1. Охарактеризуйте елементарні частинки, що входять до складу атома.

2. Поясніть суть атомних констант.

3. Охарактеризуйте поняття "радіоактивність", основний закон радіоактивного розпаду та величини, що його характеризують.

4. Що таке період піврозпаду та стала радіоактивного перетворення радіонукліда?

5. Що таке природна радіоактивність гірських порід, чим вона обумовлена та супроводжується?

6. Охарактеризуйте основні природні радіоактивні елементи, що входять до складу гірських порід.

7. Охарактеризуйте магматичні породи за вмістом у них радіоактивних елементів.

8. Охарактеризуйте осадочні породи за вмістом у них радіоактивних елементів.

9. Які ви знаєте елементи радіоактивного розпаду та їх характеристика

10. Які процеси відбуваються при взаємодії гамма-квантів з гірською породою?

11. Які ви знаєте одиниці вимірювання при радіоактивних та ядерно-фізичних дослідженнях?

12. Дайте характеристику газорозрядному та сцинтиляційному лічильникам. Переваги та недоліки їх застосування.

13. Поясніть процес розряду в газонаповненому детекторі під час реєстрації гамма-квантів.

14. Поясніть будову і принцип роботи сцинтиляційного детектора.

15. Класифікація методів гамма-каротажу.

16. У чому полягає суть інтегрального і спектрального гамма-каротажу?

17. Сформулюйте фізичну суть гамма-каротажу (ГК). Форма кривих. Задачі, що вирішуються за допомогою даного методу.

18. Сформулюйте фізичну суть методу гамма-каротажу спектрального (ГК-С) та задачі, що вирішуються за допомогою даного методу

19. Поясніть розчленування геологічного розрізу якої-небудь свердловини за кривою гамма-каротажу.

20. Які геологічні задачі вирішує метод ГК у нафтових і газових свердловинах?

21. Які геологічні задачі вирішує метод ГК у вугільних свердловинах?

22. Які геологічні задачі вирішує метод ГК у рудних свердловинах?

23. Взаємодія гамма-квантів з речовиною.

24. Назвіть параметри, що характеризують імовірність ядерних реакцій та одиниці їх виміру.

25. Поясніть комптонівське розсіяння і поглинання гамма-квантів.

26. Поясніть фотоелектричне поглинання гамма-квантів.

27. Поясніть ефект утворення електрон-позитронних пар при взаємодії гамма-квантів з речовиною.

28. Гамма-гамма-каротаж селективний (ГГК-С).

29. Розчленування геологічного розрізу свердловини за даними ГГК-С.

30. Область застосування методу ГГК-С.

31. Гамма-гамма-каротаж густинний (ГГК-Г).

32. Область застосування методу ГГК-С.

33. Як визначається пористість за даними метода ГГК-Г?

34. Розчленування геологічного розрізу свердловини за даними ГГК-Г.

35. Як проводиться еталонування апаратури радіоактивного каротажу? Які ви знаєте одиниці вимірювання при радіоактивних та ядерно-фізичних дослідженнях?

1. Охарактеризуйте елементарні частинки , що входять до складу атома.

Атом — це електронейтральна частинка, яка складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, що знаходяться навколо ядра.

Атом складається з електронів , нейтронів і протонів.

Електрон - стабільна, негативно заряджена елементарна частинка, що входить до складу всіх атомів.

Протон— елементарна частинка, що є ядром атома Гідрогену; має позитивний заряд, що чисельно дорівнює заряду електрона.

Нейтрон — електрично нейтральна частинка, що входить до групи частинок під назвою баріони, котрі в свою чергу входять до складу групи адронів.

2. Поясніть суть атомних констант.

Ядерна реакція - явище перетворення ядер атомів хімічних елементів і елементарних частинок.

Ядерні реакції можуть відбуватися спонтанно, або у зіткненнях частинок речовини з високою енергією. Спонтанні ядерні перетворення є причиною природної радіоактивності.

Як і хімічні реакції, ядерні реакції можуть бути ендотермічними й екзотермічними.

Ядерні реакції поділяються на реакції розпаду та реакції синтезу. Особливим типом ядерної реакції є поділ ядра. Терміни розпад ядра і поділ ядра означають зовсім різні типи реакцій

Під час ядерних реакцій виконуються загальні закони збереження енергії, імпульсу, моменту імпульсу та електричного заряду.

Окрім того існує низка особливих законів збереження, притаманних ядерній взаємодії, наприклад, закон збереження баріонного заряду.

3. Охарактеризуйте поняття *радіоактивність*, основний закон радіоактивного розпаду та величини, що його характеризують.

Ядра деяких нестійких ізотопів можуть спонтанно перетворюватись на ядра інших елементів з виділенням енергії, цей процес називається радіоактивністю.

Є такі закони радіоактивного розпаду природніх радіоактивних елементів:

1.альфа-розпад- вид спонтанного радіоактивного перетворення вадких атомних ядер які супроводжуються виникненням альфа частинок з ядра атома гелію . ці частинки являюсь собою стійку систему з двох протонів і 2 нейтронів.

2.бета- розпад належить до взаємоперетворення ізобарів, радіонуклідів, що мають одинакову масу але різний заряд . розпад відбувається з випромінюванням відємних або додатніх бета частинок.

3.Електроне захоплення атомів- вид радіоактивного перетворення пов’язано зі захопленням електронів з найбільшим до ядра електроних Кабо L оболонок самим ядром цього ж атома.

4.спонтанний поділ важких ядер природних радіоактивних елементів на 2 ядра уламків з неоднаковою масою.при спонтанному поділі крім ядер уламків випромінюється 2 або 3 нейтрони.

5.ізомерні переходи. До радіоактивного розпаду відносяться перехід ділянок ядер із нестабільного стану до основного із випромінюванням одного або декількох гамма квантів. При цьому ядерного перетворення не відбувається однак закон зменшення кількості атомних метастабільних ядер збігається із закон радіоактивного розпаду, що виправдовує віднесення цього процесу до особливого виду радіоактивності.

4. Що таке період піврозпаду та стала радіоактивного перетворення радіонукліда?

Пері́од напівро́зпаду (T_1/2) — час, протягом якого квантовомеханічна система (ядро атома, елементарна частинка, енергетичний рівень тощо) розпадається з імовірністю 1/2. Якщо розглядається ансамбль незалежних частинок, то протягом одного періоду напіврозпаду кількість частинок, що залишилися, зменшується в середньому вдвічі.

Внаслідок самочинності цього процесу природно припустити, що число ядер , які розпадаються за інтервал часу від t до t+dt, пропорційне до проміжку часу dt і кількості N наявних ядер, які ще не розпались на момент часу t: . Тут стала величина, яку називають сталою розпаду, або радіоактивною сталою. Знак „–“ вказує на те, що загальна кількість радіоактивних ядер під час розпаду зменшується : Стала розпаду дорівнює відносному зменшенню кількості ядер, які зазнають розпаду, за одиницю часу. Стала визначає швидкість радіоактивного розпаду.