). Форма кривих. Задачі що вирішуються за допомогою даного методу.
Гамма-каротаж (ГК) заснований на вимірюванні природного гамма-активності гірських порід. Мимовільний розпад атомних ядер в природних умовах (прояв радіоактивності) супроводжується альфа-, бета-і гамма-випромінюванням. Всі види цих випромінювань, потрапляючи в матеріальну середу, в тій чи іншій мірі зазнають поглинання.
Гамма-випромінювання являє собою високочастотне короткохвильове електромагнітне випромінювання, що межує з жорстким рентгенівським випромінюванням з енергією, вимірюваної в в мегаелектронвольтах (МеВ). (У системі СІ енергія вимірюється в джоулях. 1 МеВ = 1,6021 · 10-13 Дж.) Воно виникає в результаті ядерних процесів і розглядається як потік дискретних частинок γ-квантів. Завдяки своїй високій проникаючої здатності гамма-випромінювання має практичне значення при дослідженні розрізів свердловин (γ-промені повністю поглинаються лише шаром порід товщиною близько 1 м); наявність обсадної колони не є перешкодою для проведення вимірювань.
Інтенсивність радіоактивного випромінювання порід в свердловині вимірюють за допомогою індикатора гамма-випромінювання, розташованого в глибинному приладі (рис. 64, а). В якості індикатора використовують лічильники Гейгера - Мюллера або більш ефективні, краще розчленовані розріз сцинтиляційні лічильники. Отримана в результаті виміру крива, що характеризує інтенсивність гамма-випромінювання пластів вздовж стовбура свердловини, називається гамма-каротажної кривою.
Гамма-каротаж повсюдно входить в обов'язковий комплекс ГДС. Він знаходить широке застосування для літологічного розчленування розрізу, оцінки глинистості теригенних і карбонатних порід, виявлення в розрізі радіоактивних уранових і торієвих руд. Ряд корисних копалин має також більш високу радіоактивність, ніж вміщуюче середовище, і чітко виділяється на кривій ГК. До них відносяться фосфорити, флюорити, рідкоземельні елементи та ін. У хемогенно-карбонатному розрізі ГК корисний для виділення калійних солей по підвищеній радіоактивності, ангідритів, гіпсів і натрієвої солі по зниженій радіоактивності. Для порід окремих типів характерна витриманість радіоактивних властивостей на великих площах, що сприяє регіональній кореляції розрізів свердловин.